Буття 38 розділ
Юда відходить від своїх братів, одружується на ханаанці, двоє його старших синів вмирають від Божої кари, двійнята Юди.
Юда і Тамара
На перший погляд історія Юди та його невістки Тамари ніби не має жодного відношення до загального контексту історії Йосипа – посеред якої вона знаходиться. Та це лише на перший погляд. Адже вже те, що історія Юди і Тамари знаходиться посеред історії Йосипа, дає підстави вважати, що вони взаємопов’язані. Якщо зрозуміти символічне значення історії Йосипа, то можна побачити, що історія Юди і Тамари – це деталізація символічного значення історії Йосипа. А що вона деталізує – розглянемо далі.
- Юда одружується з ханаанкою:
1 Сталося того часу, і відійшов Юда від братів своїх, і розташувався аж до одного адулламітянина, а ймення йому Хіра.
2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеянина, а ім'я йому Шуа, і взяв її, і з нею зійшовся.
3 І завагітніла вона, і породила сина, а він назвав ім'я йому: Ер.
4 І завагітніла вона ще, і породила сина, і назвала ім'я йому: Онан.
5 І ще знову, і породила сина, і назвала ім'я йому: Шела. А батько був у Кезиві, як вона породила його.
Як і історія Йосипа, історія Юди теж має символічне значення – вона, як ми вже вказали вище, доповнює та уточнює символічне значення історії Йосипа. І Юда в цій історії представляє Божий народ Ізраїль в своєму початковому значенні.
І так як Юда відійшов від братів своїх, потоваришував з чоловіком, який не був з Богом Якова та одружився на ханаанці – тобто, фактично відійшов від Бога Авраама, Ісака та Якова, так і Ізраїль – Божих Законів не тримався ще від самих початків – Амоса 5 розділі:
25 Чи ж жертви та хлібні приноси за тих сорок літ на пустині Мені ви приносили, доме Ізраїлів?
26 Ви ж носили Саккута, свойого царя, та Кевана, свої виображення, зорю ваших богів, що собі поробили.
Як бачимо, певні схожості між Юдою та Ізраїлем присутні. А що ж тоді щодо згаданих синів Юди?
- Недоля Тамари:
6 І взяв Юда жінку для Ера, свого перворідного, а ім'я їй: Тамара.
*Тамара в перекладі означає «пальма» (чи не має це ім’я відношення до символічного значення дерева в Біблії? – див. «Дерево»).
Зауважимо – тут не вказується, з якого народу була Тамара.
7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, – і Господь його вбив.
8 І сказав Юда до Онана: «Увійди до жінки брата свого, і одружися з нею, – і встанови насіння для брата свого».
9 А Онан знав, що не його буде насіння те. І сталося, коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові.
10 І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
11 І сказав Юда до Тамари, невістки своєї: «Сиди вдовою в домі батька свого, аж поки не виросте Шела, син мій». Бо він був подумав: «Аби не вмер також він, як брати його». І пішла Тамара, та й осілася в домі батька свого.
Як показує Біблійна історія, після того як Бог вивів ізраїльтян з Єгипетської неволі, Ізраїль все більше підпадав під вплив навколишніх народів – так би мовити, товаришував з ними. Останній цар єдиного Ізраїля – цар Соломон, – понабирав собі багато жінок з поганських народів та почав поклонятися їхнім богам. Це викликало гнів Божий – і Ізраїль було розділено на дві частини: Ізраїльське та Юдейське царства. Тож, вочевидь, цих два царства і символізують старші сини Юди від ханаанки. Ізраїльське царство одразу дуже віддалилося від Бога – тож стало злим в очах Господа. Тому Бог відкинув його та зруйнував руками ассирійців. Юдейське царство ще деякий час Бог підтримував – даючи можливість йому таки принести відповідні плоди – стати належним Божим народом. Та Юдейське царство не розвивалось в цьому напрямку. Тож після того, як юдеї відкинули Ісуса Христа та вбили Його, Юдейське царство також втратило Божу підтримку і було остаточно зруйноване римлянами в 70 році. Ну а молодший син Юди символізує те, що залишилося від Юдейського царства після зруйнування Юдеї римлянами, – вцілілий залишок юдейського народу вагомої ролі в історії Божого народу вже не відіграє (див. «Обраний народ»).
- Тамара нагадує Юді про його обітницю:
12 І минуло багато днів, і вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. А коли Юда був утішений, то пішов до Тімни, до стрижіїв отари своєї, він і Хіра, товариш його адулламітянин.
13 А Тамарі розповіли, кажучи: «Ось тесть твій іде до Тімни стригти отару свою».
14 І зняла вона з себе одежу вдівства свого, і покрилася покривалом, і закрилася. І сіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що виріс Шела, а вона не віддана йому за жінку.
15 І побачив її Юда, і прийняв її за блудницю, бо закрила вона обличчя своє.
16 І він збочив до неї на дорогу й сказав: «Ану-но я ввійду до тебе!» Бо він не знав, що вона невістка його. А вона відказала: «Що даси мені, коли прийдеш до мене?»
17 А він відказав: «Я пошлю козлятко з отари». І сказала вона: «Якщо даси заставу, аж поки пришлеш».
18 А він відказав: «Яка та застава, що дам я тобі?» Та сказала: «Печатка твоя, і шнурок твій, і палиця твоя, що в руці твоїй». І він дав їй, і зійшовся з нею, а вона завагітніла від нього.
19 І встала вона та й пішла, і зняла покривало своє з себе, і зодягнула одежу вдівства свого.
20 А Юда послав козлятко через приятеля свого адулламітянина, щоб узяти заставу з руки тієї жінки. Та він не знайшов її.
21 І запитав він людей її місця, говорячи: «Де та блудниця, що була в Енаїм при дорозі?» Вони відказали: «Не була тут блудниця».
22 І вернувся він до Юди й сказав: «Не знайшов я її, а також люди місця того говорили: Не була тут блудниця».
23 І сказав Юда: «Нехай візьме собі ту заставу, щоб ми не стали на ганьбу. Ось я послав був те козлятко, та її не знайшов ти».
24 І сталося так десь по трьох місяцях, і розповіджено Юді, говорячи: «Упала в блуд Тамара, твоя невістка, і ось завагітніла вона через блуд». А Юда сказав: «Виведіть її, – і нехай буде спалена».
25 Коли її вивели, то послала вона до тестя свого, говорячи: «Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому». І сказала: «Пізнай-но, чия то печатка, і шнури, і ця палиця?»
26 І пізнав Юда й сказав: «Вона стала справедливіша від мене, бо я не дав її Шелі, синові своєму». І вже більше не знав він її.
- Діти Юди від Тамари:
27 І сталося в часі, як родила вона, – а ось близнята в утробі її.
28 І сталося, як родила вона, показалася рука одного; і взяла баба-сповитуха, і пов'язала на руку йому нитку червону, говорячи: «Цей вийшов найперше».
29 І сталося, що він втягнув свою руку, а ось вийшов його брат. І сказала вона: «Нащо ти роздер для себе перепону?» І назвала ім'я йому Перец.
В Хоменка цей вірш звучить дещо інакше:
29 Та й сталось: коли воно назад потягло ручку - аж тут його брат вийшов. І каже вона: "Як же ти прорвався!" І назвала його ім'ям Перец.
30 А потім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'я йому: Зерах.
*Перец – означає «роздертя», а Зерах – «схід, сяйво, ранкова зоря».
Дивна історія Тамари – з нею трапилося дещо схоже, що й з Саррою, Ревекою та Рахіль – вона також довго не могла завагітніти – нехай навіть і по інших причинах. І два її сина чимось схожі на синів Ревеки – Ісава та Якова, – де другий син став першим…
Одного разу, навчаючи Своїх учнів, Ісус Христос згадував про певні різні отари овець – Івана 10 розділ:
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, – Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, – і буде отара одна й Один Пастир!
Загальний контекст книг Нового Заповіту дає можливість припустити, що тут Ісус Христос – в якості першої отари, – говорить про юдейський народ, з середовища якого Він почав збирати Своїх учнів. А іншими вівцями можна вважати учнів Ісуса Христа з поганських народів – збирати яких почали після смерті та воскресіння Христа. Ніби все логічно…
Проте, в Євангеліє від Луки Ісус Христос згадав про певну малу черідку (отару) – Луки 12 розділ:
32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Далі Ісус Христос пояснив, до кого саме Він звертався – Луки 22 розділ:
28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
29 і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих».
Як показує книга Об’явлення, судити дванадцять племен Ізраїлевих будуть 144 тисячі попечатаних, або обраних від землі – Об’явлення 7 розділ:
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
5 з племени Юдиного – дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового – дванадцять тисяч, з племени Ґадового – дванадцять тисяч,
6 з племени Асирового – дванадцять тисяч, з племени Нефталимового – дванадцять тисяч, з племени Манасіїного – дванадцять тисяч,
7 з племени Симеонового – дванадцять тисяч, з племени Левіїного – дванадцять тисяч, з племени Іссахарового – дванадцять тисяч,
8 з племени Завулонового – дванадцять тисяч, з племени Йосипового – дванадцять тисяч, з племени Веніяминового – дванадцять тисяч попечатаних.
Як можемо зробити висновок, ці Божі обранці і є згадуваною Ісусом Христом малою черідкою – яких Він ще називає Своїми братами (див. «Брати Христові»). Так – цих обранців Ісус почав збирати з юдейського народу. Але, як можна зрозуміти з книги Дії Апостолів та послань апостолів, до числа обраних належали і християни з неюдеїв – з поганських народів. В такому випадку, хто ті інші вівці – про яких говорив Ісус Христос в наведених вище віршах з 10 розділу Євангеліє від Івана? Це ті, про кого згадується в Матвія 25 розділ:
31 Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
33 І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята – ліворуч.
34 Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
35 Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви.
36 Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був – і прийшли ви до Мене».
37 Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли?
38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим – і зодягли?
39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці – і до Тебе прийшли?»
40 Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили».
Тобто, це ті, хто допомагав (та допомагатиме) братам Христа – разом вони й складають одну отару Ісуса Христа – новий Божий народ ….
Тепер повернемося до синів Юди і Тамари – можливо, зрозуміти їхнє символічне значення нам допоможе значення їхніх імен. І почнемо ми з останнього – з Зераха. Його ім’я означає «схід, сяйво, ранкова зоря». Він показався першим, але народився останнім.
Першими Ісус Христос почав збирати малу черідку – тих, кого Він назвав Своїми братами, і які будуть Його співцарями. Та попри те, що збирати їх почали ще з часів, коли Ісус був на землі (Він і почав їх збирати), остаточне їхнє обрання відбудеться в час Кінця – коли їх буде попечатано – Об’явлення 7 розділ:
1 А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.
2 І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
3 говорячи: «Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!»
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
Тобто, з’явившись першими, символічно вони народяться останніми – в той час, коли інші послідовники Христа уже діятимуть. Власне, саме з середовища послідовників Христа ці Божі обранці й будуть обрані. Ось що про них сказав Ісус Христос в Матвія 13 розділ:
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!
Всі вони є наслідувачами Ісуса Христа, з Яким правитимуть світом під Його керівництвом. А про Себе Ісус сказав наступні слова – Об’явлення 22 розділ:
16 Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!
Отже, виходячи зі значення імені Зерах («схід, сяйво, ранкова зоря»), можемо припустити, що цей син Юди і Тамари символізує саме Божих обранців, братів та співправителів Ісуса Христа – тих, кого Він назвав малою черідкою.
Тоді перший син Юди і Тамари – Перец, символізує тих інших овець – про яких говорив Ісус Христос в Івана 10:16. І з малою черідкою ці інші вівці мають скласти одну отару.
Стати послідовником Ісуса Христа не так просто – адже цей світ перешкоджатиме цьому – 2 Тимофія 3 розділ:
12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані.
Тому у Своїх навчаннях Ісус Христос заохочував Своїх послідовників докладати зусиль – щоб залишатися вірними Богові та отримати благословення в Божому Царстві. Про це, наприклад, Він говорив в Матвія 7 розділ:
13 Увіходьте тісними ворітьми, бо просторі ворота й широка дорога, що веде до погибелі, – і нею багато-хто ходять.
14 Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходять її!
Про це також сказано в Матвія 11 розділ:
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13 Усі-бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
Отже, щоб стати послідовником Христа всім Його учням потрібно докладати неабияких зусиль. Та все ж першим учням Ісуса Христа, а саме Його апостолам, було дещо простіше – їх покликав Сам Ісус Христос та дбав про них – Івана 17 розділ:
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
Та всім наступним учням Христа, як сказав апостол Павло в 2 Тимофія 3:12, цей світ чинитиме неабиякий спротив. Тому, виходячи зі слів Ісуса Христа та значення імені Перец, логічно припустити, що цей син Юди і Тамари символізує всіх інших послідовників Ісуса Христа – з іншої отари, – які житимуть на землі та допомагатимуть тут розбудовувати Боже Царство.
Отож, в історії Юди і Тамари їхні два сини символізують збірну одну отару Ісуса Христа – де їхній молодший син символізує Йосипа – через якого, як побачимо далі в розгляді книги Буття, спасеться вся родина Якова – як і через братів Христа будуть спасенні всі інші послідовники Христа.., і не лише вони ….
Але ж ми знаємо, що Йосип народився від Рахілі – яка, як і Яків, була єврейкою – з роду Якова. А Тамара такою не була. То як від Тамари – не єврейки (яка, мабуть, символізує певну систему цінностей – не єврейську (див. «Жінка»)), могли народитися два сина, які символізують послідовників Ісуса Христа?
Дружиною Авраама була Сарра – його близька родичка, сестра. Тож вона була єврейка – як і Авраам. Дружиною Ісака була Ревека – родичка Сари, – також єврейка. Її родина радо прийняла та добре повелася з посланцем Авраама – і виконуючи Божу волю, відпустила Ревеку за дружину Ісакові (Буття 24 розділ). Дружина Якова Рахіль також була єврейкою – з родини Авраама. Фактично, всі вони були з одного роду. Але батько Рахілі Лаван не добре повівся з Яковом – так що Яків з сім’єю був вимушений втікати. Тобто цінності, які панували в родині Рахілі на той час вже були зіпсовані… Хоча… всі люди, фактично, походять з одного роду….
Беручи до уваги, що Жінка в Біблії може символізувати певну Основу, систему цінностей (див. «Жінка»), зіпсуття в родині Рахілі може символізувати те, що початкова Основа, система цінностей – залишена людству Богом, – все більше занечищувалася грішними людьми. Тому Тамара, роду якої не вказано (мабуть не дарма), може символізувати таку недосконалу систему цінностей – на якій нічого не змогли побудувати два, негідні в Божих очах, старші сини Юди – у них не народилось дітей від неї.
Але від Тамари у Юди народилося два сина, принаймні один з яких (Перец), як подає Біблія, став учасником родоводу від Юди – і він навіть є у родоводі Самого Ісуса Христа. Тож, символічно це може означати, що люди, які повернуться до коренів Юдейського народу – а саме до Божого Слова, зможуть побудувати успішне з Божого погляду суспільство. Так, на початку досконалим воно не буде – але шлях до досконалості, як каже книга Об’явлення, триватиме близько тисячі років. Тим паче, що до теперішнього недосконалого стану ми йшли не одне тисячоліття…