Буття 34 розділ

  Пригода з Діною. Сини Якова вбивають всіх чоловіків міста Сихем.

Пригода з Діною

-          Пригода з Діною:

¹ І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
² І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
³ І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
⁴ І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: «Візьми те дівча за жінку для мене!»
⁵ А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.

-          Пропозиція Гамора:

⁶ І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
⁷ І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
⁸ А Гамор говорив з ними, кажучи: «Син мій Сихем, – запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
⁹ І посвоячтеся з нами, – дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
¹⁰ І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім».
¹¹ І промовив Сихем до батька її та до братів її: «Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені – я дам.
¹² Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, – та тільки дайте мені дівчину за жінку!»

-          ­Відповідь синів Якова:

¹³ І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
¹⁴ І сказали до них: «Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
¹⁵ Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, – щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
¹⁶ І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
¹⁷ А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо».

-          Відповідь жителів Сихема:

¹⁸ І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
¹⁹ І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
²⁰ І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
²¹ «Ці люди – вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось – розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
²² Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, – коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
²³ Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба – хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами».
²⁴ І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

-          Помста синів Якова:

²⁵ І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

  Симеон та Левій вчинили віроломно. Мабуть саме тому Яків в своєму останньому слові згадав відповідно про них – Буття 49 розділ:

⁵ Симеон і Левій – то брати, їхня зброя – знаряддя насильства.
⁶ Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...
⁷ Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!

²⁶ Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
²⁷ Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
²⁸ Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
²⁹ і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
³⁰ І сказав Яків до Симеона й до Левія: «Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім».
³¹ А вони відказали: «Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?»

  Можливо, це звичайна історія стародавнього ізраїльського народу – а точніше, їхнього родоначальника. Та все ж, певні аналогії прослідковуються:

  12 розділ книги Буття описує історію, як єгипетський фараон забажав собі взяти за жінку дружину Авраама Сарру. По певному часі, як описується в 20 розділі, цар Ґерару Авімелех також забажав Сарру собі за жінку – в час, коли вона вже була у поважному віці, ще й, ймовірно, вагітна Ісаком. Через пару десятків років, як подає 26 розділ, знову цар Ґерару Авімелех захотів взяти собі за жінку дружину Ісака Ревеку. Беручи до уваги історію Якова, можна зробити висновок, що подібна прикрість оминула його. Та чи не схожа історія Діни на історії Сарри та Ревеки? Схоже, що певні паралелі присутні. Як ми визначили в розгляді 12, 20 та 26 розділів, пригоди Сарри та Ревеки мали певне символічне значення – вони символізували намагання володарів цього світу використати Божу Істину (яка в згаданих історіях представлена Саррою та Ревекою) в своїх цілях. Та Бог запобіг цьому… Гаразд, що ж тоді може символізувати історія Діни?

  Якщо жінка – це Система цінностей (див. «Жінка»), то Діна представляє похідну від Божої Істини. Де відбулась схожа історія в історії людства? Ісус Христос дав людям Істину. Але погани-римляни (яких, ймовірно, символізують жителі Сихему), взяли Божу Істину для себе в якості релігії (християнство), і занечистили її ідолопоклонством – як і Сихем збезчестив Діну. Схоже паплюження Божої Істини триває до наших днів нащадками Римської імперії – сучасним так званим Заходом. Простий приклад – новообрані президенти багатьох країн, чиї справжні цінності насправді далекі від Божих принципів, складають присягу на Євангеліє. Виглядає, що влада таких країн ніби пропагує Божі цінності – але своїми вчинками далекі від них.

  Та незабаром Бог поверне Істину Своєму народові – відродивши його. Для цього буде знищений нащадок Римської імперії – сучасний Захід. Разом з цим Бог забере «в полон» всіх тих, хто раніше належав символічному Сихему – сучасному Заходу, основною складовою так званого Вавилона великого (див. «Вавилон»). Це нагадує слова з 67 Псалма:

¹⁹ Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, – узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.

  Тобто, Божий народ зростатиме за рахунок приєднання до нього нащадків Римської імперії – мешканців країн сучасного Заходу. І така ситуація викличе ненависть противників Божого народу. Та, як показує наступний розділ, їхній страх перед Божим народом буде більшим за їхню ненависть.