Буття 19 розділ
Навіщення Содому, в гостях у Лота. Втеча Лота з сім’єю з міста. Знищення Содому та Гомори. Сини Лотових дочок.
Содом та Гомора
Як і інші історії книги Буття, історія Содому та Гомори, поза сумнівом, також має символічне значення – Послання від Юди:
7 Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад, –
8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави.
Отож, поглянемо на паралелі цієї історії:
- Навіщення Содома, в гостях у Лота:
1 І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,
Біблія неодноразово описує пророцтва, де Бог «відвідує» негідний народ для покарання – наприклад, Єремії 8 розділ:
12 Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють, – тому-то впадуть між упалими в часі навіщення їх, спіткнуться, говорить Господь...
І традиційно це стається надвечір – в час темної пори історії людства…
2 та й промовив: «Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою». А вони відказали: «Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці».
Можливо, ця відмова Лотові мала на меті не наражати Його на небезпеку – Божі Ангели ж знали про звичаї людей того міста (але як тоді вони б могли врятувати Лота?). А можливо, вони відмовлялися, щоб перевірити його ревність.
3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного – і їли вони.
- Злочинні мешканці міста:
4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому – від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.
5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: «Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, – щоб нам їх пізнати!»
Пізнати, вочевидь, – це вчинити статеві дії над гостями Лота – порівняйте Буття 4 розділ:
1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: «Набула чоловіка від Господа».
Тобто, мешканці Содому вирішили зґвалтувати Божих Ангелів – які, як розуміємо, були в людських тілах…
6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,
7 і сказав: «Браття мої, – не чиніть лихого!
8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого».
9 А вони закричали: «Іди собі геть!» І сказали: «Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!» І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.
10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.
11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, – від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.
Вражає затята жага жителів Содому вчинити зло – не дарма Господь сказав, що гріхи їх досягли аж до неба. Навіть після того, як Ангели вразили їх сліпотою, вони не змінили своїх намірів, а далі шукали входу – будучи, як ніби (а може й не ніби) опановані демонами…
Ці події певним чином справді мають своє відображення в подіях сьогодення – сучасний християнський світ своїми діями лише паплюжить Божі Принципи, сам будучи погрузлим в аморальності – Римлян 1 розділ:
25 Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
26 Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, – бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
27 Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
28 А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, – щоб чинили непристойне.
29 Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
30 обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
31 нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
32 Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
Слова апостола Павла доволі влучно описують стан сучасного християнського світу – тож Бог «навістить» їх. Але Своїх вірних людей Він врятує:
- Наказ про втечу:
12 І сказали ті мужі до Лота: «Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, – виведи з цього місця,
13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його».
14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: «Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто». Але в очах зятів він здавався як жартун.
Реакція Лотових зятів нагадує слова апостола Петра в 2 Петра 3 розділ:
3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями,
4 та й скажуть: «Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасинали наші батьки, усе залишається так від початку творіння».
В Останні Дні – наш час, – люди також не бажають вірити в можливість Кінця цього світу – і часто сприймають людей, які свідчать про наближення Господнього Дня саме так, як і зяті Лота – як жартунів. А дарма…
Втім, якщо Лотові зяті просто не сприймали його слів серйозно, то сам Лот вагався:
- Втеча Лота з сім’єю з Содому:
15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: «Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста».
16 А що він вагався, то ті мужі – через Господню до нього любов – схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.
Вихід з міста був обов’язковою умовою спасіння – бо можна було стати жертвою Божого покарання. Так само й в наш час – вірним Божим людям також варто покинути сучасний аналог стародавнього Содому – так званий Вавилон Великий (див. «Вавилон») – Об’явлення 18 розділ:
4 І почув я інший голос із неба, який говорив: Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.
5 Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.
Зауважимо – опис гріхів Содому та Гомори доволі схожий на гріхи Вавилону Великого.
На терміновості діяти в Останні Дні також наголошував Ісус Христос – Матвія 24 розділ:
15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, –
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
18 І хто на полі, – хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Бо скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде.
Ці вірші дають підставу припустити, що аналогом знищення Содому та Гомори в Останні Дні буде скорбота велика (див. «Гидота») – тобто, певним чином це буде вогонь з неба – 2 Петра 3 розділ:
5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим,
6 тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.
Тож вогонь з неба буде – лише надсилатиме його людський виконавець Божого покарання – як каже Біблія, сучасна Росія (див. «Знаряддя»)…
Отже, щоб не загинути через гріх того міста, Лотові з сім’єю потрібно було швидко покинути місто – на чому наголошував і Ісус Христос, і до чого закликається в наведених вище віршах з Об’явлення. Тобто, побожним людям варто триматися осторонь від системи цього світу, і коли виникне загроза тотальної війни – якомога швидше покинути небезпечне місце, – а це, як вказують Біблійні пророцтва, в першу чергу терени Об’єднаної Європи.
З того, що Божим Ангелам, фактично, довелося тягнути Лота та членів його родини, можна зробити висновок, що побожних людей нашого часу Бог, вочевидь, обставинами заставить покинути систему цього світу грішного людства.
- Маленьке містечко:
17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: «Рятуй свою душу, – не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути».
18 А Лот їм відказав: «Ні ж бо, Господи!
19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.
20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно – маленьке. Нехай сховаюсь я туди, – чи ж воно не маленьке? – і буде жити душа моя».
21 І відказав Він до нього: «Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.
22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди». Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.
*Цоар в перекладі означає малий, дріб’язок, дрібний.
23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.
Місто в Біблії часто символізує певну людську спільноту, організацію. Тож історія з Цоаром, вочевидь, може вказувати на те, що побожні люди перед самим знищення згуртуються в певну організацію – ще невелику на той час. І це може мати відношення до слів з Ісаї 60 розділ:
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший – народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
А вже після цього надійде час «піднятися на гору» – рухатися до чистого поклоніння Богові – створювати суспільство, побудоване виключно на Божих принципах – Ісаї 2 розділ:
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, – і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє – з Єрусалиму».
Але перед «підняттям на гору» відбудеться знищення символічних Содома та Гомори – країн так званого Заходу в Європі:
- Знищення Содому та Гоморри:
24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.
25 І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.
26 А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, – і стала стовпом соляним!...
Ангели чітко наказали не оглядатися позад себе (17 вірш). Та Лотова дружина не послухалася цього наказу – і оглянулася. Це не була звичайна реакція на страх чи цікавість – це був жаль за майном, за життям у достатку. Саме через це вона й загинула. Так і в наш час – ті, хто пожалкує за багатством та життям в достатку – навіть якщо повірять Богу, загинуть. Саме тому Ісус Христос сказав наступні слова – Матвія 19 розділ:
24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!
Справді побожну та вірну Богові людину в цьому світі сатани не повинно тримати нічого – така умова спасіння…
27 І встав Авраам рано-вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.
28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...
Цікаво, що Лотові з родиною – які символізують побожних (сприйнятливих до Істини) людей, – довелося втікати від знищення, а Авраам – який символізує святих Всевишнього (братів Христа в Останні Дні (див. «Брати Христові»)), – перебував у безпеці. Можливо, це символізує те, що останні – через обізнаність про події, що наближаються, – перебуватимуть у безпечному місці…, чи під додатковим Божим захистом – що, фактично, одне й те ж…
29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.
Отже, завдяки заступництву Авраама, Бог врятував побожного Лота з родиною. І, як показують Біблійні пророцтва, в Останні Дні Бог також послуговуватиметься сучасним аналогом Авраама – так званими святими Всевишнього, або ж братами Христа (див. «Брати Христові») – для спасіння решти побожних людей.
- Засновники двох народів:
30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.
31 І промовила старша молодшій: «Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.
32 Ходи, – напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька».
33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: «Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, – і оживимо нащадків від нашого батька».
35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...
36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.
37 І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.
38 А молодша – вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.
*Моав означає «від батька», а Бен-Аммі – «син мого народу».
Якщо все до цієї історії з дочками Лота є прообразом, то варто припустити, що й ця історія може бути прообразом – вона може вказувати на те, що: або врятованих побожних людей буде дві групи, або (що, мабуть, більш ймовірно) врятовані побожні люди матимуть схильність розділитися на дві групи… Та це не твердження, а можливе припущення…