Буття 16 розділ
Історія єгиптянки Аґар – невільниці Аврамової дружини Сари, яку та віддала за жінку своєму чоловікові – щоб хоча б таким чином отримати сина від нього. Як і попередні розділи, цей також є прообразом.
Аґар
- Відчай Сари:
1 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
2 І сказала Сара Аврамові: «Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, – може від неї одержу я сина». І послухався Аврам голосу Сари.
3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4 І він увійшов до Аґари, – і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
5 І сказала Сара Аврамові: «Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!»
Попри те, що Сара сама зробила таке рішення, все ж її розпач, мабуть, був підсилений тим, що її невільниця завагітніла, – а вона ні…
- Божа обітниця Аґар:
6 І промовив Аврам до Сари: «Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх». І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
8 і сказав: «Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш?» Та відказала: «Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї».
9 А Ангол Господній промовив до неї: «Вернися до пані своєї, – і терпи під руками її!»
10 І Ангол Господній промовив до неї: «Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне».
11 І Ангол Господній до неї сказав: «Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім'я йому Ізмаїл, бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
*В перекладі слово Ізмаїл означає «Бог почує» – тобто, Бог почув недолю Аґар.
12 А він буде як дикий осел між людьми, – рука його на всіх, а рука всіх – на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях».
13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: «Ти Бог видіння!» Бо сказала вона: «Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?»
14 Тому джерело було назване: «Джерело Живого, Хто бачить мене», – воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім'я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.
Як говориться в 15 розділі, на той час Бог уже пообіцяв нащадків Аврамові, – але не вказав від кого. Тож, мабуть, тому Аврам і згодився на пропозицію Сари – сподіваючись мати нащадка хоча б від Сариної невільниці.
Як ми зауважили на початку, ця історія також є прообразом. А прообразом чого – добре пояснює апостол Павло – Галатів 4 розділ:
21 Скажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?
22 Бо написано: «Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної».
23 Але той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, – за обітницею.
24 Розуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він – то Аґар.
25 Бо Аґар – то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.
Тут апостол Павло говорить про Єрусалим його часу – 1 століття н.е., – який ще тоді належав юдеям. Тобто, він, як показує контекст, прирівнював Мойсеєвий Закон до Аґар. Вишній Єрусалим, про який говорить Павло далі – це новий Божий народ, заснований Ісусом Христом – Галатів 4 розділ (продовження):
26 А вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам!
27 Бо написано: «Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!»
28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!
29 Але як і тоді, – хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.
30 Та що каже Писання? «Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної».
31 Тому, браття, не сини ми рабині, але вільної!
Отож, згідно слів апостола Павла, Аґар символізує Мойсеєвий Закон – який виявляв грішну природу людини – Римлян 7 розділ:
6 А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
7 Що ж скажемо? Чи Закон – то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: «Не пожадай».
8 Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.
Який спостережливий апостол Павло! Якщо взяти до уваги те, що Сарра, як ми побачили в статті «Неплідна», являється прообразом дружини Адама Єви та Жінки з 12 розділу книги Об’явлення, то порівняння Аґар до ізраїльтян під Мойсеєвим Законом цілком логічне. Адже, як ми розглядали в згадуваній статті, Бог завжди більше цінував окремих вірних людей, а не конкретний етнічний народ. Та в ті стародавні часи Бог вирішив не організовувати всіх вірних Йому людей з різних народів в один народ – не на часі це було, – а заснував етнічний народ Ізраїль, – на основі нащадків Аврама, яких Він вивів з Єгипту. Мабуть саме тому тут і вказується, що Аґар була єгиптянкою – мабуть, її в служниці Сарі подарував фараон, коли Аврам з Сарою жили в Єгипті (див. Буття 12 розділ). Тим паче, що й ізраїльтяни, як показує книга Вихід, неодноразово виявляли бажання поклонятися богам Єгипту, а не Істинному Всевишньому Богові.
Розвиваючи думку Павла, зауважимо – Жінка з 12 розділу книги Об’явлення народила Дитину в Останні Дні – наш час – Об’явлення 12 розділ:
1 І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
2 І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
-------------------------
5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
Якщо та символічна Дитина – Син Обітниці, – народиться в Останні Дні (наш час), то символічний син Аґар, можливо, живе й до нашого часу. І виглядає, що саме так і є – хоча Ісус Христос дав Своє Вчення людству близько двох тисяч років тому, та переважна більшість християнських релігій перейняли від стародавніх юдеїв стиль поклоніння Богові – з їх атрибутами та служінням (лише без жертвоприношення). Вони не розуміють суті Вчення Христа, а дотримуються лише незрозумілих поглядів та принципів, залишених так званими «святими отцями церкви». І їхнє вчення не робить людей вільними – як мало б робити Вчення Христа – Івана 8 розділ:
31 Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: «Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете,
32 і пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить!»
Отже, в переважній більшості сучасне християнство – це також «сини Аґар» – «єгиптянки» – цього світу. І ця думка узгоджується з висновком щодо символічного значення пригоди Аврама в Єгипті, зробленого нами під час розгляду 12 розділу книги Буття…
А Син Обітниці (див. «Дитя») має народитися та почати діяти після скорботи великої (див. «Гидота») – про яку попереджав Ісус Христос – Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Саме тоді почнуть сповнятися слова з Огія 2 розділ:
6 Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, – а станеться це незабаром, – і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
7 І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
8 Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.
9 Більша буде слава цього останнього дому від першого, говорить Господь Саваот, і на цьому місці Я дам мир, говорить Господь Саваот».