Буття 30 розділ
В Якова народжуються сини та дочка. Хитрість Лавана та Боже благословення Якова.
Діти Якова
- Діти Якова від Рахілиної невільниці Білги:
1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: «Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!»
2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: «Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?»
3 І сказала вона: «Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей».
4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.
6 І сказала Рахіль: «Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина». Тому назвала ймення йому: Дан.
*Дан – «розсудив».
7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.
8 І сказала Рахіль: «Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, – і перемогла». І назвала ймення йому: Нефталим.
* Нефталим – «боротьба».
- Діти Якова від Ліїної невільниці Зілпи:
9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
10 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.
11 І сказала Лія: «Прийшло щастя», і назвала ймення йому Ґад.
*Ґад – «щастя».
12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.
13 І промовила Лія: «То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну». І назвала ймення йому: Асир.
*Асир – «блаженство».
- Ще діти Якова від Лії:
14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: «Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!»
15 А та відказала їй: «Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?» І сказала Рахіль: «Тому-то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!»
16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: «Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого». І лежав він із нею ночі тієї.
17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.
18 І промовила Лія: «Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові». І назвала ймення йому: Іссахар.
*Іссахар – «заплата».
19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.
20 І промовила Лія: «Обдарував мене Бог добрим подарунком, – цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів». І назвала ймення йому: Завулон.
*Завулон – «мешкати».
21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.
Варто зазначити, що в Біблії вкрай рідко згадується про народження дочки. Але тут є – і в наступних розділах ми побачимо чому.
- Рахіль народжує Йосипа:
22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: «Бог забрав мою ганьбу!»
24 І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: «Додасть Господь мені іншого сина!»
*Йосип – «додасть».
Отже, на той час в Якова було одинадцять синів:
Від Лії – Рувим, Симеон, Левій, Юда, Іссахар, Завулон. Шість синів, та дочка Діна.
Від Ліїної невільниці Зілпи – Ґад, Асир. Два сина.
Від Рахілиної невільниці Білги – Дан, Нефталим. Два сина.
Від Рахілі – Йосип. Один син на той час.
Зауважимо – саме перша жінка Лія народила Якову сина Юду – з чийого роду походить цар Давид та Ісус Христос. Саме Юдине плем’я в майбутньому найдовше з Ізраїля залишалося вірним Богові, і саме це коліно було царським. До цього варто додати, що ім’я Юда (Єгуда) означає, як ми зазначили вище, «Хвалити Господа».
В улюбленої жінки Якова Рахілі народилося двоє синів – згаданий тут Йосип, – який в майбутньому врятує родину Якова від голоду, – та дванадцятий син Якова Веніямин – про якого розповідатиметься в наступних розділах.
Як це не дивно, але історія сім’ї Якова має певні паралелі в Біблії – що може вказувати на її символічність.
Як ми знаємо зі статті «Бог Авраама, Ісака та Якова», Яків символізує учнів Ісуса Христа – тих, кого Він назвав своїми братами (див. «Брати Христові»). Також, Біблія називає їх святими Всевишнього та обраними. Про них згадується в Об’явлення 7 розділі:
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
5 з племени Юдиного – дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового – дванадцять тисяч, з племени Ґадового – дванадцять тисяч,
6 з племени Асирового – дванадцять тисяч, з племени Нефталимового – дванадцять тисяч, з племени Манасіїного – дванадцять тисяч,
7 з племени Симеонового – дванадцять тисяч, з племени Левіїного – дванадцять тисяч, з племени Іссахарового – дванадцять тисяч,
8 з племени Завулонового – дванадцять тисяч, з племени Йосипового – дванадцять тисяч, з племени Веніяминового – дванадцять тисяч попечатаних.
Тут згадується про сто сорок чотири тисячі обраних (попечатаних) з дванадцяти племен Ізраїля – за числом синів Якова. Також, Ісус Христос обрав дванадцять апостолів – саме з них почали збиратися згадані обрані брати Христові.
В статті «Жінка» ми визначили, що жінка в Біблії може символізувати певну систему цінностей. У Якова було дві жінки: перша – старша Лія, яка йому менше подобалась, та друга – молодша Рахіль, яку він любив більше. Учні Ісуса Христа – ті, яких символізує Яків (див. «Бог Авраама, Ісака та Якова»), – спочатку будували свою віру на основі першого Божого народу Ізраїля – на Мойсеєвому Законі. Через це у них на початку було чимало труднощів – Дії Апостолів 15 розділ:
1 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: «Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете».
2 Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.
_______________
5 Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.
6 І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.
7 Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: «Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.
8 І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,
9 і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.
10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?
11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони».
Тож перша дружина Якова Лія може символізувати саме цю Основу, на якій починали будувати апостоли Ісуса Христа – перші з обраних. Навіть те, що Лія мала хворобу очей (Буття 29:17) може символізувати те, що юдеї не прийняли (не побачили) ні Христа, ні Його Вчення. Все ж, початок християнства таки зародився на Мойсеєвому Законі. Саме від Лії народився Юда – родоначальник царського роду – з чийого роду цар Давид та Божий Син Ісус Христос – Який царюватиме в Божому Царстві.
Після цього, як ми читали в цьому розділі книги Буття, Якову народилися діти від невільниць Лії та Рахілі – Зілпи та Білги. Кого можуть символізувати ці жінки? Вони можуть символізувати занечищення поганськими звичаями та вченнями Істинного Вчення Ісуса Христа – про що говорив Ісус Христос в притчі про пшеницю та кукіль (Матвія 13:24-30), та про що ще в першому столітті попереджав апостол Павло – Дії Апостолів 20 розділ:
28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
Цей стан занечищення (не дуже доброї основи) триває до наших днів.
Рахіль, яка більше подобалася Якову, і яка довгий час не могла завагітніти, символізує чисте Вчення Ісуса Христа – яке в першому столітті бажаних плодів не принесло. Лише в Останні Дні це Вчення принесе щедрі плоди – символічно народить останніх двох синів «Якову», – тобто, стане Основою нового Божого народу. Навіть значення імені Рахіль – «овечка», – має до цього відношення – Ісус Христос порівнював своїх людей з вівцями.
Ну а дванадцять синів Якова символізують дванадцять племен Ізраїлевих – про яких ми читали в наведених вище віршах з Об’явлення 7 розділ. Саме з цих племен, як сказано в наведених віршах, будуть обрані сто сорок чотири тисячі співцарів Ісуса Христа – яких Він називав Своїми братами. От лише ці племена, насправді, символічні – бо символізують вони всі народи світу. З чого ми робимо такий висновок? З Об’явлення 5 розділу:
9 І нову пісню співають вони, промовляючи: «Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.
10 І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!»
Ці вірші говорять про тих же сто сорок чотири тисячі обраних. Але тут вказується, що вони викуплені з усякого племени, і язика, і народу, і люду – тобто, з різних народів. Отже, дванадцять племен Ізраїлевих в Останні Дні – це всі народи світу.
- Заплата Якову за службу в Лавана:
25 І сталося, коли Рахіль породила Йосипа, то сказав Яків до Лавана: «Відпусти мене, і нехай я піду до свого місця й до Краю свого.
26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі».
27 І промовив до нього Лаван: «Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе».
28 І далі казав: «Признач собі заплату від мене, – і я дам».
29 А той відказав: «Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.
30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відколи нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?»
31 І сказав Лаван: «Що ж я тобі дам?» А Яків промовив: «Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.
32 Я сьогодні перейду через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й переполасу, і кожну овечку чорну – з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, і це буде заплата мені.
33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глянути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, – крадене воно в мене».
Цей вірш дещо не зрозумілий – важко зрозуміти, що саме мав на увазі Яків. Так цей вірш звучить в перекладі Хоменка:
33 Моя чесність невдовзі посвідчить за мене, коли ти прийдеш перевіряти мій заробіток: усе, що не є красе та клапчасте між козами і не є чорне між вівцями, воно вкрадене, якщо знайдеться в мене."
Так зрозуміло краще.
34 А Лаван відказав: «Так, – нехай буде за словом твоїм!»
35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.
Тут показується, що Лаван вчинив хитро – всіх тварин, які мали б належати Якову, він відділив та віддав своїм синам, та тримав їх на відстані – щоб ні вони, ні їхні ягнята, не дісталися Якову.
36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.
37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.
38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як приходили пити.
39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.
40 І відділяв Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.
41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.
42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше – Якову.
43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.
Попри спротив Лавана, Бог, як і обіцяв, підтримував та благословляв Якова.