Буття 21 розділ
Історія про народження Ісака, вигнання Аґари з сином Ізмаїлом, умова з Авімелехом.
Ісак та Ізмаїл
Можливо, це й не має значення, та все ж наголосимо, що переважна більшість подій, описаних в розділах з 18 по 21, відбувалась протягом доволі короткого часу – від Божої обітниці вагітності Сарри і до народження нею Ісака. Тобто, в межах 1 року чи трохи більше.
- Народження Ісака:
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
*Ісак в перекладі означає «він сміється».
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 І промовила Сарра: «Сміх учинив мені Бог, – кожен, хто почує, буде сміятися з мене».
7 І промовила: «Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його».
В Новому Російському Перекладі (НРП) ці вірші звучать так:
6 Сарра сказала: – Бог заставил меня смеяться; каждый, кто услышит об этом, рассмеется вместе со мной.
7 И добавила: – Кто бы сказал Аврааму, что Сарра будет кормить грудью? Но я родила ему сына в его старости.
Такий переклад дає більш м’яке та логічне пояснення – Сарра раділа з народження сина. Тож й ім’я Ісак вказує не на насмішку, а на радість – нехай, можливо, навіть «з перчинкою» – з долею доброго жарту…
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Як ми вже визначили в попередніх розділах, і як побачимо далі, Ісак символізував Ісуса Христа (див. «Бог Авраама, Ісак та Якова»). А також, якщо син Авраама від Аґар – Ізмаїл, – символізував Ізраїль під Мойсеєвим Законом (див. 16 розділ), то Ісак також символізує народження братів Ісуса Христа (див. «Дитя») – які є останком насіння Жінки з Об’явлення 12 розділу:
5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
6 А жінка втекла на пустиню, де вона мала місце, від Бога для неї вготоване, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят день.
-----------------------------------
13 А коли змій побачив, що додолу він скинений, то став переслідувати жінку, що вродила хлоп'я.
14 І жінці дані були дві крилі великого орла, щоб від змія летіла в пустиню до місця свого, де будуть її годувати час, і часи, і півчасу.
15 І пустив змій за жінкою з уст своїх воду, як річку, щоб річка схопила її.
16 Та жінці земля помогла, – і розкрила земля свої уста, та й випила річку, яку змій був пустив із своїх уст...
17 І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.
На це також вказується в інших віршах книги Об’явлення, де в 6 розділі розкриття шостої печатки спричиняє скорботу велику, або падіння Заходу, – після чого відбувається «народження» останку насіння Жінки – їхнє попечатання – Об’явлення 7 розділ:
1 А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.
2 І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
3 говорячи: «Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!»
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
*Див. «Брати Христові».
Отже, як бачимо, народження Ісака після знищення Содому та Гомори відповідає іншим Біблійним пророцтвам.
У світлі цього подальша історія Аґар цілком логічна:
- Історія Аґар. Ізмаїл:
9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 І сказала вона Авраамові: «Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком».
В Біблії багато пророцтв мають, скажімо, каскадне сповнення – тобто, не одне, а декілька – на різних, але схожих за змістом, подіях. Як пам’ятаємо з розгляду 16 розділу книги Буття, Аґар символізувала Мойсеєвий Закон, або ізраїльтян під Мойсеєвим Законом. Тож перше сповнення цього прообразу відбулося в 1 столітті нашої ери – коли Бог «прогнав» першого сина Авраама – відкинув Ізраїль в 70 році н. е. – коли римляни знищили Єрусалим (див. «Обраний народ»). Вже тоді «народився» Син Обітниці (яким свого часу був Ісак) – Ісус Христос та ті, кого Ісус назвав Своїми братами. Тож перший син – від невільниці, – підлягав вигнанню.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 І промовив Господь Авраамові: «Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 І також сина невільниці тієї – учиню його народом, бо він твоє насіння».
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі – як стрілити луком, бо сказала: «Нехай я не бачу смерти цієї дитини!» І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: «Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його».
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 І з хлопцем був Бог, – і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
Потрапляння Аґар із сином Ізмаїлом в пустелю не випадкова – все це також прообраз. Прообраз чого? Прообраз певних подій, описаних в Єзекіїля 20 розділі:
35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, –
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!
В статті «Пустеля» ми з вами визначили, що в Час Кінця – наш час, – Бог також помістить народи в певній «пустелі» – щоб очистити та перетопити. Це перетоплення є великим горем, через яке пройде великий натовп – Об’явлення 7 розділ:
9 Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
--------------------------------
14 І сказав я йому: «Мій пане, ти знаєш!» Він же мені відказав: «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...
15 Тому-то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А «Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними».
Цим натовпом великим є люди, які успадкують землю (див. «Боже Царство»). Отож, син Авраама від Аґар Ізмаїл символізує людей, які переживуть День Господній та будуватимуть під Божим керівництвом нове людське суспільство – як сказано в 13 та 18 віршах – Бог зробить їх великим народом. Які символи є ще в цій історії? Криниця з життєдайною водою, пустеля, стрілець-лучник та жінка з єгипетського краю.
- Про джерело з життєдайною водою Біблія згадує не раз – Єзекіїля 47 розділ:
1 І він вернув мене до дверей храму, аж ось виходить вода з-під порога храму на схід, бо перед того храму на схід. А вода сходила здолу, з правого боку храму, з півдня від жертівника.
------------------
9 І станеться, всяка жива душа, що роїться скрізь, куди приходить той потік, буде жити, і буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, і буде вздоровлена, і буде жити все, куди пройде той потік.
Захарія 14 розділ:
8 І станеться в день той, вийде з Єрусалиму живая вода, – половина її до східнього моря, а половина її до моря західнього. Літом і зимою це буде.
Івана 4 розділ:
13 Ісус відповів і сказав їй: «Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.
14 А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне».
Об’явлення 22 розділ:
1 І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.
2 Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки – дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев – на вздоровлення народів.
- Після Господнього Дня земля ще певний час буде пустелею – місцем очищення людей: тих, кого Бог вибачив та дав другий шанс в нових умовах прийняти Його принципи (див. «Боже Царство») – і тих, хто переживе День Господній, і тих, хто воскресне в Божому Царстві.
- Ізмаїл став стрільцем-лучником. Це мисливець, а також, людина дії. Мисливцем, до речі, був старший син Ісака Ісав – Буття 25 розділ:
27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків – чоловіком мирним, що в наметах сидів.
Мабуть, варто звернути увагу на ще одні вірші зі схожим символом – Об’явлення 6 розділу:
1 І я бачив, що Агнець розкрив одну з семи печаток, і почув я одну з чотирьох тих тварин, яка говорила, як голосом грому: «Підійди!»
2 І я глянув, – і ось кінь білий, а той, хто на ньому сидів, мав лука. І вінця йому дано, і він вийшов, немов переможець, і щоб перемогти.
Цим вершником з луком, що вийшов перемагати, є Архангел Михаїл. І Він вийшов скинути диявола на землю (Об’явлення 12 розділ).
Тобто, людство, що житиме в Божому Царстві, матиме чималу свободу дій та розвиватиметься. Воно буде мати силу перемогти свого ворога – свої гріховні схильності.
- Жінка з єгипетського краю може вказувати на те, що, принаймні на початку, люди, які переживуть День Господній, будуватимуть суспільство беручи за основу знання попередньої цивілізації (нашої). Тобто, зміни не настануть раптово, швидко. Та все ж, як ми побачили в статті «Боже Царство», головного ворога людства – диявола, на той час вже буде ізольовано. Тож ця нова цивілізація процвітатиме та буде благословенна Богом.
Отже, в цій історії Ізмаїл символізує людство на землі під правлінням Божого Царства.
- Угода з Авімелехом:
22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: «Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш».
24 І сказав Авраам: «Я присягаю!»
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 І сказав Авімелех: «Я не знаю, хто вчинив оту річ, – ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хіба що сьогодні».
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 І сказав Авімелех до Авраама: «Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?»
30 А той відказав: «Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю».
31 Тому-то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.
34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.
Як ми визначили в розгляді попереднього розділу, Авімелех може символізувати домінуючого світового правителя. Враховуючи, що ця подія відбувається ПІСЛЯ знищення Содому та Гомори – які символізують сучасний Захід, – цим правителем в наш час може бути Росія, яка після падіння Заходу стане світовим лідером. Тож, описана тут історія може символізувати те, що після запанування над світом Росія намагатиметься привласнити Божу Істину (яку цього разу символізує вода). Вдруге. Тільки, якщо першого разу (див. 20 розділ) Росія намагатиметься видавати Божу Істину за свою – що, ніби-то від них вона походить, то тут – Росія намагатиметься використовувати Божу Істину в своїх цілях – маніпулювати нею. Це узгоджується з наведеними в розгляді попереднього розділу віршами з книги Даниїла 7 розділ:
25 І він буде говорити слова проти Всевишнього, і пригнобить святих Всевишнього, і буде думати позмінювати свята та права, і вони віддані будуть у його руку аж до одного часу, і часів і половини часу.
Втім, як саме це відбуватиметься, вочевидь, доволі скоро ми матимемо нагоду побачити на власні очі…
До речі, зверніть увагу, що криниця, яку викопав Авраам і за яку велася суперечка, називалася Беер-Шева – як і пустеля, в якій блукала Аґар з сином Ізмаїлом, і де вони знайшли криницю з водою. Тобто, Аґар та Ізмаїл вижили саме завдяки цій криниці, викопаній Авраамом, і яка символізує Божу Істину – Боже Знання.