Буття 39 розділ
Йосип у домі Потіфара. Йосип та дружина Потіфара. Йосип потрапляє до в’язниці.
Йосип в домі Потіфара
- Йосип та Потіфар:
1 А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж-єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
2 І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
Цікаве зауваження про Йосипа: з ним був Господь – і він мав щастя.
3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
Схожа ситуація була з Яковом – коли той служив своєму дядькові Лавану. Тому й Лаван, як пам’ятаємо, не хотів відпускати Якова, і заздрив йому.
4 І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
5 І сталося, – відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, – у домі й на полі.
6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
Добре мати Бога в поміч – Він благословляє і таку людину, і все, до чого торкається її рука. Тобто, навколо такої людини утворюється, так би мовити, певна аура Божого благословення.
Ця ситуація з Йосипом нагадує 1 Псалом:
1 Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків,
2 та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує!
3 І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, – і все, що він чинить, – щаститься йому!
4 Не так ті безбожні, – вони як полова, що вітер її розвіває!
5 Ось тому-то не встоять безбожні на суді, ані грішники у зборі праведних, –
6 дорогу-бо праведних знає Господь, а дорога безбожних загине!
Отже, хочете мати Бога в поміч? – Ось рецепт!..
Попри всі негаразди, Йосип є яскравим прикладом правдивості слів з цього Псалма. З історії Йосипа варто взяти до уваги дещо важливе: для того, аби отримати Боже благословення, потрібно, як мінімум, дві речі – бути з Богом за будь-яких обставин, та виявляти терпіння.
- Йосип та жінка Потіфара:
7 І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: «Ляж зо мною!»
8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: «Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хіба що тебе, – бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?»
Йосип розумів, що цей гріх був би гріхом не лише проти Потіфара, а в першу чергу проти Бога – Того, Кому Йосип завдячував підтримкою та благословенням. Тобто, вірність Богові у нього була на першому місці.
10 І сталося, що вона день у день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.
12 І схопила вона його за одежу його, кажучи: «Лягай же зо мною!» А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: «Дивіться, – він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
Звернемо увагу, що дружина Потіфара назвала Йосипа євреєм. В розгляді 14 розділу книги Буття ми звертали увагу на значення цього слова – воно співзвучне зі словом приходько. Біблія каже, що всі Божі слуги на цій грішній землі є приходьками та чужинцями (див. «Приходьки») – таким був і Йосип.
15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір...
16 І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому».
17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: «До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір».
19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: «Отакі-то речі вчинив мені твій раб», то запалився гнів його.
Як бачимо, Божа підтримка та благословення не захищають від підступів світу сатани. Проте, залишаючись вірними Богові, такі люди й далі матимуть Божу підтримку та захист. А підступи світу сатани, як побачимо далі, Бог може обернути на ще більше благословення.
- У в’язниці:
20 І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в'язничного, до місця, де були ув'язнені царські в'язні. І пробував він там у тім домі в'язничнім.
21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в'язничного дому.
22 І начальник в'язничного дому дав у руку Йосипа всіх в'язнів, що були в домі в'язничнім, і все, що там робили, робив він.
23 Начальник в'язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.
Не дивлячись на труднощі, які спіткали Йосипа – Бог був з ним, та щастив йому. У Бога Свої шляхи допомоги Своїм вірним – головне на Нього надіятися та довіряти Йому. Все, що сталося з Йосипом, як ми побачимо далі, це шлях Йосипа до фараона – до ще вищого становища аніж в домі Потіфара, і до спасіння ізраїльтян від прийдешнього голоду.
Чи є тут щось символічне? Схоже на те.
Як ми побачили в попередньому розділі – Божий народ не завжди дотримувався Божих принципів та часто зраджував Бога під впливом навколишніх поганських народів. Проте, завжди були окремі люди, які залишалися вірними Богові та Його принципам за будь-яких обставин. І навіть у важкі часи, коли, здавалося б, Бога покинули всі, вірні Йому люди були – 1 Царів 19 розділ:
9 І прибув він туди до печери, і переночував там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: «Чого ти тут, Іллє?»
10 А той відказав: «Я був дуже горливий для Господа, Бога Саваота, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, – і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її».
---------------------
18 А в Ізраїлі Я позоставив сім тисяч, – усі коліна, що не схилялися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його».
Окремих вірних Богові людей дияволові важче звабити – тож він різними способами намагався втягнути їх у фальшиве поклоніння. Яскравим прикладом такого зваблення є випадок з Ісусом Христом – Матвія 4 розділ:
1 Потому Ісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол Його спокушав.
2 І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів.
3 І ось приступив до Нього спокусник, і сказав: «Коли Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами!»
4 А Він відповів і промовив: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих».
5 Тоді забирає диявол Його в святе місто, і ставить Його на наріжника храму,
6 та й каже Йому: «Коли Ти Син Божий, то кинься додолу, бо ж написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, і вони на руках понесуть Тебе, щоб об камінь коли не спіткнув Ти Своєї ноги».
7 Ісус відказав йому: «Ще написано: Не спокушуй Господа Бога свого!»
8 Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу,
9 та й каже до Нього: «Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!»
10 Тоді каже до нього Ісус: «Відійди, сатано! Бож написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!»
11 Тоді позоставив диявол Його. І ось Анголи приступили, і служили Йому.
Якщо диявол намагався відвернути від Бога Його Сина Ісуса Христа, то можна з впевненістю сказати, що так само він чинить і з вірними Богові простими людьми. Саме це і символізує розглядувана історія Йосипа.
Так, залишатися вірним Богові може бути важко. І це може мати болючі наслідки (все ж короткочасні) – адже, як ми вже не раз зауважували, цей світ сатани ненавидить вірних Богові людей – внаслідок чого Божі слуги потрапляли до в’язниць, були биті, навіть були вбиті. Але Бог завжди щедро винагороджує за вірність Йому – Марка 10 розділ:
29 Ісус відказав: «Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,
30 і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, – домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному – вічне життя.
Отож, вірність Богові та протистояння спокусам світу сатани – це, нехай і тернистий, та все одно шлях до Божого благословення – яке краще за будь-які скарби цього світу.