Буття 7 розділ

  Сім днів у ковчезі. Сорок днів та ночей дощ. Сто п’ятдесят днів прибуває вода.

Потоп

• Увійдіть до ковчегу:

¹ І сказав Господь Ноєві: «Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.

  Важливим тут є те, що Бог бачив Ноя праведним – тому й врятував його. Апостол Петро вказує, що потоп часів Ноя був прообразом на час Кінця – наш час, – коли Бог так само нищитиме безбожних людей – 2 Петра 3 розділ:

⁶ тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
⁷ А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей.

  Тобто, і в наш час Бог врятує тих, хто буде докладати зусилля, щоб бути праведним перед Його лицем.

² Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої – двоє: самця та самицю її.
³ Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.

  Як сказано у 8 розділі, частину з цих чистих тварин після закінчення потопу Ной принесе в жертву Богові – мабуть тому їх і потрібно було взяти більше ніж по парі.

⁴ Ось-бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, – і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!»

  Цікаві символічні числа: по семи днях дощ падатиме сорок днів та ночей. 7 – число Божої повноти, довершеності. 40 – доконане, достатнє число (див. «Числа та народи»).

⁵ І зробив Ной усе, як звелів був Господь.

• Стався потоп:

⁶ А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, – вода на землі.
⁷ І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
⁸ Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
⁹ по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
¹⁰ І сталося по семи днях, – і води потопу линули на землю.

  Ной з сім’єю та тваринами сім днів знаходився в ковчезі перед початком дощу – і просто чекав. Дехто вважає, що так Бог випробовував віру Ноя. Але це не так, – віра Ноя вже давно була випробувана – ще в часи будівництва ковчега. До того ж, Бог одразу сказав Ноєві, що чекати їм доведеться сім днів, і тоді почне падати дощ. А от те, що Бог завчасно завів Ноя з родиною до ковчега – це цікавий факт, який може вказувати на те, що і в наш час Своїх людей Він завчасно оберігатиме від небезпеки. Саме на це вказують слова в книзі Ісаї 26 розділ:

²⁰ Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
²¹ Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, – і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!

  В наш час, коли Бог почне нищити всіх Своїх противників (а цей час уже майже настав), Божий народ буде під Його надійним захистом – Він подбає про це.

¹¹ Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, – цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
¹² І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
¹³ Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

  А тут схоже, ніби Ной ввійшов до ковчегу в день початку дощу. Та, мабуть, перше правильніше – ймовірно, тут значення слова день, як в першому розділі – як період. Тобто, того часу як Ной увійшов до ковчегу, почався дощ…

¹⁴ вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
¹⁵ І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
¹⁶ А те, що ввійшло, – самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.

  Цікавий момент – саме Бог закрив ковчега за Ноєм та його сім’єю, а не сам Ной. Так як той потоп є прообразом на наш час, то це може вказувати, що Сам Бог в наш час подбає про спасіння та захист Свого народу – як на це вказують вищенаведені слова пророка Ісаї. Також, можна припустити, що всі сім днів, які Ной з сім’єю був у ковчезі до початку потопу, двері ковчегу були відкритими – тож всі бажаючі могли зайти та спастися. От лише, як показує Біблія, ніхто так і не долучився до Ноя з сім’єю – мабуть всі гадали, що він, як мінімум, дивак, що побудував корабель на суші…

• І понесла вода ковчега:

¹⁷ І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
¹⁸ І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, – і пливав ковчег на поверхні води.
¹⁹ І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
²⁰ На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, – і покрилися гори.
²¹ І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
²² Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі – вимерло було.
²³ І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, – вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
²⁴ І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

  Вода прибувала майже пів року – і покрила всі гори. Втім, висота, як вказують перекладачі, сягнула лише 7,5 метрів – щоправда, вище верхів’їв гір. Як ми припустили в поясненні попереднього розділу, потоп міг бути не планетарного масштабу, а локального, і охоплював лише територію заселення тогочасного людства на поверхні землі. Тож і гори тут, ймовірно, можуть бути не найвищі на планеті, а, як описується в наступних розділах, це були Араратські гори…