Частина Третя
Потоп
Буття 6 розділ
Зіпсуття людини, Божий намір знищити зіпсуте людство, Бог дає завдання Ноєві.
Ной
- Зіпсуття людства:
Початок розділу підбиває підсумок початку існування грішного людства – доволі невтішний:
1 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
Божі сини – це ангели, як це можна зрозуміти, наприклад, з книги Йова 1 розділ:
6 І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати при Господі. І прийшов поміж ними й сатана.
Як бачимо, сатана, який, як ми знаємо, також є ангелом, прийшов поміж іншими синами Бога – також ангелами. Тож Божі сини, про яких говориться в цьому розділі книги Буття, це ангели, які ослухалися Бога, та стали приходити до людських дочок. Про цих ангелів писав апостол Юда в своєму посланні – Юди 1 розділ:
6 І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
А також апостол Петро – 2 Петра 2 розділ:
4 Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд;
5 і Він не помилував першого світу, а зберіг самовосьмого Ноя, проповідника праведности, і навів потопа на світ безбожних;
Як виявляється, таких невірних ангелів було чимало – Біблія каже, що третина – Об’явлення 12 розділ:
3 І з'явилася інша ознака на небі, – ось змій червоноогняний, великий, що мав сім голів та десять рогів, а на його головах сім вінців.
4 Його хвіст змів третину зір із Неба та й кинув додолу. …
*В Біблії Ангелів часто названо зорями.
Принаймні частина цих зір, які змів додолу змій, це якраз ті невірні ангели, про яких говориться в цьому розділі книги Буття.
Наступний вірш доволі цікавий – бо говорить дещо важливе про довготу людського життя:
3 І промовив Господь: «Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, – бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ».
Цікаве зауваження – Бог провів паралель між довготою життя людини та впливом Його Духу на людину. Як ми бачили в попередньому розділі, люди в ті часи жили доволі довго – майже 1000 років. І увесь цей час переважна більшість людей противилися Богові та Його Духові – не бажали приймати Його керівництво. Тож на той час Бог вирішив, що 120 років життя буде достатньо – щоб людина проявила себе: з Богом вона чи ні. Це була вже друга трансформація (видозміна) людини - перша, як пам'ятаємо, при вигнанні з раю, коли Бог зодягнув людину у "шкіряний одяг"...
Не лише люди ставали все гіршими, але й нащадки невірних ангелів від людських дочок принесли більше насильства на землю:
4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, – то були силачі, що славні від віку.
Велетні в оригіналі подаються словом «нефілім» – що означає «занепалі» або «ті, хто змушують падати». Біблія (принаймні її загальновизнані (канонічні) книги) не дає чіткого пояснення хто це такі і якої вони були будови, сили та розмірів. Тож існує багато різних версій пояснення хто це такі. Ми не будемо долучатися до цих версій, але звернемо увагу на певні цікаві моменти:
- Як ми визначили в розгляді 2 розділу книги Буття, в раю людина точно була не такою, як сучасні люди – вона була майже як Ангели – вочевидь, більш духовна, ніж матеріальна. Якщо так, то якою людина була після вигнання з раю – коли вона ще могла жити близько 1000 років, – ми не знаємо. Адже можна припустити, що зміна стану людини з рівня майже ангела до рівня сучасної грішної людини не відбулась одразу. А отже, якими в той час були людські дочки, ми також не знаємо.
- В розгляді 3 розділу книги Буття ми звернули увагу на один цікавий момент – ангел, який згодом став відомий як сатана диявол, був поставлений в один ряд з тваринами. Мало того – про нього сказано наступне в Буття 3 розділ:
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?»
Якщо за змієм (твариною) стоїть диявол (ангел) – і він хитріший над усю польову звірину, то хто може стояти за іншими польовими звіринами? Тут варто пригадати, що в пошуку помічника Бог привів до Адама саме тварин – Буття 2 розділ:
18 І сказав Господь Бог: «Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього».
19 І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі – воно ймення йому.
20 І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
З цього можна припустити, що, мабуть, і за іншими тваринами стояли Божі Ангели – Божі сини…
Чітких наукових доказів існування в давнину певних людей-велетнів – суттєво більших від звичайної сучасної людини, немає. Так, в мережі можна знайти якість ніби докази – знайдені десь величезні людські скелети і таке інше, – але все це більше схоже на фікцію – чіткого наукового підтвердження немає. Проте, є незаперечні докази існування інших велетнів – динозаврів. І що цікаво, загинули вони внаслідок величезного потопу – як вважається, викликаного падінням величезного астероїда. І ще – згідно наукових висновків, за часів динозаврів клімат по всій планеті був теплий та без дощів – таке можливо при підвищеній вологості, яка створює парниковий ефект. А тепер відкриємо Буття 2 розділ:
5 І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
6 І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
Тут описаний клімат на землі до потопу – не нагадує клімат часів динозаврів?..
І тут ще можна згадати опис певної потужної тварини (вважається, що це Нільський крокодил) в Йова 41 розділ:
4 Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.
5 Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?
6 Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!
7 Його спина – канали щитів, поєднання їх – крем'яная печать.
8 Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.
9 Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.
10 Його чхання засвічує світло, а очі його – як повіки зорі світової!
11 Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!
12 Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.
13 Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.
14 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
15 М'ясо нутра його міцно тримається, – воно в ньому тверде, не хитається.
16 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!
17 Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.
18 Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.
19 За солому залізо вважає, а мідь – за гнилу деревину!
20 Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.
21 Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.
22 Під ним гостре череп'я, – лягає на гостре, немов у болото.
23 Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.
Чи це дещо не нагадує опис велетнів в розглядуваному розділі книги Буття?..
З огляду на все це проситься дивна (може навіть здатися, що безглузда) думка – а чи не були динозаври результатом описаних в Біблії стосунків Божих синів з людськими дочками? Адже нам невідомий стан і тогочасних жінок, і Божих синів – Божих ангелів, що повстали проти Бога – які, можливо, певним чином були представлені тваринами на землі… Але тут ми нічого стверджувати не будемо – нехай читач сам для себе приймає рішення що тут думати. Адже варто визнати, що зроблене нами припущення має чимало пробілів. Наприклад, та ж нестиковка в питанні часу – динозаври жили ЗНАЧНО давніше, аніж Біблійна історія всього людства. Втім, нестиковка Біблії з наукою щодо часу взагалі присутня стосовно початку Біблійної історії людства…
З іншого боку, згідно тієї ж науки, час – величина відносна при певних обставинах. Наприклад, наука вказує, що при більшій кількості вимірів, стан та плин часу може змінитися (ми живемо у чотиривимірному світі – ширина, глибина, висота та час). А людина, як ми могли зауважити з перших розділів книги Буття, пережила декілька видозмін – після гріхопадіння Бог «зодягнув» людей у шкіряний одяг – дав відповідне тіло (див. 3 розділ), – і вигнав їх з раю. На той час ще була потреба захищати доступ до раю Херувимові з вогняним мечем – чи не тому, що люди мали доступ до більшої кількості вимірів, аніж зараз?.. На те, що люди тоді були іншими, аніж зараз, вказує й те, що в ті часи вони могли жити близько 1000 років. Як вказується в 3 вірші цього розділу, перед потопом Бог знову вніс зміни до стану людини – час її життя було скорочено до 120 років – що, можливо, може вказувати на закриття доступу до раніше доступних вимірів. Щоправда, як показано в наступних розділах, тривалість життя людини скоротилась не одразу, а поступово… Але, знову ж таки, тут ми не стверджуємо, – намагаючись пояснити – припускаємо…
Рухаємось далі:
5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її – тільки зло повсякденно.
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7 І промовив Господь: «Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, – від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив».
Попри оголошений Богом намір стерти людину з лиця землі, стосувалося це лише зіпсованого людства. Знищувати все людство Він наміру не мав – бо тоді б не збувся Його намір про створення людини на землі – щоб вона доглядала землю. А Його намір не збутися не може – Ісаї 46 розділ:
9 Пам'ятайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, і немає більш Бога, й нікого, як Я,
10 що звіщаю кінець від початку, і наперед – що не сталося ще, і що говорю: «Мій замір відбудеться, і всяке жадання Своє Я вчиню»,
Тож Бог обрав Ноя з сім’єю, через яких продовжиться людський рід.
- Праведний Ной:
8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
Ходити з Богом – це жити у злагоді з Божими вимогами та принципами. Таким же був і прадід Ноя Енох – Буття 5 розділ:
22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
- Ковчег:
11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12 І бачив Бог землю, – і ось зіпсулась вона, кожне-бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13 І промовив Господь до Ноя: «Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
Як подають перекладачі, розмір ковчега складав 150 м – довжина, 25 м – ширина, та 15 м – висота.
16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, – з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, – по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, – і буде для тебе й для них на поживу».
22 І зробив Ной усе, – як звелів йому Бог, так зробив він.
Є чимало скептиків щодо цієї історії – вмістити по парі всіх тварин світу в рукотворному ковчезі? Неймовірно! – адже вмістити їх в ковчег розміром 150 х 25 х 15 метрів доволі складно. Ще й харчі для всіх взяти. І це на термін, як побачимо в наступних розділах, близько пів року! Логічно… Але варто розуміти Біблійну мову – адже, коли Бог говорить, що прийшов кінець кожному тілу перед лицем Божим (13 вірш), чи помре все, що на землі (17 вірш), то тут може й не матися на увазі вся планета. Пригадаймо, що людство пішло від Адама та Єви – всього однієї пари людей. Тож і розмножуватися та заселяти землю вони почали з певної, доволі невеликої, території. До того ж, враховуючи інформацію з 5 розділу, де вказується, що люди в ті часи жили довго, і народжували перших дітей в такому віці, в якому в наш час вже вмирати збираються – понад 60-70 років, – тогочасні люди провадили повільне життя. Тож і чисельність їхня росла поволі. Тому в часи Ноя всі люди запросто могли жити на невеликій території десь на Близькому Сході – що, до речі, узгоджується з офіційною наукою (мається на увазі, звідки люди почали заселяти землю). Отож, він міг взяти до ковчега тварин лише своєї місцевості.
Додатковим доказом того, що Ной не брав до ковчега всіх тварин планети, є унікальність фауни Австралії. Адже тварини цього материка не зустрічаються ні на Близькому Сході, ні в інших частинах світу…
Отож, бажаючи знищити невірне людство, Богові не було потреби затоплювати поверхню всієї планети – локального регіону проживання невірного людства було достатньо. І це могла бути певна рівнинна місцевість – наприклад, плато між гірськими масивами. Це ж стосується і можливого ареалу проживання злих нащадків (ким би вони не були) невірних Божих синів та людських дочок…