Оберіть свою мову


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14 - 15 - 16 - 17 - 18 - 19 - 20 - 21 - 22 - 23 - 24 - 25 - 26 - 27 - 28 - 29 - 30 - 31 - 32 - 33 - 34 - 35 - 36 - 37 - 38 - 39 - 40 - 41 - 42 - 43 - 44 - 45 - 46 - 47 - 48 - 49 - 50


 

  Буття 13 розділ

  Аврам та Лот повертаються з Єгипту до Ханаану. Розділення Аврама з Лотом. Божа обітниця Аврамові.

Розділення Аврама з Лотом

-          Повернення Аврама та Лота в Ханаан:

1 І піднявся Аврам із Єгипту, – сам, і жінка його, і все, що в нього було, і Лот разом із ним, до Неґеву.
2 А Аврам був вельми багатий на худобу, на срібло й на золото.

  Багатство Аврама зросло після пригоди в Єгипті. Та й окрім цього Бог підтримував та благословляв його.

3 І пішов він в мандрівки свої від Неґеву аж до Бет-Елу, аж до місця, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом і поміж Гаєм,
4 до місця жертівника, що його він зробив там напочатку. І Аврам там прикликав Господнє Ймення.

  Отож, попри те що Аврам був чужинцем (приходьком) на цій землі, там був побудований ним жертівник Богові – особливе місце, де Аврам поклонявся Богові.

-          Сварка між пастухами:

5 Так само й у Лота, що з Аврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.
6 І не вміщала їх та земля, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, і не могли вони разом пробувати.
7 І сталася сварка поміж пастухами худоби Аврамової та поміж пастухами худоби Лотової. А ханаанеянин та періззеянин сиділи тоді в Краю.

  Тут вказується, що саме пастухи були ініціаторами сварки – а не самі Аврам та Лот. Тож на цю сварку ми уваги не звернемо, а звернемо увагу на факт розділення Аврама з Лотом:

-          Розділення Аврама з Лотом:

8 І промовив до Лота Аврам: «Нехай сварки не буде між мною та між тобою, і поміж пастухами моїми та поміж пастухами твоїми, бо близька ми рідня.
9 Хіба не ввесь Край перед обличчям твоїм? Відділися від мене! Коли підеш ліворуч, – то я піду праворуч, а як ти праворуч, – то піду я ліворуч
».
10 І звів Лот свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що наводнена вся вона аж до Цоару, – перед тим, як Содом та Гомору був знищив Господь, – як Господній, садок, як єгипетський край!

  *Цоар – маленьке містечко, де ховався Лот з дочками під час Господнього знищення Содома та Гомори (Буття 19 розділ).

11 І Лот вибрав собі всю околицю йорданську. І Лот рушив на схід, і вони розлучилися один від одного.
12 Аврам оселився в землі ханаанській, а Лот оселився в рівнинних містах околиці, і наметував аж до Содому.
13 А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.

  Ця історія розділення Лота з Аврамом і обрання ними місцевості краю для проживання може мати певне символічне значення: Лот та Авраам символізують побожних людей – як сказано у 8 вірші, вони близька рідня. Але пріоритети у них різні – Лот в першу чергу звернув увагу на багатство місцевості, а не на людей, що її населяли. Аврам же цьому значення не надав – йому аби бути з Богом. Тож Лот символізує в міру побожних людей, які порівняно легко інтегруються в цей світ сатани, та люблять достаток і комфорт – це краще буде виявлено в наступних розділах. А Аврам – попри те, що Бог обіцяв віддати весь цей край йому та його нащадкам, тримався осторонь від мешканців краю – серед них він все одно був чужинцем, приходьком. Це співзвучно зі словами Ісуса Христа в Івана 17 розділ:

14 Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
15 Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого.
16 Не від світу вони, як і Я не від світу.

  Тож, Аврам символізує вірних Богові людей, про яких в цих віршах говорив Ісус Христос – тих, яким цей грішний світ та його принципи чужі (див. «Приходьки») – тих, кого Біблія називає святими Всевишнього. Такі люди живуть надією та чекають на сповнення Божої Обітниці про час, коли вся земля належатиме вірним Богові людям – 2 Петра 3 розділ:

13 Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.

  Отож, живучи серед людей Ханаанського краю, Аврам надіявся на Бога та чекав сповнення Божої Обітниці:

-          Божа обітниця Аврамові:

14 І промовив Господь до Аврама, коли Лот розлучився із ним: «Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід,
15 бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму.
16 І вчиню Я потомство твоє, як той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж і потомство твоє перелічене буде.
17 Устань, пройдись по Краю вздовж його та вширшки його, – бо тобі його дам!»
18 І Аврам став наметувати, і прибув, і осів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника Господеві.

  Звісно ж – контекст вказує, що в цій Обітниці мова йде лише про Ханаанський край. Та, якщо взяти до уваги 14-16 вірші та наведені вище слова апостола Петра, мова в цій Обітниці може йти про всю землю, яку Бог і справді має намір заселити лише праведними людьми.


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14 - 15 - 16 - 17 - 18 - 19 - 20 - 21 - 22 - 23 - 24 - 25 - 26 - 27 - 28 - 29 - 30 - 31 - 32 - 33 - 34 - 35 - 36 - 37 - 38 - 39 - 40 - 41 - 42 - 43 - 44 - 45 - 46 - 47 - 48 - 49 - 50