Буття 32 розділ
Яків намагається примиритися зі своїм братом Ісавом. Нічна боротьба Якова.
Нічна боротьба
- Два табори:
1 І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, – і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.
2 А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи.
3 І Яків сказав, коли їх побачив: «Це Божий табір!» І він назвав ім'я тому місцю: Маханаїм.
*Маханаїм означає в перекладі «Два табори».
Згідно контексту ця інформація про зустріч Яковом Божих Ангелів, ніби, не має значення – лише два вірші, і без подальшого продовження. Та враховуючи, що Божі Ангели приходили й до Авраама, ця подія може вказувати на те, що Бог цікавився долею Якова та опікувався ним – тому й Ангели зустрічалися на дорозі Якова. І подальші вірші вказують на те, що така підтримка справді була йому потрібна, – а згодом і надана:
- Приготування до зустрічі з Ісавом:
4 І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.
5 І наказав їм, говорячи: «Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і задержався аж дотепер.
6 І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх».
7 І вернулися посли до Якова, та й сказали: «Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним».
8 І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.
9 І сказав: «Коли прийде Ісав до табору одного, і розіб'є його, то вціліє позосталий табір».
10 І Яків промовив: «Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: «Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, – і Я зроблю тобі добре».
11 Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йордан, а тепер я стався на два табори.
12 Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.
13 А Ти ж був сказав: «Учинити добро – учиню я з тобою добро; а нащадки твої покладу, як той морський пісок, що його не злічити через безліч».
Яків мудро підійшов до проблеми – звернувся до Бога по допомогу та поклався на Його опіку. І сам зробив все залежне від нього для того, щоб врятуватися:
14 І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:
15 кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,
16 верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.
17 І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: «Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом».
18 І він наказав першому, кажучи: «Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?
19 то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами».
20 І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: «Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви знайдете його,
21 і скажете: Ось і раб твій Яків за нами», бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, може він підійме обличчя моє».
22 І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.
23 І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.
24 І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.
- Боротьба Якова:
25 І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
26 І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
27 І промовив: «Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря». А той відказав: «Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене».
28 І промовив до нього: «Як твоє ймення?» Той відказав: «Яків».
29 І сказав: «Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, – і подужав».
*Ізраїль – «боров Бога, Богоборець»
30 І запитав Яків і сказав: «Скажи ж Ім'я Своє». А Той відказав: «Пощо питаєш про Ймення Моє?» І Він поблагословив його там.
31 І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо «бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя».
*Пенуїл в перекладі «Лице Бога».
32 І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
33 Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.
Зауважимо – тут не вказується з яким саме Богом чи Ангелом боровся Яків. Про цю подію також згадується в Осії 12 розділ:
4 Він в утробі тримав за п'яту свого брата, а в силі своїй він боровся із Богом, –
5 і боровся він з Анголом, – та й переміг. Плакав він, і благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, і там з нами говорить.
Виникає питання: навіщо Богові було боротися з Яковом? А може варто поставити питання інакше – ця боротьба Якова з Богом, а точніше з Ангелом, символізує боротьбу Якова (або тих, кого він представляє) з яким саме богом?
Яків, як ми знаємо, символізує братів Христа (див. «Бог Авраама, Ісака та Якова»). Саме вони, особливо в Останні Дні, боротимуться проти бога – бога цього світу, – сатани диявола, і проти людей – також цього світу, який належить дияволу. Все так, як і сказав Ангел Якову:
29 І сказав: «Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, і подужав».
Про схожу боротьбу говорив апостол Павло – Ефесян 6 розділ:
12 Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби.
Щодо людей, з якими доводиться боротися братам Христа – то сатана переважно діє саме через людей цього світу.
Отож, виходить, що нічна боротьба Якова з якимось Мужем символізує боротьбу братів Христа (яких символізує Яків) з богом цього світу – дияволом.
Згадка в 27 вірші про досвітню зорю відносить нас до визначення Ісуса Христа – Об’явлення 22 розділ:
16 Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!
Отже, боротьба братів Христа (та й всіх інших вірних Богові людей) з дияволом та людьми його світу триватиме аж до досвітньої зорі – до Приходу Ісуса Христа. Тоді вони переможуть бога цього світу та його людей. І тоді вони отримають Боже благословення – як і Яків після нічної боротьби з Ангелом.
Так як Божий Ангел в боротьбі з Яковом зобразив майбутню боротьбу братів Христа проти бога цього світу диявола, так Ісус Христос Свого часу показав шлях цієї боротьби – Івана 16 розділ:
33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг!»
А також 1 Петра 2 розділ:
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
І враження стегна Якова, вочевидь, символізує цю важку боротьбу – їхні страждання.