Буття 48 розділ
Яків благословляє Йосипа та двох його синів.
Яків благословляє Йосипа та його синів
- Йосип з синами приходить до Якова:
1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: «Ось батько твій хворіє». І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
2 І промовив він до Якова й сказав: «Ось до тебе прийшов твій син Йосип!» І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
3 І сказав Яків до Йосипа: «Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
4 І сказав Він до мене: «Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки».
5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, – вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
Це не примха Якова – що він вирішив забрати собі двох синів Йосипа. Це милість – Яків дасть Йосипові подвійну частку спадку – по частці на кожного сина. Це буде видно далі в 22 вірші.
6 А нащадки твої, що породиш по них, – вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, – це Віфлеєм».
Дивні слова Якова у 7 вірші – вони як ніби з іншого контексту. Та й Йосип в той час був з родиною, тож знав про це… Можливо ці слова Якова щось символізують? Що? Спробуємо звернути увагу на історію смерті Рахілі – вона померла народжуючи молодшого сина Веніямина (Буття 35 розділ). Так як пологи були важкими, то народивши Веніямина, Рахіль назвала його Бен-Оні – що означає «Син болю мого», а Яків змінив ім’я на Веніямин (Бен-Ямін) – «Син правиці» або «Син півдня». Народження Веніямина дещо нагадує народження іншої дитини – Об’явлення 12 розділ:
1 І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
2 І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
------------------------------
5 І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.
В статті «Дитя» ми визначили, що ця дитина символізує Воскреслого Ісуса Христа та Його братів (див. «Брати Христові»). Народження цієї дитини було болючим, – як і в Рахілі – тому вона й назвала сина Бен-Оні – «Син болю мого». Після воскресіння Ісус Христос – Основа символічного Сина Жінки з 12 розділу книги Об’явлення, – став по Божій Правиці – Дії Апостолів 7 розділ:
55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, – і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
56 і промовив: «Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!»...
Згідно Біблії, долучившись до Ісуса Христа в небесній сфері, Його брати будуть поряд з Ним – тож теж, ніби, по правиці Божій – тим паче, що вони з Христом царюватимуть.
Можна ще звернути увагу на те, що місце поховання Рахілі – Віфлеєм, – де народився Ісус Христос – Перший з воскреслих до небесного життя – Об’явлення 1 розділ:
5 та від Ісуса Христа, а Він «Свідок вірний, Первенець з мертвих і Владика земних царів». Йому, що нас полюбив і кров'ю Своєю обмив нас від наших гріхів,
6 що вчинив нас «царями, священиками Богові» й Отцеві Своєму, – Тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
Все це також відводить нас до братів Христа…
Тож виглядає, що Веніямин також може символізувати братів Христа (як і Йосип), – але вже в час, коли вони долучаться до Ісуса Христа в небесній сфері – в час Господнього Дня.
Втім, вся ця інформація все одно не впливає на розуміння того, чому Яків згадав про смерть Рахілі в контексті обрання двох Йосипових синів для спадку своїх синів…
- Яків благословляє Йосипових синів:
8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: «Хто вони?»
9 І сказав Йосип до батька свого: «Вони мої сини, що Бог дав мені тут». А той відказав: «Візьми ж їх до мене, – і я їх поблагословлю».
10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, – він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
11 І сказав Ізраїль до Йосипа: «Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє».
12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
13 І Йосип узяв їх обох, – Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, – а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія – перворідний.
Варто зауважити, що Йосип молодшого сина взяв своєю правицею, а старшого лівицею – тобто, стосовно його рук молодший виявився першим. І так само (навпаки) благословив їх Яків:
15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: «Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, – нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі».
17 А Йосип побачив, що батько його кладе правицю свою на голову Єфремову, – і було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька свого, щоб зняти її з-над голови Єфрема на голову Манасіїну.
18 І сказав Йосип до батька свого: «Не так, батьку мій, бо оцей перворідний, – поклади правицю свою на його голову!»
19 А батько його не хотів, і сказав: «Знаю, мій сину, знаю! І він буде народом, і він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомство його стане повнею народів».
20 І він поблагословив їх того дня, кажучи: Тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: «Нехай Бог учинить тебе як Єфрема і як Манасію! І поставив Єфрема перед Манасією».
Цікаво – Яків обрав молодшого більшим за старшого, і поблагословив його більше – так само, як колись Ісак благословив молодшого Якова понад старшого Ісава. Можливо, це доповнення одного пророцтва – прообраз на одну і ту ж подію. Наприклад, хоча Ізраїль був першим Божим народом, та благословенним буде другий Божий народ – нашого часу, побудований на Вченні Ісуса Христа. Втім, найймовірніше, це пророцтво на майбутнє для нас:
Але для початку пригадаємо значення імен синів Йосипа – Буття 41 розділ:
50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо «Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька».
52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо «розмножив мене Бог у краї недолі моєї».
*Манасія в перекладі означає «забуття», а Єфрем – походить від слова плід, «розмноження».
Як показує Біблійна історія, люди – доволі нестійкі істоти і з короткою пам’яттю. Тому часто очевидці Божої Величі з часом забувають про це та віддаляються від Бога. Так було з ізраїльтянами при їх виході з Єгипту – вже в пустелі вони відверталися від свого Бога. Так, як не крути, було і з християнами – які поволі, все далі, віддалялися від Бога та Вчення Ісуса Христа. Тож, можливо, так буде і з символічними синами Йосипа – який, як ми знаємо, символізує основу нового Божого народу часу Кінця – братів Христа (див. «Брати Христові»). Отож, перший Божий народ (його символізує старший син Йосипа Манасія), який, перетерпівши всі випробування Господнього Дня, виникне на початку встановлення Божого Царства, поволі може відійти від Бога (дивимся наведений вище 51 вірш). Але другий народ (його символізує молодший син Йосипа Єфрем) – який виникне згодом, триматиметься Бога міцно навіть в часи скрути (дивимося наведений вище 52 вірш), та залишиться Йому вірним наприкінці Тисячолітнього Царства – Об’явлення 20 розділ:
7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.
8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.
9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, і пожер їх.
Як показують ці вірші, наприкінці Тисячолітнього Царства, як не дивно, будуть прихильники сатани – які повстануть проти Бога та Його народу. Але це буде вже востаннє…
Саме це і може символізувати благословення Яковом двох синів Йосипа.
І ось це вже може мати зв’язок з розглянутою нами вище інформацією про Рахіль та Веніямина – який, як ми визначили, може символізувати братів Христа в час Кінця та після цього. Тобто символічний Веніямин правитиме символічними синами Йосипа…
- Подвійна частка:
21 І сказав Ізраїль до Йосипа: «Ось я вмираю... А Бог буде з вами, і поверне вас до Краю ваших батьків!
22 А я тобі дав понад братів твоїх одну частку, яку я взяв був з руки амореянина своїм мечем та луком своїм».
Йосип отримав подвійну частку в спадку Якова – два племені Ізраїля.
Слова Якова щодо того, що Бог поверне ізраїльтян до Краю їхніх батьків вказують на те, що Бог поверне вірних Йому людей до Раю – як і було задумано ще на початку людської історії…