Івана 10 розділ
Ворота, Пастир, вівці та дві кошари. Саможертовність Христа та Його єдність з Богом-Отцем.
Пастир Добрий
- Пастух входить дверима:
1 Поправді, поправді кажу вам: Хто не входить дверима в кошару, але перелазить деінде, – той злодій і розбійник.
2 А хто входить дверима, – той вівцям пастух.
Саме цим Ісус заперечує звинувачення юдеїв, що Він не від Бога. Адже Христос діяв відкрито, навчав у храмі, чинив згідно Писання – про що неодноразово говорив юдейським старійшинам – Івана 5 розділ:
39 Дослідіть-но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, – вони ж свідчать про Мене!
3 Воротар відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх.
Кликати по йменню – це знати риси, характер (див. «Ім’я»). Тобто, Ісус Христос добре знає Своїх людей – на що вони здатні.
В часи Першого Пришестя Христа воротарем був Іван Христитель – який символізує пророка Іллю і мав приготувати дорогу згідно пророцтва Малахії 3 розділ (переклад Хоменка):
1 «Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, - ось він іде, - говорить Господь сил.
Також, Малахії 4 розділ:
5 Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!
6 І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!
Варто зауважити, що основне сповнення цього пророцтва відбудеться в час Другого Пришестя Христа – в наші дні. Тож варто чекати на появу символічного пророка Іллі, який приготує Дорогу для Господа (див. «Ілля»), або ж, за наведеною аналогією Христа, відчинить ворота Пастухові.
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його.
В першому столітті це справдилося на учнях Ісуса Христа в Юдеї, – в наш час це станеться у світовому масштабі – на сповнення слів Христа з Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Друга половина цього вірша вказує, що Божі обранці збиратимуться по всьому світі.
5 За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, – бо не знають вони чужого голосу».
6 Оцю притчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони, про що їм говорив.
В часи Христа прості люди не дуже довіряли фарисеям та вчителям – скоріше боялись. А за Ісусом ходили цілими натовпами – бо слухати Його було приємно – багато людей «чули Його голос».
- Двері вівцям:
7 І знову промовив Ісус: «Поправді, поправді кажу вам, що Я – двері вівцям.
8 Усі, скільки їх перше Мене приходило, – то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
9 Я – двері: коли через Мене хто ввійде, спасеться, і той ввійде та вийде, і пасовисько знайде.
Схожі слова Ісус сказав в Івана 14 розділ:
6 Промовляє до нього Ісус: «Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Ісус Христос – єдиний Шлях для зміни людини від грішного стану до досконалого, та налагодження стосунків з Всевишнім Богом. Це можливо через прийняття Вчення Христа та Його Самого – як Правителя Божого Царства, та життя у цьому Царстві у злагоді з Божими принципами.
10 Злодій тільки на те закрадається, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали.
Про таких злодіїв Ісус попереджав в Матвія 24 розділ:
23 Тоді, як хто скаже до вас: «Ото, Христос тут» чи «Отам», – не йміть віри.
24 Бо постануть христи неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити великі ознаки та чуда, що звели б, коли б можна, і вибраних.
В час Кінця – з настанням світових драматичних подій, передбачених в Біблії, – справді з’явиться чимало фальшивих пророків та «месій» (христів) – так було й в давні часи. Тому варто бути пильними – неправдивого месію чи пророка вирізнятиме бажання власного збагачення та безпеки, – а не добробут та безпека підопічних.
- Пастир Добрий:
11 Я – Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці.
12 А наймит, і той, хто не вівчар, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближається, то кидає вівці й тікає, а вовк їх хапає й полошить.
13 А наймит утікає тому, що він наймит, і не дбає про вівці.
14 Я – Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу.
З одного боку, як ми знаємо, Ісус Христос справді поклав Своє життя за Своїх овець – тих, хто визнає Його та прагне бути з Ним. З іншого боку, цими словами Ісус запевняє Своїх учнів у тому, що вони для Нього вкрай важливі – настільки, що Він готовий померти за них. А це вказує, що Він дбатиме та опікуватиметься ними – Матвія 28 розділ:
19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» Амінь
З часів Христового воскресіння вірні послідовники Христа можуть повсякчас розраховувати на Його підтримку та допомогу – що особливо потрібно Божим людям у важкі часи Господнього Дня – у наш час.
- Дві кошари:
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари, – Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони, – і буде отара одна й Один Пастир!
Ісус Христос казав, що Він посланий лише до ізраїльтян – Матвія 15 розділ:
24 А Він відповів і сказав: «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого»...
*Чому овечки загинулі див. «Мертві».
Згідно цієї інформації можна зробити висновок, що перша кошара – це ізраїльтяни, до яких Бог послав Ісуса Христа, і яким Він мав проповідувати. А друга кошара – це учні Христа з інших народів, час збирання яких почався після вознесіння Ісуса Христа на небо (див. Дії Апостолів 10 розділ). І, як відомо, всі ці вівці таки стали однією отарою.
Втім, є й інші слова Ісуса Христа – Луки 12 розділ:
32 Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.
Ці слова Він сказав Своїм учням – які були першими з Божих обранців, і яких згодом названо братами Христовими (див. «Брати Христові»). Це ті, хто правитиме разом з Ісусом Христом в Божому Царстві.
В такому випадку, можливо, мається на увазі, що перша кошара – це сто сорок чотири Божих обранців, про яких говориться в Об’явлення 7 розділ:
2 І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
3 говорячи: «Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!»
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
А про можливу другу кошару говориться в наступних віршах книги Об’явлення 7 розділ:
9 Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
10 І взивали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!»
-----------------------
14 І сказав я йому: «Мій пане, ти знаєш!» Він же мені відказав: «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...
15 Тому-то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А «Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними».
16 «Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка».
17 Бо Агнець, що серед престолу, «буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!»
В будь-якому випадку, – що так, що так, – цих дві кошари стануть однією отарою – з одним Пастирем. Тим паче, що в Біблійних пророцтвах юдеї, яким в першу чергу проповідував Христос, символізують саме тих сто сорок чотири тисячі обраних – тож символічно все сходиться до одного…
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його.
18 Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову, – Я цю заповідь взяв від Свого Отця».
Отже, не тільки Бог-Отець так полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого – щоб кожен віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне (Івана 3:16), але й Христос – будучи з Богом-Отцем заодно, добровільно приніс Своє життя в жертву за віруючих в Нього (тих, хто визнає Його Статус, Силу та Владу), та бажаючих змінитися у злагоді з Божими принципами.
19 З-за цих слів між юдеями знову незгода знялася.
20 І багато-хто з них говорили: «Він демона має, і несамовитий. Чого слухаєте ви Його?»
21 Інші казали: «Ці слова не того, хто демона має. Хіба демон може очі сліпим відкривати?»...
Що ж – відповідь прозрілого сліпця фарисеям була доречною (Івана 9 розділ), – і, принаймні дехто, його почув, чи такої ж думки. Та, вочевидь, таких сприйнятливих було небагато:
- Юдеї хочуть вкаменувати Ісуса:
22 Було тоді свято Відновлення в Єрусалимі. Стояла зима.
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґанку.
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: «Доки будеш тримати в непевності нас? Якщо Ти Христос, – то відкрито скажи нам!»
Коли Христос відкрито визнавав Себе Божим Сином, юдеї противилися цьому, і хотіли Його вбити. Проте й далі вимагали від Нього свідчення – хоча чимало свідчень було в Його ділах. Тож доволі дивними та впертими були юдейські старійшини – на що їм і вказав Христос далі:
25 Відповів їм Ісус: «Я вам був сказав, – та не вірите ви. Ті діла, що чиню їх у Ймення Свого Отця, – вони свідчать про Мене.
26 Та не вірите ви, – не з Моїх-бо овець ви.
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
28 І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, – і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.
30 Я й Отець – Ми одне!»
Ісус знову запевняє Своїх людей у Його підтримці та опіці – і хто вірить Йому, той цю підтримку отримає та зауважить у своєму житті. Тим паче, що ця підтримка підсилена рукою Бога-Отця…
А щодо фарисеїв – то Він ще раніше засудив їх, тож так – вони не з Його овець. І це вони доводять своїми намірами:
31 Знов каміння схопили юдеї, щоб укаменувати Його.
32 Відповів їм Ісус: «Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, – за котрий же з тих учинків хочете Мене каменувати?»
33 Юдеї Йому відказали: «Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, – бо Ти, бувши людиною, за Бога Себе видаєш»...
34 Відповів їм Ісус: «Хіба не написано в вашім Законі: «Я сказав: ви боги?»
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було, – а Писання не може порушене бути,
36 то Тому, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: «Зневажаєш Ти Бога», через те, що сказав Я: «Я – Син Божий?»
37 Коли Я не чиню діл Свого Отця, то не вірте Мені.
38 А коли Я чиню, то хоч ви Мені віри й не ймете, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я – ув Отці!»
Фарисеї вперто не хотіли вірити ні словам Христа, ні Його ділам, – бо тоді вони мали б визнати, що не слухають Бога, і що їм потрібно покаятися та слухатися Ісуса Христа…
39 Тоді знову шукали вони, щоб схопити Його, але вийшов із рук їхніх Він.
- Ісус йде за Йордан:
40 І Він знову на той бік Йордану пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебував.
41 І багато до Нього приходили та говорили, що хоч жадного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було.
42 І багато-хто ввірували в Нього там.
Люди мали підстави вірити Іванові Христителю та Христові. Тож Іван справді приготував Дорогу для Господа – Христа.