Буття 23 розділ
Смерть Сарри, Авраам купує поле та печеру для її захоронення, похорон Сарри.
Смерть Сарри
- Смерть Сарри:
1 І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, – літа життя Сарриного.
2 І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, – це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
- Авраам купує поле для гробу:
3 І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
4 «Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого».
5 І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
6 «Послухай нас, пане мій, – ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою».
7 І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
8 та й промовив до них і сказав: «Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,
9 і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, – за гроші повної ваги, хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу».
10 А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:
11 «Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, – на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою».
12 І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
13 та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: «Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, – візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою».
14 А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:
15 «Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, – що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!»
16 І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, – чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
18 купном Авраамові в присутності синів Хетових, – усіх, хто входив до брами міста його.
- Поховання Сарри:
19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, – це Хеврон у землі ханаанській.
20 І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
Отже, які висновки ми можемо зробити з описаних в цьому розділі подій – що вони можуть символізувати? Сарра, дружина Авраама, померла після нездійсненного принесення в жертву Ісака – яке, як ми визначили, символізує принесення в жертву Ісуса Христа. Також, варто пригадати, що Жінка в Біблії означає певну систему цінностей, дану Богом Основу для побудови суспільства (див. «Жінка»). Тож, можна припустити, що смерть Сарри може символізувати відміну (смерть, виконання своєї функції) Мойсеєвого Закону. Ось як апостол Павло пояснив заміну Ісусом Христом Старого Заповіту (Мойсеєвого Закону) Новим Заповітом – Євреїв 8 розділ:
6 А тепер одержав Він краще служіння, поскільки Він посередник і кращого заповіту, який на кращих обітницях був узаконений.
7 Бо коли б отой перший був бездоганний, не шукалося б місця для другого.
8 Бо їм докоряючи, каже: «Ото дні надходять, говорить Господь, коли з домом Ізраїля й з Юдиним домом Я складу Заповіта Нового,
9 не за заповітом, що його Я склав був з отцями їхніми дня, коли взяв їх за руку, щоб вивести їх із землі єгипетської. А що вони не залишилися в Моїм заповіті, то й Я їх покинув, говорить Господь!
10 Оце Заповіт, що його Я складу по тих днях із домом Ізраїлевим, говорить Господь: «Покладу Я Закони Свої в їхні думки, і на їхніх серцях напишу їх, і буду їм Богом, вони ж будуть народом Моїм!»
11 І кожен не буде навчати свого ближнього, і кожен брата свого, промовляючи: «Пізнай Господа!» Усі-бо вони будуть знати Мене від малого та аж до великого з них!
12 Буду-бо Я милостивий до їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш»!
13 Коли ж каже «Новий Заповіт», то тим назвав перший старим. А що порохнявіє й старіє, те близьке до зотління.
Припущення того, що смерть Сарри може символізувати відміну Мойсеєвого Закону також слушне з огляду на те, що в наступних розділах йдеться про Ісака, який уже один раз представляв Ісуса Христа (під час жертвоприношення) – і його життя матиме символічне значення вже для учнів Ісуса Христа.
Пророк Єзекіїль, починаючи з 40 розділу своєї книги, описує дивовижну пригоду, що трапилась з ним – як він у видінні потрапив до Ізраїлевого Краю майбутнього. Там йому було показано устрій Божого Храму, Міста, та облаштування і розподіл землі Божого народу. Єзекіїль мав все це уважно запам’ятати та передати Божому народу – Єзекіїля 40 розділ:
4 І сказав мені цей чоловік: «Сину людський, дивися своїми очима й слухай своїми вухами, і зверни своє серце на все, що я покажу тобі, бо ти приведений сюди, щоб показати тобі. Усе, що ти побачиш, об'яви Ізраїлевому домові».
Це видіння ще не сповнилося і має певні паралелі з книгою Об’явлення 21, 22 розділи – де описане пророцтво про Боже Царство. Отож, згідно цієї інформації, варто припустити, що з приходом Божого Царства (див. «Боже Царство») будуть дані нові вказівки – Новий Закон для Божого народу – тих, хто житиме під правлінням Божого Царства. До чого ми ведемо?
Беручи до уваги символізм життя Авраама, Ісака та Якова (див. «Бог Авраама, Ісака та Якова»), можна зробити висновок, що історія Авраама стосується доволі широкого проміжку часу – від часів першого відданого Богові Авеля, і аж до Господнього Дня. Тож, враховуючи, що Біблійна історія має здатність повторюватися, смерть Сарри для нашого часу може символізувати заміну сучасних християнських Заповідей – даних Христом людству за обставин нашого світу, на більш оптимальні Закони для світу Божого Царства.
А щодо того, що в розглядуваному нами розділі книги Буття Авраам не бажав отримати землю для поховання Сарри в дар (безкоштовно), то це може вказувати, що всі свої здобутки Авраам – який переважно символізує тих, кого Біблія називає «святими Всевишнього», – здобуде завдяки Божій допомозі та власним зусиллям. Це узгоджується зі словами пророка Захарія 4 розділ:
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: «Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.