Буття 5 розділ
Родовід від Адама до Ноя – що цікавого?
Від Адама до Ноя
Варто визнати – небагато знайдеться людей, які, читаючи Біблію, уважно прочитували різні родоводи та звертали на них особливу увагу – максимум, поверхнево пробігали очима. Незнайомі імена, які важко вимовити…, тим більше запам’ятати…. Втім, стародавні ізраїльтяни були доволі скрупульозними в питаннях родоводу. Адже, наприклад, лише ізраїльтяни з племені Левія могли служити при храмі, а священниками могли бути лише нащадки Аарона, який також був з племені Левія. Тому всі родоводи ізраїльтян детально велися. Вочевидь, більш сумлінно це робилося після виходу ізраїльтян з Єгипту. Ну а до того часу про це подбав Бог, передавши ці родоводи Мойсеєві, який і записав їх у своїх книгах… Але це так – в загальних словах. Насправді ж, призначення родоводів в Біблії дещо інше – вони мають не так інформативне (статистичне) значення, як розділове – якщо ви уважно поглянете на родоводи в Біблії, то можете зауважити, що зазвичай вони є, свого роду, розділювачами історій. Тобто, в місцях зміни історії чи теми зазвичай вставляється родовід. Так і тут – родовід від Адама до Ноя відділяє історію про втрачений рай від історії про всесвітній потоп. Цю закономірність ви зможете зауважити і в інших місцях Біблії.
Отже, Буття 5 розділ:
1 Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2 Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
*В оригіналі слово «Людина» подане як «Адам» – що підтверджує наше попереднє твердження, що Адам – це не лише перший чоловік – це перше людство загалом.
3 І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
Зауважте – Каїн до родоводу не включений. Це тому, що він, фактично, – як ми визначили в попередньому розділі, вийшов з роду Адама та став сином диявола – прийнявши його сторону.
Ще зауважимо – Адам був створений на подобу Божу, а Сифа він породив за подобою своєю та за образом своїм. Ніби все логічно, але це відбулося ПІСЛЯ того, як Адам згрішив, і був вигнаний з раю. Тобто, Сиф успадкував гріховний стан батька, – і будучи на подобу Адама, він вже не був на подобу Божу.
4 І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5 А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6 І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7 І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8 А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9 І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10 І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11 А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13 І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14 А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15 І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16 І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17 А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18 І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19 І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20 А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21 І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23 А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24 І ходив із Богом Енох, і не стало його, – бо забрав його Бог.
Зауважимо – Енох жив суттєво менше від інших нащадків Адама до цього часу. Як саме забрав його Бог, і куди – не вказується. Можна припустити, що на небо. Але це не так – бо це заперечив Ісус Христос в Івана 3 розділ:
13 І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, – Людський Син, що на небі.
Тож куди забрав його Бог? Відповідь на це питання знаходимо в Ісаї 57 розділ:
1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, – що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
Так – Бог забрав його туди, куди й всіх до та після нього – в смертельний сон – Йова 14 розділ:
10 А помре чоловік – і зникає, а сконає людина – то де ж вона є?...
11 Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,
12 так і та людина покладеться – й не встане, – аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...
Отож, Бог забрав праведного Еноха з цього грішного світу сатани.
25 І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26 І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27 А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28 І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29 ім'я йому назвав: Ной, говорячи: «Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв».
*Ной означає «Потішення».
30 І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31 А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32 І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
Отже, розглянутий родовід приводить нас до історії Ноя та його сім’ї.