Буття 49 розділ
Пророцтва Якова про долю його синів – які є пророцтвом про народи світу в час Кінця.
Пророцтва Якова
- Звістка на кінець днів:
1 І покликав Яків усіх синів своїх та й промовив: «Зберіться, а я сповіщу вам, що вас спіткає наприкінці днів.
Як ми вже могли зауважити, книга Буття сповнена символів та пророцтв – і цей розділ не є винятком. Отож, як ми вже вказували на сторінках розгляду цієї книги, сини Якова символізують всі народи світу – які житимуть наприкінці днів – в час Кінця. Тож нам – хто живе саме в цей час, – це мало б бути особливо цікаво.
2 Зійдіться та слухайте ви, сини Якова, і прислухайтеся до Ізраїля, вашого батька!
Виходячи з того, що слова Якова стосуються всіх народів світу часу Кінця, то, як воно й є насправді, їх варто сприймати як безпосередньо від Бога:
- Рувим:
3 Рувиме, – ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!
4 Ти пінився був, як вода, – та не втримаєшся, бо ти увійшов був на ложе свойого отця, і збезчестив його, на постелю мою ти піднявся!
Якщо мова про символічного перворідного сина, то, мабуть, варто визначитися з точкою відліку. Враховуючи те, що Яків символізує братів Христа – збирання яких почалося з Христових апостолів, – то перворідним мали б бути перші християни та те, у що вони виросли – тобто, християнський світ. Вже в першому столітті почалося відступництво – Дії Апостолів 20 розділ:
29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
З плином часу християнська Церква все далі відходила від Істинного Вчення Ісуса Христа. Через доволі короткий час тогочасні керівники Церкви почали видавати власні думки та погляди за Вчення Христа та Його апостолів – що, фактично, рівноцінно збезчещенню Вчення Христа. Потім Церква розділилась на дві течії – Католицизм та Православ’я – де кожна з течій почала претендувати на посередництво між Богом та людьми. А це місце належить виключно Ісусу Христу – 1 Тимофія 2 розділ:
5 Один-бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, – людина Христос Ісус,
Отож, Рувим може представляти народи традиційного християнства – так званий християнський світ, – який є основою так званого Заходу – який є основною складовою Вавилону Великого – який, як ми знаємо, не втримається (див. «Вавилон»).
- Симеон, Левій:
5 Симеон і Левій – то брати, їхня зброя – знаряддя насильства.
6 Хай до їхньої змови не входить душа моя, і нехай не прилучиться слава моя до їх зборів, бо вони в своїм гніві людину забили, а в своїй самоволі вола копит позбавили...
7 Проклятий гнів їхній, бо сильний, та їхня лютість, тяжка бо вона! Поділю їх я в Якові, і їх розпорошу в Ізраїлі!
Тут Яків, вочевидь, згадує пригоду з Діною, описану в Буття 34 розділ – підступне вбивство братами чоловіків Сихему. Та таким чином вони стали символом на час Кінця.
7 вірш вказує, що це не може бути конкретний народ чи якась спільнота – бо вони розпорошені в Ізраїлі. Тобто, представники символічних Симеона та Левія знаходяться поміж різних народів. Це люди зухвалі та жорстокі – які, як вказує апостол Іван, можуть виявитися дітьми диявола – 1 Івана 3 розділ:
10 Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, – щоб любили один одного,
12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його – праведні.
Якраз згадана апостолом Іваном історія Каїна зображає нам ту частину світу, яку символізують Симеон та Левій в Яковому пророцтві (див. Буття 4 розділ). Втім, такі люди можуть змінитися – якщо дослухаються до Божої поради Каїнові – Буття 4 розділ:
6 І сказав Господь Каїнові: «Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати».
- Юда:
З племені Юди був цар Давид, а також Ісус Христос (по лінії названого батька Йосипа – чоловіка Марії – див. Матвія 1 розділ та Луки 3 розділ).
8 О Юдо, – похвалять тебе твої браття! Рука твоя – на шиї твоїх ворогів, сини батька твого тобі вклоняться.
*В оригіналі тут присутня гра слів – Юда (Єгуда) походить від дієслова «хвалити».
Цікаво, що вклоніння братів бачив у своїх снах Йосип. Також, це схоже на частину Якового благословення – який, як ми знаємо (див. «Бог Авраама, Ісака та Якова»), символізує братів Христа – Буття 27 розділ:
29 Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає – проклятий, а хто поблагословить тебе – благословенний!»
9 Юда – лев молодий! Ти, мій сину, вертаєшся з здобичі: прихиливсь він, поклався як лев й як левиця, – зведе хто його?
10 Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.
11 Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини – сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою – в виноградній крові!
Перша частина 11 вірша нагадує слова пророка Захарії 9 розділ:
9 Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
Сповнення цього пророцтва Захарії описане в Матвія 21 розділі, Івана 12 розділ, Марка 11 розділ та Луки 19 розділ – славний в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим.
Про Господа (Ісуса Христа), вбраного в шату, випрану в крові, написано в Ісаї 63 розділ:
1 Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? – Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
2 Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
3 «Сам-один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, – і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...
4 Бо день помсти – у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!
5 Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів – він підтримав Мене!
6 І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!»
Те, що в цих словах Ісаї описано саме Ісуса Христа підтверджує книга Об’явлення 19 розділ:
11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
12 Очі Його – немов полум'я огняне, а на голові Його – багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
13 І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
В Якововому описі благословення Юди чітко впізнається Ісус Христос. Наприклад, книга Об’явлення 5 розділ:
5 А один із старців промовив до мене: «Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її».
Отож, Юда міг би представляти стародавній Ізраїль – з якого родом був Ісус Христос. Але не в наш час – бо берло від Юди не відійметься, ані з його стегон законодавець, – аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів. Цим Примирителем, як розуміємо, є Ісус Христос, і Він ось-ось зацарює. Тож наприкінці днів Юда може символізувати людей, які в ці часи прийматимуть активну участь у встановленні Божого Царства – до якого все йде. До цього варто додати слова апостола Павла в Римлян 2 розділ:
28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
29 але той, що є юдей потаємно, духово, і обрізання – серця духом, а не за буквою; і йому похвала не від людей, а від Бога.
12 Від вина він зробивсь мутноокий, а від молока – білозубий.
Цей вірш вказує на насичення та спокій – саме це очікує на Божий народ в Божому Царстві.
Тож Юда – це Божий народ в Останні Дні – що узгоджується з символічним значенням синів Юди та Тамари, описаним в Буття 38 розділ. Мабуть, символічне значення Юди – як вірних Богові людей в час Кінця, – описане на противагу згаданим вище символічним Симеону та Левію…
- Завулон та Іссахар:
13 Завулон буде мешкать над берегом морським, над берегом тим, де стають кораблі, а границя його – до Сидону.
Стародавній Сидон, як і Тир – це велике, багате та впливове торгове місто на березі Середземного моря. Тож тут мова про торгівлю та збагачення. Тому, вочевидь, Завулон в Останні Дні символізує багату частину світу – якою в наш час є так званий Захід, який є основною складовою Вавилону Великого (див. «Вавилон») – також відомого в Біблії своєю торгівлею – Об’явлення 18 розділ:
10 Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: «Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!»
11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу, –
12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,
13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.
14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, – і вже їх ти не знайдеш!
15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,
16 і казати: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство»... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, – стали здалека,
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: «Котре до великого міста подібне?»
Хоча Яків нічого не говорить про подальшу долю Завулону, та про це, як ми можемо бачити к книги Об’явлення, говорять інші пророчі книги Біблії…
14 Іссахар – то костистий осел, що лежить між кошарами.
15 І побачив він спокій, що добрий, та землю, що стала приємна, і він нахилив свої плечі, щоб нести, і став працювать на податок.
Що ж – Іссахар не далеко втік від Завулону – якщо той представляє економічно активну частину Вавилону Великого, то Іссахар, вочевидь, представляє простіших людей – що провадять спокійне та сите життя, – як, наприклад, значна частина Об’єднаної Європи. Та кінцева доля, як кажуть Біблійні пророцтва, вочевидь у них однакова.
- Дан:
16 Дан буде судить свій народ, як один із Ізраїльських родів.
*В оригіналі тут присутня гра слів – ім’я Дан походить від дієслова «судити».
Судити в Біблії означає правити, керувати. Тож це, на відміну від переважної більшості інших символічних синів, мав би бути окремий або народ, або країна – як один із Ізраїльських родів, – де Ізраїльські роди – це окремі народи світу.
17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шляху, що п'яти коневі кусає, і його верхівець позад себе впаде.
Дан, за словами Якова, чинить схоже, що й вуж-сатана – кусає за п’яти – Буття 3 розділ:
14 І до змія сказав Господь Бог: «За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту».
Вочевидь, це – ворог Божого народу. Так як пророцтво Якова стосується Останніх Днів, то його варто розглядати саме в контексті цього часу. Коня в наш час, звісно ж, кусати ніхто не буде, та скинути символічного верхівця можуть – Об’явлення 13 розділ:
4 І вклонилися змієві, що дав владу звірині. І вклонились звірині, говорячи: «Хто до звірини подібний, і хто воювати з нею може?»
----------------------------
7 І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.
Саме ці слова вказують на те, що противник Божого народу намагатиметься перемогти святих Всевишнього – і йому це майже вдасться. Та Бог подасть їм спасіння:
18 Спасіння від Тебе чекаю, о Господи!
В першому столітті цим ворогом був тогочасний панівний народ – Рим. В наш час це мав би також бути панівний народ – який виступить проти Ісуса Христа та Його людей. А це, як говорить Біблія, робитиме сучасна Росія. Можливо саме тому плем’я Дана відсутнє в переліку Ізраїлевих племен в книзі Об’явлення 7 розділі:
4 І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
5 з племени Юдиного – дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового – дванадцять тисяч, з племени Ґадового – дванадцять тисяч,
6 з племени Асирового – дванадцять тисяч, з племени Нефталимового – дванадцять тисяч, з племени Манасіїного – дванадцять тисяч,
7 з племени Симеонового – дванадцять тисяч, з племени Левіїного – дванадцять тисяч, з племени Іссахарового – дванадцять тисяч,
8 з племени Завулонового – дванадцять тисяч, з племени Йосипового – дванадцять тисяч, з племени Веніяминового – дванадцять тисяч попечатаних.
Як можна зробити висновок з цих віршів, попечатаних представників від народу-ворога серед Божого народу не буде…
- Ґад, Асир, Нефталим:
19 Ґад – на нього юрба нападатиме, та він нападе на їх п'яти.
Нападати на п’яти – бігти за втікачем. Можливо це Божі слуги в часи гонінь – які вміло уникатимуть нападів противників? – Івана 16 розділ:
20 Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
А також, Ісаї 54 розділ:
17 Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!
Як би там не було, але Божий народ справді вийде переможцем…
20 Асир – його хліб буде ситий, і він буде давати присмаки царські.
21 Нефталим – вільна ланя, він прекрасні слова видає.
Цей вірш нагадує Ісаї 50 розділ:
4 Господь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити словом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб слухати, мов учні.
Враховуючи, що ці описи символічні, Асир та Нефталим також можуть символізують Божих слуг – які подаватимуть смачну духовну поживу, та прекрасні слова – з Божого Слова…
- Йосип:
Як ми визначили раніше (Буття 37 розділ), Йосип символізує так званих братів Христа в час Кінця.
22 Йосип – вітка родюча, вітка родючая над джерелом, її віття по муру спинається.
При Джерелі – при Божій Істині, має підтримку та поживу, – і, звісно ж, дає плід. Пнеться по муру – росте, наполегливий.
23 І огірчили його та з луку стріляли, і зненавиділи були стрільці його.
24 Та зостався міцним його лук, і стали пружні рамена його рук, – від рук Сильного Якового, звідти Пастир, Твердиня синів Ізраїлевих.
Його намагалися зупинити, вбити (пригадуємо символічне значення Дана), – але він міцно стоїть – бо підтримує його Сам Бог.
25 Проси ти від Бога, свойого Отця, – і Він допоможе тобі, і проси Всемогутнього – і Він благословить тебе благословенням небес, що на висоті, благословенням безодні, що долі лежить, благословеннями перс та утроби.
Благословення перс та утроби вказують на зріст Божого народу в час Кінця – Ісаї 60 розділ:
21 А народ твій – усі справедливі вони, землю вспадкують навіки, парость Моїх саджанців, чин Моїх рук на прославлення!
22 Цей малий стане тисячею, і наймолодший – народом міцним! Я, Господь, цього часу оце приспішу!
Заклик до Йосипа просити від Бога нагадує слова Ісуса Христа до Своїх учнів – Івана 15 розділ:
16 Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє.
Ті, кого Ісус Христос називає Своїми братами, мають із Ним схоже мислення та світосприйняття – Івана 15 розділ:
4 Перебувайте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете.
5 Я – Виноградина, ви – галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
6 Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь, – і згорять.
7 Коли ж у Мені перебувати ви будете, а слова Мої позостануться в вас, то просіть, чого хочете, – і станеться вам!
8 Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої.
Так як їхні прохання узгоджуються з намірами Христа та Бога – тому Бог і дасть їм все, що вони попросять. Ще й благословить за це:
26 Благословення батька твого стали сильніші від благословення батьків моїх, – аж до пожаданих висот віковічних. Нехай вони будуть на голову Йосипову, на маківку вибраного з-поміж братів своїх!
В час Кінця брати Христа (яких символізує Йосип) матимуть більше роботи – організовувати новий Божий народ. Але, разом з цим, і благословень отримають більше.
- Веніямин:
27 Веніямин – хижий вовк: вранці їсть він ловитву, а на вечір розділює здобич».
Як ми звернули увагу в попередньому розділі, Веніямин може символізувати братів Христа після того, як вони долучаться до Ісуса Христа в небесній сфері. І там вони, згідно Біблії, діятимуть активно та впевнено – Об’явлення 2 розділ:
26 А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу «над поганами,
27 і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться», як і Я одержав владу від Свого Отця,
Отож, отримавши владу від Ісуса Христа, Його брати діятимуть впевнено та цілеспрямовано – як хижі вовки.
- Останній наказ Якова та його смерть:
28 Оце всі дванадцять племен Ізраїлевих, і те, що говорив їм батько їх. І він поблагословив їх, – кожного за благословенням його поблагословив їх.
29 І він наказав їм, і промовив до них: «Я прилучаюся до своєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеянина,
30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанській землі, яке поле купив був Авраам від Ефрона хіттеянина на володіння для гробу.
31 Там поховано Авраама й жінку його Сарру, там поховали Ісака та його жінку Ревеку, і там поховав я Лію.
Цікаво, що там поховані всі – від Авраама і до Лії – старшої дружини Якова. А улюблена дружина Якова Рахіль похована окремо – в місці, яке потім стало містом Віфлеєм. Схоже, що це не випадково – на що ми звернули увагу при розгляді попереднього розділу…
32 Поле й печера, що на нім, то добуток від синів Хета».
33 І закінчив Яків заповіта синам своїм, і втягнув свої ноги до ліжка, та й спочив. І він прилучився до своєї рідні.
Що ж, Яків помер у спокої – як праведний – Ісаї 57 розділ:
1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, – що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.