Брати Христові

Останній Суд

Чи знайома вам притча Ісуса Христа про так званий Останній Суд, – та, що про овець та козлів?

Як не дивно, але розуміння цієї притчі доволі важливе для виживання людей найближчим часом. Отож, давайте ознайомимося з цією притчею – Матвія 25 розділ:

³¹ Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
³² І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
³³ І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята – ліворуч.
³⁴ Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
³⁵ Бо Я голодував був – і ви нагодували Мене, прагнув – і ви напоїли Мене, мандрівником Я був – і Мене прийняли ви.
³⁶ Був нагий – і Мене зодягли ви, слабував – і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був – і прийшли ви до Мене».
³⁷ Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили – і нагодували, або спрагненого – і напоїли?
³⁸ Коли то Тебе мандрівником ми бачили – і прийняли, чи нагим – і зодягли?
³⁹ Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці – і до Тебе прийшли?»
⁴⁰ Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили».
⁴¹ Тоді скаже й тим, хто ліворуч: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
⁴² Бо Я голодував був – і не нагодували Мене, прагнув – і ви не напоїли Мене,
⁴³ мандрівником Я був – і не прийняли ви Мене, був нагий – і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці – і Мене не відвідали ви».
⁴⁴ Тоді відповідять і вони, промовляючи: «Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці – і не послужили Тобі?»
⁴⁵ Тоді Він відповість їм і скаже: «Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, – Мені не вчинили!»
⁴⁶ І ці підуть на вічную муку, а праведники – на вічне життя.

З огляду на те, що час до початку цього Суду вже майже вичерпано, а життя людей, як ми бачимо з притчі, залежатиме від того, як вони чинитимуть стосовно найменших братів Ісуса Христа (40 вірш), вочевидь, варто розуміти ким є ці Христові брати. Хто вони?

Що ж, Сам Ісус Христос вказав, кого вважатиме Своїми братами – Матвія 12 розділ:

⁴⁸ А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: «Хто мати Моя? І хто браття Мої?»
⁴⁹ І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: «Ото Моя мати та браття Мої!
⁵⁰ Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!»

Загалом, ніби все просто – це учні Ісуса Христа. Але, ключовим в цих словах є наступне: це ті, хто волю Мого (Христового) Отця, що на небі, чинитиме.

Тож, попри те, що послухати промови Ісуса Христа люди приходили тисячами, справжніх Його учнів – тих, хто волю Христового Отця, що на небі, чинив, було небагато. Після Свого воскресіння Ісус Христос наказав Своїм учням чекати на злиття на них Святого Духа, якого Він обіцяв їм послати. Ось як про це сказано в Діях Апостолів – 1 розділ:

⁴ А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, «що про неї, – казав, – ви чули від Мене.
⁵ Іван бо водою христив, – ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!»
-------------------------¹² Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
¹³ А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
¹⁴ Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.
¹⁵ Тими ж днями Петро став посеред братів – а народу було поіменно до ста двадцяти ….

Як бачимо, 15 вірш вказує, що на той час справжніх учнів Ісуса Христа було всього близько 120. Так, після цього апостоли проповідували, навчали нових учнів, христили їх. Тож число учнів Ісуса Христа зростало. Але ще в ті часи апостол Павло вказав, що вже з’являється відступництво – Дії Апостолів 20 розділ:

²⁹ Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
³⁰ Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...

Тож справжніх учнів Ісуса Христа – тих, хто чинив волю Отця, багато не було. І з часом, мабуть, їх ставало все менше. А про наш час Ісус Христос взагалі висловився доволі песимістично – Луки 18 розділ:

⁸ ……………… Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»...

Покликані

До чого ми ведемо? До того, що справжніх учнів Ісуса Христа, яких Він називає Своїми братами, буде не так вже й багато. Це Він виклав у ще одній притчі – Матвія 22 розділ:

² «Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
³ І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, – та ті не хотіли прийти.
⁴ Знову послав він інших рабів, наказуючи: «Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, – і все готове. Ідіть на весілля!»
⁵ Та вони злегковажили та порозходились, – той на поле своє, а той на свій торг.
⁶ А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
⁷ І розгнівався цар, і послав своє військо, – і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
⁸ Тоді каже рабам своїм: «Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
⁹ Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, – кличте їх на весілля».
¹⁰ І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, – злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
¹¹ Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
¹² та й каже йому: «Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?» Той же мовчав.
¹³ Тоді цар сказав своїм слугам: «Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, – буде плач там і скрегіт зубів»...
¹⁴ Бо багато покликаних, – та вибраних мало».

Є ще одна схожа притча, записана в Луки 14 розділ:

¹⁵ Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: «Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!»
¹⁶ Він же промовив до нього: «Один чоловік спорядив був велику вечерю, і запросив багатьох.
¹⁷ І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: «Ідіть, бо вже все наготовано».
¹⁸ І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: «Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, – вибач мені!»
¹⁹ А другий сказав: «Я купив собі п'ять пар волів, – і йду спробувати їх. Прошу тебе, – вибач мені!»
²⁰ І знов інший сказав: «Одружився ось я, і через те я не можу прибути».
²¹ І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: «Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих».
²² І згодом раб повідомив: «Пане, сталося так, як звелів ти, та місця є ще».
²³ І сказав пан рабові: «Піди на дороги й на загороди, та й силуй прийти, щоб наповнився дім мій.
²⁴ Кажу-бо я вам, що жаден із запрошених мужів тих не покуштує моєї вечері... Бо багато покликаних, та вибраних мало!»

Попри те, що притчі, на перший погляд, відмінні, та говориться в них про одне і те ж – про запрошення на певну гостину. І закінчуються такими ж словами: Бо багато покликаних, та вибраних мало. Тож ці притчі доповнюють одна одну та їх варто сприймати як одне ціле. Отож, про що ці притчі? Як ви, мабуть, здогадалися з попередньої частини статті, про запрошення стати братом Ісуса Христа – тим, хто чинитиме волю Отця, що на небі.

Першими, кого прийшов кликати Ісус Христос стати Його братами, були юдеї – Матвія 15 розділ:

²⁴ А Він відповів і сказав: «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого»...

І почав Ісус Христос Своє запрошення не з простих юдеїв, а з більш досвідчених та вчених Закону – Луки 4 розділ:

¹⁶ І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
¹⁷ І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
¹⁸ «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
¹⁹ щоб проповідувати рік Господнього змилування».
²⁰ І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
²¹ І почав Він до них говорити: «Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!»
²² І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: «Чи ж то Він не син Йосипів?»
²³ Він же промовив до них: «Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, – уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося – чули ми – у Капернаумі».
²⁴ І сказав Він: «Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
²⁵ Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
²⁶ а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
²⁷ І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина».
²⁸ І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

Тож, як і в притчах Ісуса Христа про запрошених на весілля чи гостину, перші покликані відмовилися прийняти це запрошення. Тому далі Ісус Христос збирав Своїх учнів з простих юдеїв. А потім – так як місця за столами на гостині ще були, Бог почав запрошувати людей з інших народів – про що ми можемо дізнатися з книги Дії Апостолів 10 та 11 розділів.

Обрані

Отож, як і вказав Ісус Христос, обраних було мало. Саме тому Він назвав їх черідкою малою – Луки 12 розділ:

³² Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

І ось тут ми бачимо ще один цікавий момент – цій малій черідці Небесний Отець, цебто Всевишній Бог, має намір дати Царство. Більше про це Царство Ісус Христос сказав Своїм учням в Луки 22 розділі:

²⁸ Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,
²⁹ і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,
³⁰ щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих».

Як вказує Біблія, Бог призначив Ісуса Христа бути Царем Його (Божого) Царства. А тут Ісус Христос говорить, що ці Його учні царюватимуть з Ним. Про цих співцарів Ісуса Христа також згадує книга Об’явлення – 5 розділ:

⁹ І нову пісню співають вони, промовляючи: «Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.
¹⁰ І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, – і вони на землі царюватимуть!»

Хоча…, в той час, коли Ісус Христос заповідав Царство Своїм учням (Луки 22:28-30), з Ним були лише Його дванадцять апостолів. Так, можливо, Він звертався лише до цих дванадцятьох? Знову ж таки, книга Об’явлення вказує число цих викуплених людей Богові – Об’явлення 7 розділ:

² І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,
³ говорячи: «Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!»
⁴ І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:
⁵ з племени Юдиного – дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового – дванадцять тисяч, з племени Ґадового – дванадцять тисяч,
⁶ з племени Асирового – дванадцять тисяч, з племени Нефталимового – дванадцять тисяч, з племени Манасіїного – дванадцять тисяч,
⁷ з племени Симеонового – дванадцять тисяч, з племени Левіїного – дванадцять тисяч, з племени Іссахарового – дванадцять тисяч,
⁸ з племени Завулонового – дванадцять тисяч, з племени Йосипового – дванадцять тисяч, з племени Веніяминового – дванадцять тисяч попечатаних.

Про цих 144 000 попечатаних згадується також в Об’явлення 14 розділі:

¹ І я глянув, – і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
² І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
³ і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
⁴ Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
⁵ не знайшлося-бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!

Саме про цих співцарів Ісуса Христа говорив в своєму пророцтві Даниїл – Даниїла 7 розділ:

²⁷ А царство, і панування, і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування – Йому будуть служити й будуть слухняні».

Як бачимо, Даниїл називає їх святими Всевишнього. Так само їх названо і в книзі Об’явлення, наприклад, розділ 13:

⁷ І їй дано провадити війну зо святими, та їх перемогти. І їй дана влада над кожним племенем, і народом, і язиком, і людом.

Отже, число цих обраних-попечатаних складає аж 144 000. Чимало!... Але, в масштабах цілого світу, до того ж, ще й багатотисячної історії людства (адже збирати їх Бог почав, як мінімум, від часів перших апостолів (а може й ще раніше) і до нашого часу) – доволі мало! Це всього лише кількість жителів одного невеликого міста. І в наш час їх буде лише останок – Об’явлення 12 розділ:

¹⁷ І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.

Події, описані в цьому вірші, стосуються саме нашого часу.

Біблія не говорить кількості цих святих Всевишнього, що житимуть в наш час. Але, принаймні, про двох з них Біблія таки згадує – Об’явлення 11 розділі:

³ І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
⁴ Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.

Цих два Божих пророка матимуть чималу силу, про що говориться далі:

⁵ І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, – і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, – той отак мусить бути забитий.
⁶ Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, – у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть

Саме ця їхня сила дозволяє нам визначити, в силі яких стародавніх пророків будуть ці два Божі пророки Останніх Днів. Адже небо замикав від дощу свого часу пророк Ілля (1 Царів 17 розділ), а воду у кров обертав пророк Мойсей (Вихід 7 розділ). Саме з цими двома пророками, а точніше тими пророками Останніх Днів, які представлятимуть Іллю та Мойсея, у видіння зустрічався Ісус Христос – Матвія 17 розділ:

¹ А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
² І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
³ І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
⁴ І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі».
⁵ Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»
⁶ А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
⁷ А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: «Уставайте й не бійтесь!»
⁸ Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
⁹ А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: «Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне».

До всього цього, мабуть, варто додати, що не сама людина визначатиме, що вона є Божим обранцем, а саме Бог обиратиме Собі людей – Івана 6 розділ:

⁴⁴ Ніхто-бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, – і того воскрешу Я останнього дня.

А також, Івана 10 розділ:

²⁷ Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть.
²⁸ І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не вихопить із Моєї руки.
²⁹ Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, – і вихопити ніхто їх не може Отцеві з руки.

Світло

Отож, якщо ми з вами розуміємо, що наше життя, а точніше спасіння, залежатиме від співпраці з Христовими братами, то як їх знайти? Як їх визначити? Тим паче, що й Сам Ісус Христос попереджав, що в останні часи буде чимало самозванців – Матвія 24 розділ:

⁴ Ісус же промовив у відповідь їм: «Стережіться, щоб вас хто не звів!
⁵ Бо багато хто прийде в Ім'я Моє, кажучи: «Я Христос». І зведуть багатьох.
--------------------¹¹ Постане багато фальшивих пророків, – і зведуть багатьох.

Тож, з чого почати, щоб знайти братів Христових?

Найперше, що варто зробити, це безпосередньо звернутися по допомогу до Того, Хто їх обирав – до Бога – Матвія 7 розділ:

⁷ Просіть – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам;
⁸ бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а хто стукає – відчинять йому.

З Божою допомогою вам легше буде розпізнати головні риси Його обранців. А головні риси у них такі:

Брати Христові матимуть дух пророцтва – Об’явлення 19 розділ:

¹⁰ І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: «Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, – Богові вклонися!» Бо засвідчення Ісусове, – то дух пророцтва.

Як тут говориться, Божі обранці матимуть дух пророцтва. І це буде засвідченням Ісуса – що вони є Божими обранцями. Тож вони розумітимуть Біблійні пророцтва – 2 Петра 1 розділ:

²⁰ бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
²¹ Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.

Як бачимо, якщо для написання Святого Письма потрібне було провадження Святого Духа, то, згідно слів апостола Петра, для їхнього трактування також потрібне керівництво Святого Духа.

Варто додати, що, згідно інших Біблійних пророцтв, можна припустити, що святі Всевишнього в Останні Дні даватимуть навіть більше пророцтв, аніж записано в Біблії – бо, як сказано в пророцтвах, Бог даватиме додаткові вказівки.

Інформація, яку подаватимуть Божі обранці має бути своєчасною – Матвія 24 розділ:

⁴⁵ Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них?
⁴⁶ Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!
⁴⁷ Поправді кажу вам, що над цілим маєтком своїм він поставить його.

Звісно ж, пожива тут мається на увазі духовна. І своєчасність її полягає в подачі в належний час. А це, окрім всього іншого, своєчасне пояснення пророцтв та світових подій – в світлі цих пророцтв.

На противагу цим обранцям в продовженні наведених віршів Ісус Христос описав іншого раба:

⁴⁸ А як той злий раб скаже у серці своїм: «Забариться пан мій прийти»,
⁴⁹ і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п'яницями,
⁵⁰ то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає.
⁵¹ І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами, – буде плач там і скрегіт зубів!

Чимало сучасних провідників різних християнських течій забули Основу Вчення Ісуса Христа – перестали чекати Божого Царства та навчати людей побожності. Вони, втративши віру, почали дбати про себе, свій статус та збагачення.

Справжніх братів Христових має бути добре видно – Матвія 5 розділ:

¹⁴ Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
¹⁵ І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, – і світить воно всім у домі.
¹⁶ Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Саме так – їхні добрі діла свідчитимуть про них – Матвія 7 розділ:

¹⁵ Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки.
¹⁶ По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи – із будяків?
¹⁷ Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
¹⁸ Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
¹⁹ Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, – зрубується та в огонь укидається.
²⁰ Отож-бо, – по їхніх плодах ви пізнаєте їх!
²¹ Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
²² Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?»
²³ І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»

І ось тут ми зачепили цікавий момент: будуть духовні керівники, які свідомо вводитимуть людей в оману – задля власного зиску та збагачення. З такими все зрозуміло, і питань, вочевидь, не мало б бути – це ті, кого в попередніх віршах з Матвія 24:48-51, Ісус Христос назвав злим рабом. Але, згідно 21-23 віршів, можна зробити висновок, що будуть люди, які будуть переконані, що виконують Божу волю – та Ісус Христос відкине їх. Це про кого?

Самозванці

Дещо схоже на описане в вищенаведених віршах з Матвія 24:21-23 ми з вами вже сьогодні читали – в притчі Ісуса Христа про весільну гостину – Матвія 22 розділ:

¹¹ Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
¹² та й каже йому: «Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?» Той же мовчав.
¹³ Тоді цар сказав своїм слугам: «Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів»...
¹⁴ Бо багато покликаних, – та вибраних мало.

Чимало віруючих людей, релігійних провідників, чи навіть цілих релігійних течій самонадіяно надають собі високого статусу, вважаючи себе Божими обранцями. Одні можуть називати себе представниками Бога на землі, інші – Його свідками. Ще інші – сподіваються бути підхопленими на небо – щоб там царювати разом з Ісусом Христом. Вони можуть робити це несвідомо – не розуміючи Божої волі. Та самозванців Бог не терпітиме. Стосовно цього Ісус Христос розповів відповідну притчу – Луки 14 розділ:

⁸ «Коли хто покличе тебе на весілля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважніший за тебе з покликаних,
⁹ і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: Поступися цьому місцем!» І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє...
¹⁰ Але як ти будеш запрошений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: «Приятелю, – сідай вище!» Тоді буде честь тобі перед покликаними з тобою.
¹¹ Хто-бо підноситься – буде впокорений, а хто впокоряється – той піднесеться.

Тож такі самозванці можуть опинитися на місці того чоловіка з притчі, що не вбраний у весільну одежу. А таких Бог викине до зовнішньої темряви.

Ще

Призначення цих Божих обранців – братів Христових – організація Божого народу під Божим керівництвом. Адже, починаючи збирати Свій народ, Бог подбає про це – 1 Коринтян 14 розділ:

³³ бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,

Будучи Божими обранцями, Його слугами, вони мають звіщати іншим про Божі наміри – 1 Петра 2 розділ:

⁹ Але ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

Звіщаючи чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого, Божі обранці збиратимуть Божий народ, та дбатимуть про нього….

Можливо, хтось може подумати, що царюючи з Христом, вони будуть панувати. Та такі помиляються – Івана 13 розділ:

⁵ Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
⁶ І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Ти, Господи, митимеш ноги мені?»
⁷ Ісус відказав і промовив йому: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш».
⁸ Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!» Ісус відповів йому: «Коли Я не вмию тебе, – ти не матимеш частки зо Мною».
⁹ До Нього проказує Симон Петро: «Господи, – не самі мої ноги, а й руки та голову!»
¹⁰ Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, – та не всі».
¹¹ Бо Він знав Свого зрадника, тому-то сказав: «Ви чисті не всі».
¹² Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам?»
¹³ Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, – і добре ви кажете, бо Я є.
¹⁴ А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
¹⁵ Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
¹⁶ Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
¹⁷ Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

А також, Матвія 20 розділ:

²⁵ А Ісус їх покликав і промовив: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
²⁶ Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, – хай буде слугою він вам.
²⁷ А хто з вас бути першим бажає, – нехай буде він вам за раба.
²⁸ Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»

Тож, святі Всевишнього покликані організовувати, а не панувати. Вони, в сучасному розумінні, скоріше обслуговуючий персонал, а не царі…