Ісаї 63 розділ

  Покарання Едому – день Господнього гніву та рік Божого викуплення. Молитва.

Рік Господнього викуплення

• Чавило Божого гніву:

¹ Хто це гряде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі сили Своєї врочисто гряде? – Це Я, що говорить у правді, що владний спасати!
² Чого то червона одежа Твоя, а шати Твої як у того, хто топче в чавилі?
³ «Сам-один Я чавило топтав, і не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав їх у гніві Своїм, і чавив їх у люті Своїй, – і бризкав їх сік на одежу Мою, і Я поплямив всі шати Свої...

  Ці вірші нагадують пророцтво з Об’явлення 14 розділ:

¹⁹ І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.
²⁰ І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...

  Вочевидь, ці пророцтва є паралельними... Вартим уваги є час сповнення наведеного пророцтва з книги Об’явлення – після того, як Божі обранці з’єднаються з Ісусом Христом в небесній сфері – Об’явлення 14 розділ:

¹ І я глянув, – і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
² І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
³ і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.

  Зауважимо – ці сто сорок чотири тисячі є викупленими від землі. Це цікаво з огляду на наступний вірш:

⁴ Бо день помсти – у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

  Це пророцтво співзвучне з пророцтвом Ісаї в 34 розділі:

⁵ Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома спускається та на заклятий народ Мій на суд:
⁶ меч Господній наповнився кров'ю, став ситий від лою, від крови телят та козлів, від лою баранячих нирок, бо Господу жертва в Боцрі й різанина велика в едомській землі...
⁷ І буйволи зійдуть із ними, і телиці з биками, і напоїться кров'ю їхній край і насититься туком їхній порох,
⁸ бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!

 Як бачимо, що в розглядуваному 63 розділі Ісаї, що в 34 – мова про покарання Едому в час Господнього Дня. А Едом, як ми знаємо (див. «Числа та народи»), в Біблії символізує тих, хто відмовився від Бога, від стосунків з Ним. На початку Господнього Дня це, вочевидь, в першу чергу сучасна Об’єднана Європа – як центр невірного Богові християнського світу, а після падіння Європи – решта Божих противників. Отож, пророцтва Ісаї в 34 та 63 розділах доволі схожі – щодо долі Едому. Але різниця між ними є – звернемо увагу на наступні вірші:

  Ісаї 34 розділ:

⁸ бо це буде день помсти Господньої, рік заплати за заколот проти Сіону!

  Та Ісаї 63 розділ:

⁴ Бо день помсти – у серці Моїм, і надійшов рік Мого викуплення!

  Тут в обох віршах присутній день помсти Господньої, але роки різняться: в 34 розділі – рік заплати за заколот проти Сіону, а в 63 розділі – рік Мого (Господнього) викуплення. Це тому що в цих розділах описуються дві сторони дня помсти Господньої – в 34 розділі покарання противників святих Всевишнього (Сіону), а в 63 розділі – викуплення святих Всевишнього – ста сорока чотирьох тисяч Божих обранців, про яких вище наводили вірші з Об’явлення 14 розділу.

  В пророцтвах Ісаї є ще одна згадка про день помсти Господньої та певний рік – Ісаї 61 розділ:

¹ Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням відчинити в'язницю,
² щоб проголосити рік уподобання Господу, та день помсти для нашого Бога, щоб потішити всіх, хто в жалобі,

В перекладі Хоменка 2 вірш звучить так:

² проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених,

  Це пророцтво вказує на ще один аспект дня Господньої помсти – рік Господнього благовоління – Божої милості до всіх тих, хто шанує Його та хоче бути з Ним та Його народом, – а це стосується і Божих обранців, і всіх тих, хто житиме під їхнім правлінням на землі – про яких сказано в Об’явлення 7 розділ:

⁹ Потому я глянув, – і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.
¹⁰ І взивали вони гучним голосом, кажучи: «Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!»
----------------------
¹³ І відповів один із старців, і до мене сказав: «Оці, що зодягнені в білу одежу, – хто вони й звідкіля поприходили?»
¹⁴ І сказав я йому: «Мій пане, ти знаєш!» Він же мені відказав: «Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...
¹⁵ Тому-то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А «Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними».
¹⁶ «Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка».
¹⁷ Бо Агнець, що серед престолу, «буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!»

  Отож, в 34, 61 та розглядуваному 63 розділах книги Ісаї говориться про один і той же день гніву Господнього – який, звісно ж, не є буквальним днем, а є певним періодом (див. Буття 1 розділ) – вочевидь, Днем Господнім. І цей день складатиметься з трьох окремих аспектів – покарання противників Божих обранців, Божа милість до побожних людей, та викуплення Божих обранців.

⁵ Я дививсь, але помічника не було, і дивувавсь, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів – він підтримав Мене!
⁶ І топтав Я народи у гніві Своїм, і ламав їх у люті Своїй, і вилив на землю їхню кров!»

  На час дня помсти Господньої Божий народ лише перебуватиме на стадії формування та сам потребуватиме Божої допомоги. Тож Господь, так би мовити, діятиме Сам – ще без Свого народу…

• Бог та стародавній Ізраїль:

⁷ Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь, за велике добро те для дому Ізраїля, що вчинив Він для них у Своїм милосерді, і в ласці великій Своїй!
⁸ І сказав: «Вони справді народ Мій, сини, що неправди не кажуть», – і став Він для них за Спасителя.
⁹ В усякому утиску їхньому тісно було і Йому, і Ангол обличчя Його їх спасав. Любов'ю Своєю й Своїм милосердям Він викупив їх, і їх підніс і носив їх усі дні в давнину.

  Тим Анголом обличчя Його, вочевидь, був той Ангел, що супроводжував ізраїльтян по пустині – Вихід 23 розділ:

²⁰ Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я приготовив.
²¹ Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не пробачить вашого гріха, – бо Ім'я Моє в Ньому.

  Божа ласка до Ізраїля в ті давні часи справді була великою – Він визволив їх з Єгипетської неволі, понищив противників та опікувався Своїм народом довгі роки. І вони б отримали значно більше Божих благословень – якби б були вірні Йому. Але такими вони не були:

¹⁰ Та стали вони неслухняними й Духа Святого Його засмутили, – і Він обернувся на ворога їм, Він Сам воював проти них...

  Ісус Христос заснував новий Божий народ – християнство. З бігом часу цей народ, як колись Ізраїль, в переважній більшості своїй також покинув Бога. Але вірні Богові люди є, і вони знову, як колись ізраїльтяни, перебувають у рабстві сучасного символічного Єгипту – цього світу сатани, світу пожадливості та егоїзму. І вони теж потребують звільнення:

• Надія Божого народу:

¹¹ Тоді-то народ Його згадає дні давні, Мойсея: Де Той, що їх вивів із моря із пастирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа Святого?
¹² Що Він по правиці Мойсея провадив рамено величчя Свого, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'я?
¹³ Що провадив безоднями їх, як коня на пустині, – і вони не спіткнулись?
¹⁴ Як сходить у долину худоба, так їх Дух Господній водив до спочинку, так і Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі славне Ім'я!

  Ці вірші вказують, що в час Господнього Дня вірні Богові люди чекатимуть Його Спасіння.

• Молитва:

¹⁵ Поглянь із небес і побач із мешкання святині Своєї та слави Своєї: Де горливість Твоя та Твої могутні чини? Де велике число милосердя Твого та ласки Твоєї, що супроти мене затрималися?
¹⁶ Тільки Ти – наш Отець, бо Авраам нас не знає, а Ізраїль нас не пізнає! Ти, Господи, Отець наш, від віку Ім'я Твоє: наш Викупитель!

  Цей вірш вказує на особливість Божого народу Господнього Дня – його не знатиме Авраам, та Ізраїль не пізнаватиме – тобто, він буде з різних народів – на сповнення слів апостола Павла в Римлян 9 розділ:

²⁵ Як і в Осії Він говорить: «Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену – улюбленою,
²⁶ і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!»

  *більше про це див. «Обраний народ».

¹⁷ Нащо, Господи, Ти попустив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше серце, щоб ми не боялись Тебе? Вернися ради рабів Своїх, ради племен спадку Свого!
¹⁸ Спадщину займав час короткий святий Твій народ, – противники наші святиню Твою потоптали!

  Про певне топтання Господньої святині в час Господнього Дня говориться і Об’явлення 11 розділ:

¹ І дано тростину мені, подібну до палиці, і сказано: «Устань, і зміряй храма Божого й жертівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
² А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він даний поганам, – і сорок два місяці будуть топтати вони святе місто.

  Що пророцтво Ісаї, що в Об’явлення – мова про час Кінця. Тож це паралельні пророцтва…

¹⁹ Ми стали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалося Твоє Ймення над нами!

  Сучасні побожні люди давно втратили тісний зв’язок з Богом – не обізнані з Богом та Його Істиною. Тож їм потрібне і Його прощення та виправлення, і Його Спасіння…