Оберіть свою мову


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14 - 15 - 16 - 17 - 18 - 19 - 20 - 21 - 22 - 23 - 24 - 25 - 26 - 27 - 28 - 29 - 30 - 31 - 32 - 33 - 34 - 35 - 36 - 37 - 38 - 39 - 40 - 41 - 42 - 43 - 44 - 45 - 46 - 47 - 48 - 49 - 50 - 51 - 52 - 53 - 54 - 55 - 56 - 57 - 58 - 59 - 60 - 61 - 62 - 63 - 64 - 65 - 66


 

  Ісаї 57 розділ

  Спокій праведних та бурхливість безбожних. Бог прощає тих, хто впокориться.

Блудниця

  • Смерть праведного:

1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, – що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.

  Попри те, що багатьом людям може здаватися, що Бог не піклується про побожних людей, Біблія запевняє, що це не так – Псалом 36(37):

23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

  Мало того – як показується в наведених віршах Ісаї, навіть в їхній смерті присутня Божа лагідна Рука – Він дарує спокійну смерть. До того ж, таким чином Бог забирає їх від зла цього світу. І тут робимо цікавий висновок: довге життя в цьому світі сатани – не завжди благословення – Йова 14 розділ:

1 Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:
2 вона виходить, як квітка – й зів'яне, і втікає, мов тінь, – і не зостається...

  Також, це вказує, що цьому світі смерть – ніщо, – адже у Бога всі живуть – Луки 20 розділ:

37 А що мертві встають, то й Мойсей показав – при кущі, – коли він назвав Господа «Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим».
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть».

  Для всіх людей теперішнє життя тимчасове, і закінчується смертю. Та смерть – це не кінець, а лише, фактично, перехід з теперішнього часу до часу Божого Царства. Шкода, що переважна більшість людей цього не розуміє…

  • Сини чарівниці:

3 Та наблизьтесь сюди, ви сини чарівниці, насіння чужоложникове та блудниці, –
4 над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, висовуєте язика? Хіба ви не діти переступу, насіння брехні,

  Звертаючись до Своїх противників-юдеїв, Ісус Христос вказав на їхнього батька – Івана 8 розділ:

42 А Ісус їм сказав: «Якби Бог був Отець ваш, – ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, – не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43 Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви слова Мого.
44 Ваш батько –
диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, – бо він неправдомовець і батько неправді.

  Цього ж стосуються слова апостола Івана в 1 Івана 3 розділ:

10 Цим пізнаються діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, –
щоб любили один одного,
12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його –
праведні.

  Отож, тим чужоложником з 3 вірша розглядуваного розділу книги Ісаї є диявол, а блудницею – як ми побачимо далі, – суспільна система грішного людства (див. «Жінка»), яку книга Об’явлення називає Вавилон Великий – де в наш час домінує так званий Захід (див. «Вавилон»). І всі ті, хто підтримує цю систему та тримаються цього світу і його звичаїв – діти диявола та Вавилону Великого, – тому що вчинки сучасного невірного людства нічим не кращі за ідолопоклонство давніх народів:

5 ви, що палитесь пристрастю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під скельними щілинами?

  • Гріхи блудниці:

6 У гладеньких каміннях потоку твій уділ, – вони, вони доля твоя! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приносила! Чи цим Я заспокоєний буду?
7 На горі на високій та висуненій ти поставила ложе своє, і туди ти приходиш приносити жертви.
8 І ти за дверима й одвірком кладеш свого пам'ятника культового, бо ти відступила від Мене, обнажаєшся й входиш, поширюєш ложе своє, і складаєш умову собі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де місце нагледиш.
9 І ти до Молоха з оливою ходиш, і намножуєш масті свої; і посилаєш далеко своїх посланців, і знижаєшся аж до шеолу.
10 Ти змучувалась на численних дорогах своїх, але не казала: «Зрікаюсь!» Знайшла ти оживлення сили своєї, тому не ослабла.

  Навколишні народи стародавнього Ізраїлю поклонялися різним божествам. Пропри те, що все це, згідно Мойсеєвого Закону, було огидою для Всевишнього Бога, ізраїльтяни чинили за прикладом тих поганських народів – наприклад, при поклонінні божеству Молоху вони приносили в жертву дітей – як про це згадується в 5 вірші. При поклонінні богині Астарті здійснювалися ритуальні статеві акти. Тому Бог часто полишав ізраїльтян – через що вони мали чимало труднощів та бід від ворожих народів, – та вони вперто не бажали триматися Божих Законів – як про це говорить 10 вірш…

  Хоча пророцтво Ісаї оперує давніми образами, та воно стосується сучасного людства – адже про сучасну систему Вавилон Великий Бог каже схожі речі – Об’явлення 17 розділ:

1 І прийшов один із семи Анголів, що мають сім чаш, і говорив зо мною, кажучи: «Підійди, – я покажу тобі засудження великої розпусниці, що сидить над багатьма водами.
----------------------
4 А жінка була одягнена в порфіру й кармазин, і приоздоблена золотом і дорогоцінним камінням та перлами. У руці своїй мала вона золоту чашу, повну гидоти та нечести розпусти її.
5 А на чолі її було написане ім'я, таємниця: «Великий Вавилон, мати розпусти й гидоти землі».

  Світ сучасного грішного людства такий самий блудливий – як і давні невірні ізраїльтяни.. Нерозумним людям сучасного світу здається, що Бог або забув про них, або ж Його взагалі немає – тому й так легковажно грішать:

11 І за ким побивалася ти та лякалась, що невірною стала й Мене не згадала, не клала на серці своєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшся Мене?

  Відчуття безкарності спонукує сучасне людство до все більших переступів – та надійде час, коли Бог викриє всі лихі вчинки людей:

12 Я виявлю про справедливість твою та про вчинки твої, – та вони не поможуть тобі!

  Про відкриття сутності сучасної системи Бог говорить в Об’явлення 17 розділ:

16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, – вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.

  Як ми бачили в статтях «Вавилон» та «Звірина», цією звіриною та десятьма рогами є сучасна Росія та її союзники – які викриють справжню егоїстичну та зрадливу сутність сучасної системи. Все те, на що покладає надію сучасне людство, їм не допоможе:

13 Як ти будеш кричати, нехай порятує тебе твоя зграя божків. Але вітер усіх їх розвіє, схопить подих; хто ж на Мене надіється, землю вспадкує й гору святую Мою одідичить!

  Як ми вже сказали, в наш час так званий сучасний Захід є основою символічного Вавилону Великого. Та коли Росія з союзниками викриють та зруйнують Західну цивілізацію, їх всіх вітер розвіє – вони згинуть. Проте, завдяки цьому Бог збере Свій народ та благословить його:

  • Прощення Божого народу:

14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почистьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!

  Падіння так званого Заходу символічно «прокладе шлях» для Божих людей – для збирання Божого народу.

15 Бо так промовляє Високий і Піднесений, повіки Живущий, і Святий Його Ймення: Пробуваю Я на Височині та в святині, і з зламаним та з упокореним, щоб оживляти духа скромних, і щоб оживляти серця згноблених!

  В ці драматичні дні чимало людей будуть нажаханими, і ті, хто зрозуміють значення цих подій та захочуть примиритися з Богом, упокоряться перед Ним. Сюди чудово підходять слова з Якова 4 розділ:

6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, –
то й утече він від вас.

  Про це ж говорив Давид в 50(51) Псалмі:

19 Жертва Богові – зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!

  Час Божого полишення та покарання грішного людства не триватиме вічно:

16 Бож не вічно Я буду судитись, і не завжди Я гніватись буду, бо дух з-від обличчя Мого зомлів би, та й душі, які Я вчинив.

  Таки так – якщо Бог не втрутиться в справи людства, то вони знищило б себе цілком. Тож Бог, покаравши противників, «вздоровить» тих, хто проявить смирення та захоче бути з Ним в Його Царстві:

17 Я гнівався був за гріх користолюбства його, та й уразив його, заховав Я обличчя Своє й лютував, та пішов він, відступний, дорогою серця свого.
18 Я бачив дороги його, і вздоровлю його, і його поведу й дам потіху для нього й для тих, що сумують із ним.
19 Створю Я плід уст: «Спокій, спокій далекому та близькому!» говорить Господь, і вздоровлю його.

  Упокорені люди отримають мир та спокій – на відміну від Божих противників: 

  • Розбурхане море:

20 А ті несправедливі – як море розбурхане, коли бути спокійним не може воно, і коли води його багно й мул викидають.
21 Для безбожних спокою немає, говорить Господь!

  Тут і додати нічого – егоїстичні та зарозумілі противники Бога справді є і будуть як те море розбурхане – аж поки не будуть знищені Господнього Дня…


1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14 - 15 - 16 - 17 - 18 - 19 - 20 - 21 - 22 - 23 - 24 - 25 - 26 - 27 - 28 - 29 - 30 - 31 - 32 - 33 - 34 - 35 - 36 - 37 - 38 - 39 - 40 - 41 - 42 - 43 - 44 - 45 - 46 - 47 - 48 - 49 - 50 - 51 - 52 - 53 - 54 - 55 - 56 - 57 - 58 - 59 - 60 - 61 - 62 - 63 - 64 - 65 - 66