Пустеля

  Всі ми знаємо історію стародавнього Ізраїлю – як він 40 років поневірявся, блукаючи пустелею. Нічого дивного, загалом – це Синайський півострів, пустельні краї…. А може, не все так просто – можливо, це не випадково і щось означає?...

  В Біблії перша згадка про перебування людини в пустельному краю з’являється в історії вигнання Адама з Євою з Раю – Буття 3 розділ:

17 І до Адама сказав Він: «За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: «Від нього не їж», – проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.
18 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.
19 У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, – і до пороху вернешся».

  З Райського Саду Адам одразу потрапив в місцевість з несприятливими умовами – де росли тернина та осот. Чим не пустеля?...

  Наступним, як ми вже згадували на початку, найбільш яскравим випадком є історія про те, як ізраїльтяни після виходу з Єгипту блукали пустелею 40 років – Амоса 2 розділ:

10 А вас Я був вивів із краю єгипетського, і сорок років провадив пустинею вас, щоб ви Край аморейський успадкували.

  Втім, як говорить Біблія, ізраїльтяни блукали пустелею 40 років не тому, що заблукали чи до Обіцяного Краю було так далеко. А тому, що вони прогнівили Бога і Він не пустив їх туди – Числа 14 розділ:

28 Скажи їм: Живий Я! Мова Господня: Поправді кажу, – як ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.
29 У цій пустині попадають ваші трупи, та всі перелічені ваші всім вашим числом від віку двадцяти літ і вище, що нарікали на Мене.
30 Поправді кажу, – ви не ввійдете до того Краю, що Я підносив був на присягу руку Свою, що будете перебувати в нім, – окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
31 А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили.
32 І ваші власні трупи попадають у цій пустині!
33 А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині.
34 Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день – сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!
35 Я, Господь, говорив: Поправді кажу, – оце зроблю всій цій злій громаді, що змовляється проти Мене: у цій пустині вигинуть, і тут повмирають».
36 А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той Край, коли вернулися, то зробили, що вся громада нарікала на нього, і пустили злу вістку на той Край,
37 то ті люди, що пустили були злу вістку на той Край, повмирали від порази перед Господнім лицем.
38 А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.

  Отже, як тут говориться, причиною блукання 40 років пустелею стало вигублення всіх невірних Богові ізраїльтян, які не довіряли Йому та бунтували проти Нього. Лише двоє зі всього дорослого народу – Ісус Навин та Калев Єфуннеїв – які виявили довіру до Бога та вірність Йому, через 40 років блукання змогли увійти в Обіцяний Край.

  Біблія згадує й інший випадок, коли людина перебувала в пустелі схожий часовий термін – 40, але не років, а днів – Луки 4 розділ:

1 А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
2 Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
3 І диявол до Нього сказав: «Якщо Ти Син Божий, – скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!»
4 А Ісус відповів йому: «Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!»
5 І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
6 І диявол сказав Йому: «Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
7 Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!»
8 І промовив Ісус йому в відповідь: «Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!»
9 І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: «Як Ти Син Божий, – кинься звідси додолу!
10 Бо написано: «Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!»
11 і: «Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!»
12 А Ісус відказав йому в відповідь: «Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!»
13 І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
14 А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

  Втім, якщо для ізраїльтян 40 років перебування у пустелі стало часом та місцем їхньої загибелі, то для Ісуса Христа 40 днів у пустелі були часом та місцем випробувань та виявлення вірності Богові. Попри певні розбіжності в результатах цих перебувань у пустелі, вони мають одну спільну рису – що для Ізраїля, що для Ісуса Христа, – пустеля стала місцем самоусвідомлення та очищення – так би мовити, перетоплення. І якщо Ісус Христос в процесі такого перетоплення довів, що Він, скажімо, справжній цінний метал, то з ізраїльтян залишилися лише Ісус з Калевом – решта виявилася непотребом – жужелицею, шлаком. Після цього Бог неодноразово перетоплював ізраїльтян, які, в переважній більшості, так і не стали вірними Богові – Єремії 6 розділ:

27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.
28 Вони всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...
29 Спалилося духало, від огню зникло оливо, – надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...
30 Сріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув».

  Так як перший Божий народ – Ізраїль, виявився непридатним, то Бог, як говориться в згаданих щойно словах Єремії, його й справді відкинув. Втім, в інших пророцтвах говориться, що Бог ще перетопить Свій народ – і там виявиться цінний метал – Ісаї 1 розділ:

25 І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!
26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!

  Як ми побачили в статті «Обраний народ», після втрати Ізраїлем свого особливо статусу перед Богом, новим Божим народом стали учні Ісуса Христа – християни. В наш час це увесь християнський світ – який, як і стародавній Ізраїль, не виявляє вірності Своєму Творцеві – Богові, і який так само буде перетоплений. Саме про це говорить пророк Ісая в згаданих вище словах. І цей процес перетоплення полягатиме в розміщенні невірного Божого народу у певній пустелі – Єзекіїля 20 розділ:

35 І заведу вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, –
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського краю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

  В пророка Осії Бог прирівнює Свій народ до зрадливої жінки, яку Він також впровадить до пустелі – Осії 2 розділ:

8 Тому-то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, – і стежок своїх не знайде вона.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
11 Тому-то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, – і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
16 Тому-то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
18 І станеться, того дня говорить Господь, – ти кликатимеш: «Чоловіче мій», і не будеш більше кликати Мене: «Мій ваале».
19 І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.

  Отож, пустеля в Біблії символізує важкі обставини, які, так би мовити, перетоплюють тих, хто туди потрапляє – виявляє їхню справжню сутність, цінність. Як показує історія вигнання Адама та Єви з Раю, зрадивши Бога людина одразу потрапила в пустельну місцевість – життя стало важким, і кожен з нащадків Адама отримав змогу виявити (чи НЕ виявити) свою вірність Богові. Саме тому Біблія, описуючи Боже Царство, говорить, що там пустеля зникне – Ісаї 35 розділ:

1 Звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте, мов троянда, –
2 розцвітаючи, буде цвісти та радіти, буде втіха також та співання, бо дана йому буде слава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, – вони бачитимуть славу Господа, велич нашого Бога!

  А в наш час – в Останні Дні, складуться ще складніші обставини – ще «пустельніші», які перетоплять все людство. І будуть виявлені справжні цінності людства – Божі скарби – Огія 2 розділ:

6 Бо так промовляє Господь Саваот: Ще раз, – а станеться це незабаром, – і Я затрясу небо та землю, і море та суходіл!
7 І затрясу всіма народами, і прийдуть коштовності всіх народів, і наповню цей дім славою, говорить Господь Саваот.
8 Моє срібло й Моє золото, говорить Господь Саваот.

  І цим трясінням народами, як ми вже вказували на сторінках нашого сайту, є падіння Вавилону Великого – падіння Західної цивілізації. Що й стане пустелею народів…