Неплідна

Біблія містить чимало прообразів, які мають своє відображення протягом всієї людської історії. Особливо багато прообразів міститься в книзі Буття. В статті «Жінка» ми з вами визначили, що дружина Адама Єва була не звичайною жінкою – це був образ суспільства, побудованого на Божих цінностях – даного людству Богом. Яке, на жаль, посприяло відверненню людства від Бога та не принесло плодів – тобто, було безплідним.

Якщо Єва – це символічне відображення певного суспільства, то, можливо, й інші Біблійні жінки щось символізують? Давайте звернемо увагу саме на тих Біблійних жінок, які мали проблеми з безпліддям:

Сарра

Буття 17 розділ:

¹⁵ І сказав Авраамові Бог: «Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім'я їй: Сарра.
¹⁶ І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї».
¹⁷ І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: «Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев'ятидесяти літ уродить?»
----------------------
¹⁹ Бог же сказав: «Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім'я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
----------------------
²¹ А Свого заповіта Я складу з Ісаком, що його Сарра вродить тобі на цей час другого року».
²² І Він перестав говорити з ним. І Бог вознісся від Авраама.

Зауважимо, що, попри запевнення, що від сина Сарри Ісака підуть цілі народи та царі цих народів, в майбутньому Бог наказав Аврааму принести Ісака в жертву. І це було не лише випробуванням віри Авраама, але й певним прообразом – Євреїв 11 розділ:

¹⁷ Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
¹⁸ що йому було сказано: «В Ісакові буде насіння тобі».
¹⁹ Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.

Як зазначає тут апостол Павло, Ісак став прообразом Ісуса Христа, а точніше, принесення Його в Жертву у викуп за вірних Богові людей.

Про цю проблему з неплідністю Сарри говориться і в наступному розділі книги Буття – 18 розділ:

¹ І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
² І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, – і вклонився до землі,
³ та й промовив: «Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, – не проходь повз Свойого раба!
⁴ Принесуть трохи води, – і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
⁵ І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба». І сказали вони: «Зроби так, як сказав».
-----------------------⁹ І сказали до нього: «Де Сарра, жінка твоя?» А він відказав: «Ось у наметі».
¹⁰ І сказав один з Них: «Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...» А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
¹¹ Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
¹² І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: «Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!»
¹³ І сказав Господь до Авраама: «Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
¹⁴ Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, – Сарра ж тоді матиме сина».

Як показує Біблія, за Божим Словом у старої та безплідної Сарри таки народився син Ісак. І, як це не дивно, в майбутньому у дружини Ісака була така ж проблема з дітонародженням.

Ревека

Буття 25 розділ:

²⁰ І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
²¹ І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, – і завагітніла Ревека, жінка його.
²² І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: «Коли так, то для чого я це переношу?» І пішла запитатися Господа.
²³ І промовив до неї Господь: «Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити».
²⁴ І сповнились дні її, щоб родити, – і ось близнюки в утробі її.

Отже, як бачимо, і в цьому випадку, попри неплідність Ревеки, Бог виконував обіцянку про чисельність нащадків Авраама – і в Авраамового нащадка Ісака народились уже два нащадки – два сина: Ісав та Яків. Ці два сини Ісака також стали прообразом, про що ви можете прочитати в статті «Бог Авраама, Ісака та Якова».

І знову ж таки, одного з синів Ісака – Якова, доля з безпліддям дружини також не оминула.

Рахіль

Буття 30 розділ:

¹ І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: «Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!»
² І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: «Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?»
---------------
²² І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.
²³ І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: «Бог забрав мою ганьбу!»

Прообрази

Сарра

Отже, дружини видатних прабатьків ізраїльського народу, патріархів Авраама, Ісака та Якова мали проблеми з безпліддям. Знову ж таки, як не дивно, але певну, явно образну, жінку, яка також була безплідною, згадує пророк Ісая – Ісаї 54 розділ:

¹ Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!
² Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!
³ Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.
⁴ Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...
⁵ Бо Муж твій, Творець твій, – Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель – Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!

Що ж – визначення образності Сарри, Ревеки та Рахілі ми почнемо з визначення образу цієї жінки з книги Ісаї. Хто вона? Як показують інші пророцтва, це – дружина Адама Єва… Саме так. Одразу після гріхопадіння та засудження в Раю, Бог, як сказано в наведеному 1 вірші пророцтва Ісаї, покинув людство – залишивши їх сам-на-сам з наслідками гріха. Та Він не залишив їх остаточно – дбав про виживання всього людства та тих, хто бажав бути з Ним зокрема. Бог на певний, визначений Ним, час дав можливість людству керувати собою самостійно – Дії Апостолів 14 розділ:

¹⁶ За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,
¹⁷ але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші».

Цей час самостійності людства в Біблії названо часом поган – Луки 21 розділ:

²⁴ І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...

*більше про це в розгляді 15 розділу книги Буття.

І, як показують сучасні події, які вказують на сповнення стародавніх Біблійних пророцтв, час тих поган наближається до кінця. А це означає, що наближається час сповнення наведеного вище пророцтва Ісаї – час, коли в цієї образної жінки народиться багато дітей. Початок цього видатного дійства описує книга Об’явлення 12 розділ:

¹ І з'явилась на небі велика ознака: Жінка, зодягнена в сонце, а під ногами її місяць, а на її голові вінок із дванадцяти зір.
² І вона мала в утробі, і кричала від болю, та муки терпіла від породу.
^{--------------------------------}
⁵ І дитину вродила вона чоловічої статі, що всі народи має пасти залізним жезлом. І дитина її була взята до Бога, і до престолу Його.

Беззаперечно, мова тут йде про Ісуса Христа – адже саме Він пастиме народи залізним жезлом. Та Він не єдиний з народжених Жінкою – читаємо далі Об’явлення 12 розділ:

¹⁷ І змій розлютувався на жінку, і пішов воювати з останком насіння її, що вони бережуть Божі заповіді та мають свідоцтво Ісусове.

Останок насіння її – це ті, кого Біблія називає святими Всевишнього (див. статтю «Брати Христові»). Отож, Ісус Христос та Його брати – це перші з дітей цієї символічної Жінки. Але на цьому її діти не закінчуються. Далі «народяться» інші вірні Богові люди – ті, кого в обітниці Авраамові Бог назвав народами – Буття 17 розділ:

Тобто, в цій обітниці син Сарри Ісак символізує Ісуса Христа (як на це вказав апостол Павло в наведених вище віршах з Євреїв 11:17-19). А далі «народяться» вірні Богові люди – народи, які населятимуть всю землю, в числі яких будуть брати Христові – яких в пророцтві названо царями народів.

Якщо перевести сказане нами на більш просту мову, то виходить, що: ще на початку людської історії Бог дав людству основу для створення суспільства. Та в той час це суспільство зрадило Бога, а отже, плодів не принесло – виявилося безплідним. Втім, з часом це суспільство (засноване на Божих принципах) під Божим керівництвом «народило» Ісуса Христа та інших вірних Богові людей, яких Христос називає Своїми братами. І в час, коли закінчиться термін самостійного правління цього невірного Богові людства – час тих поган, засноване на Божих принципах суспільство «породить» всіх інших вірних Богові людей, які забажають долучитися до Бога та Його слуг.

Саме це і символізує дружина Авраама Сарра – так само, як про це говорить розглянуте нами пророцтво Ісаї 54:1-5. Тобто, це історія народження справжнього Божого народу.

А кого тоді представляє Ревека?

Ревека

Якщо Сарра представляє події від самого початку та до самого кінця, то Ревека представляє певну частину цього процесу «народження» Божого народу.

Щоб навчити людей Своїх принципів та законів, Бог вирішив заснувати для Себе особливий народ серед грішного людства. Для цього Він обрав нащадків Авраама – ізраїльський народ. Тож це не сталося одразу після вигнання Адама та Єви з Раю – минув певний час. Так і Ревека – певний час вона була безплідною. Та з часом у неї народилося аж двоє синів. Перворідний Ісав мав би бути законним спадкоємцем. Та він знехтував своє перворідство, і віддав його молодшому братові Якову. Так і Ізраїль, будучи першим законним Божим народом, знехтував цей статус – неодноразово зраджуючи свого Бога. І, з часом, взагалі втратив його – відкинувши та вбивши Божого Сина Ісуса Христа. Тому право Ізраїля бути обраним Божим народом відійшло до іншого, молодшого народу – до учнів Ісуса Христа, Вчення Якого також базувалося на Божих принципах та законах – скажімо, цей інший народ також «народився» від тієї ж «Жінки». Так другий Божий народ став першим для Бога.

*більше про те, як Ізраїль втратив статус Божого народу в серії статей «Закон».

Гаразд. А що тоді символізує дружина Якова Рахіль? Та й що можна сказати про іншу його жінку – Лію?

Лія та Рахіль

Як розповідає 29 розділ книги Буття, Якову сподобалася дочка Лавана Рахіль, і він забажав одружитися з нею. Тож, за домовленістю з Лаваном, Яків відпрацював йому за неї сім років. Та Лаван обманув Якова і віддав йому в дружини свою старшу дочку Лію, яка була не такою привабливою для Якова. А по певному часі віддав і Рахіль. Про подальші події книга Буття пише так – 29 розділ:

³¹ І побачив Господь, що зненавиджена Лія, і відкрив її утробу, а Рахіль була неплідна.
³² І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я йому: Рувим, бо сказала була: «Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!»
³³ І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: «Господь почув, що я зненавиджена, і дав мені також цього». І назвала ймення йому: Симеон.
³⁴ І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: «Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому». Тому й назвала ім'я йому: Левій.
³⁵ І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: «Тим разом я буду хвалити Господа!» Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

Що може нам розповісти історія про Лію та Рахіль?

Бог найбільше цінує тих людей, які виявляють повагу до Його принципів та законів – Дії Апостолів 10 розділ:

³⁴ А Петро відкрив уста свої та й промовив: «Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,
³⁵ але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду».

Як сказав тут апостол Петро, національність для Бога не має особливого значення – аби людина поважала Його та Його принципи. Довгий час до появи Ізраїлю Бог підтримував саме таких людей. Та все ж, по певних причинах, в ті часи Бог не об’єднував таких людей в один народ – мабуть тому, що їх було доволі мало. І з часом Він вирішив зростити для Себе цілий окремий народ – Ізраїль. І в історії Якова цей народ (Ізраїль) представляє його дружина Лія, а точніше, її діти. На це, також, вказує те, що саме Лія народила Юду – родоначальника племені Юди, від якого, за пророцтвом, має вийти Цар – Буття 49 розділ:

¹⁰ Не відійметься берло від Юди, ані з його стегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде послух народів.
¹¹ Він прив'язує до винограду свого молодого осла, а до вибраної виноградини – сина ослиці своєї. Він одежу свою буде прати в вині, а шату свою – в виноградній крові!

Як вказує Біблія, це пророцтво стосується Ісуса Христа – адже Він був юдеєм – з племені Юди. І Він справді є Царем Божого Царства.

Отже, діти Лії представляють стародавній Божий народ Ізраїль. А Рахіль, тобто її діти, в свою чергу, представляють побожних людей з різних народів – яких Бог лише почне збирати найближчим часом у Свій новий народ. Саме такі люди, а не окремий етнічний народ, більше подобаються Богові – і це підтверджує те, що Яків більше любив Рахіль та її дітей. Додатковим підтвердженням всього цього є пророцтво Єремії – 31 розділ:

¹⁵ Так говорить Господь: Чути голос у Рамі, плач та ридання гірке: Рахиль плаче за дітьми своїми, не хоче потішена бути за діти свої, – бо нема їх...
¹⁶ Так говорить Господь: Стримай голос свій від голосіння, і від сльози свої очі, бо є нагорода для чину твого, – говорить Господь, – і вони вернуться з краю ворожого!
¹⁷ І для твого майбутнього є сподівання, – говорить Господь, – і до границь твоїх вернуться діти твої!

Хоча Євангеліє від Матвія 2:16-18 говорить, що це пророцтво стосується вбивства Іродом немовлят у Віфлеємі в час народження Ісуса Христа, та це пророцтво має більше сповнення – те, про яке ми сьогодні говоримо – про «народження» справжнього Божого народу в наш час – коли символічні діти Рахилі (Рахілі) (побожні люди з різних народів) повернуться до неї – об’єднаються в один Божий народ, заснований на Божих принципах. Фактично, це пророцтво Єремії є паралельним до пророцтва Ісаї 54:1-5 – яке ми сьогодні з вами вже розглядали.

Білга та Зілпа

Варто зауважити, що книга Буття розповідає, що Лія та Рахіль були не єдиними жінками Якова. Лія мала невільницю Зілпу, а Рахіль – Білгу. Бажаючи мати хоч якихось дітей від свого чоловіка, неплідна Рахіль віддала свою невільницю Білгу Якову. Згодом, за її прикладом, так вчинила і Лія, віддала Якову свою невільницю Зілпу – Буття 30 розділ:

¹ І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: «Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!»
² І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: «Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?»
³ І сказала вона: «Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей».
⁴ І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.
⁵ І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

------------------

⁹ І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку.
¹⁰ І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина.

Якщо ми визначили, кого представляють Лія та Рахіль, то кого представляють ці невільниці – Зілпа та Білга?

Християнство засноване на Вченні Ісуса Христа – юдея по народженню, Який трансформував Мойсеєвий Закон у християнство. Тож, мабуть, невільниця Лії Зілпа представляє загальне християнство, яке, насправді, на даний час не відповідає Божим вимогам, але, все ж, в певній мірі прийнятне Богом. А невільниця Рахілі Білга, в свою чергу, можливо, представляє інші споріднені релігії та світогляди, з числа яких до нового Божого народу в наш час долучаться побожні люди.