Ісаї 22 розділ

  Покарання Єрусалиму. Новий управитель для мешканців Єрусалиму.

Кілок

  Історичним фоном цього пророцтва є напад ассирійського царя Санхеріва на Юдею та Єрусалим в часи пророка Ісаї, – ці події описані в 2 Царів 18, 19 розділи та 2 Хронік 32 розділ. Згідно контексту, на перший погляд пророцтво стосується стародавнього Єрусалиму та його провідників.

• Місто:

¹ Пророцтво про долину Видіння.

  *Долина Видіння – дослідники Біблії сходяться на думці, що це Єрусалим – місто, де Божі пророки отримували видіння. Як ми вже вказали, контекст це підтверджує.

  Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
² Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої – не побиті мечем, і не повмирали в війні.
³ Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, – хоч вони повтікали далеко.

  Звісно, в часи нападу ассирійців на Юдею таке цілком могло бути – що мешканці колись веселого та гамірного Єрусалиму були побиті та мертві, і що їхні проводирі їх покинули. Та тут вказується, що побиті вони не мечем, і повмирали не у війні, і їхні проводирі пов’язані без вистрілу луку. Що мав на увазі пророк у цих словах?

  Дещо про побитих юдеїв Ісая згадував у 1 розділі:

⁴ О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, – ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, – обернулись назад!
⁵ У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...
⁶ Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...

  Згідно контексту тут мова не про буквальні побиття та хвороби – тут говориться про стан духовності юдеїв. Через свої гріхи та провини вони втратили Божий захист – і наслідки цього сипались на них звідусіль, – вони страждали від нападів ворогів та від спустошення їхніх земель. А гріхи можуть спричиняти не лише духовні хвороби – вони можуть вбивати – Ефесян 2 розділ:

¹ І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,…

  *про те, як живі можуть бути мертвими читайте в статті «Мертві».

  Саме так – контекст віршів розглядуваного розділу книги Ісаї схиляє до думки, що мова тут саме про духовне побиття та смерть. Та й зв’язати без вистрілу луку дуже легко може страх – мабуть, саме ним були зв’язані проводирі стародавніх юдеїв. Тому на Юдею чекали важкі часи: напад агресора – про що говориться далі:

• День збентеження:

⁴ Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована, –
⁵ бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
⁶ А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
⁷ І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.

  Як ми побачили в розгляді 21 розділу, Елам – це Персія, а Кір (Великий) – цар Мідо-Перської імперії.

  Нагадаємо – фон цього пророцтва – напад Ассирії в часи панування Вавилону. Але далі мова про Мідо-Персію – імперію ПІСЛЯ Вавилону. Чому?

  Хоча цар Мідо-Персії Кір Великий вів свої завоювання значно пізніше після життя пророка Ісаї, та він фігурує в цьому пророцтві Ісаї (і не лише в цьому). Як відомо, Кір Великий завоював Вавилон. Тож з цього можемо зробити висновок, що це пророцтво, як і інші з цієї частини пророцтв Ісаї, стосується падіння Вавилону великого – частиною якого в наш час є сучасна християнсько Європа. Тож згадані тут вірші паралельні пророцтву в Даниїла 11 розділ:

⁴⁰ А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.

  Як бачимо, що в пророцтві Ісаї, що в Даниїла – мова про численні колісниці та війська (див. Даниїла 11 розділ та «Цар»). А сам 5 вірш говорить про передбачувану Ісусом Христом скорботу велику (див. «Гидота»).

⁸ І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.

  *Дім лісу – зброярня, місце зберігання зброї.

⁹ І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
¹⁰ і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
¹¹ і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.

  Юда в наш час символізує тих людей християнської Європи, які все ж, хоч і в загальному, та намагаються жити згідно Божих Законів (див. «Ізраїль» та «Числа та народи»). Такими є значна частина християнської Європи – вони ніби й добрі, дотримуються Божих цінностей, – та це поверхнево. І коли для них стане актуальною загроза нападу Росії, вони намагатимуться облаштувати свій захист та протистояння агресорові. Та вони не враховують одного – це Бог спричинив цей напад – в покарання за негідне життя. Тож противитись Його Волі марно – треба шукати з Ним примирення. Та, на жаль, цього не робитимуть – тому й буде покарання:

• Боже покарання:

¹² І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
¹³ Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: «Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!»

  Цікавий опис: в час, коли Бог Саваот був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою, – тобто, надійде час кари і скорботи – вони вирішать влаштувати святкування, – легковажно відносячись до загрози нападу (варто зазначити, що Ісус Христос попереджав, що напад на Європу найймовірніше відбудеться взимку саме в святковий період – див. «Гидота»). Такої легковажності та недалекоглядності Бог без кари не залишить:

¹⁴ І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.

  На фоні цих подій Бог змінить владу в символічному Єрусалимі:

• Самовпевнений управитель:

¹⁵ Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
¹⁶ «Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав?» Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,

  В цих словах описується самовпевнений чоловік, впевнений в своєму майбутньому – в забезпеченій старості, гідній смерті та похованні. І цей чоловік – в даному випадку управитель Шевна, як показує контекст, правив Єрусалимом. А Єрусалим – це центр поклоніння Богові, центр духовності, – звідки походить керівництво всьому народові. Отож, самовпевнений Шевна почувався безпечно на своєму місці – в той же час, як виходить з контексту, не виконуючи гідно свої обов’язки перед Господарем:

¹⁷ та Господь тебе з силою викине, лицарю, і хапаючи, схопить тебе,
¹⁸ звиваючи, звине тебе на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!
¹⁹ І попхну тебе з стану твого, і скину тебе з того місця, на якому стоїш.

  Якщо Шевна був управителем Єрусалиму – Божого міста, то справжнім Господарем, ганьбою Чийого дому був Шевна, є Всевишній Бог. Тож не дивно, що Він не мав наміру терпіти такого зухвалого та негідного управителя:

• Новий управитель:

²⁰ І станеться в день той, і покличу Свого раба Еліякима, сина Хілкійїного,

  В часи царя Єзекії – коли Ассирійський цар Санхерів завоював Самарію (Ізраїль), і потім виступив проти Юдеї та Єрусалиму, Шевна – про якого говорилося вище, був писарем царя, а Еліяким, син Хілкіїн, був начальником царської палати. Саме Шевна та Еліяким виходили до чашника ассирійського царя, коли той приходив залякувати оточених в Єрусалимі юдеїв – зневажав Всевишнього Бога та закликав їх здатися. В результаті Бог послав Свого ангела, який винищив у війську ассирійців 185 тисяч воїнів за одну ніч. Все це описано, як ми вже вказали на початку цього розгляду, в 2 Царів 18, 19 розділи та 2 Хронік 32 розділ. Зазначимо – окрім Ісаї жодна з канонічних Біблійних книг не розповідає розглядувану в цьому пророцтві історію про управителя Шевну та його заміну Еліякима.

²¹ і на нього хітона твого одягну, і підпережу Я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для Юдиного дому!
²² І дам ключа дому Давидового на рамено його, – і коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчиняти.

  21 вірш дещо нагадує пророцтво про священика Ісуса (не Ісус Христос) в Захарії 3 розділ:

³ А Ісус одягнений був у брудну одежу, і стояв перед лицем Ангола.
⁴ І він заговорив та й сказав до тих, що стояли перед його лицем, говорячи: «Здійміть з нього цю брудну одежу!» І сказав він йому: «Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні».
⁵ І він сказав: «Нехай покладуть чистого завоя на його голову!» І поклали чистого завоя на його голову, і зодягли його в шати, а Ангол Господній стояв.
⁶ І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:
⁷ Так говорить Господь Саваот: «Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.

  Як бачимо, Бог наказав переодягнути священика Ісуса (скинути старий та зодягнути новий одяг – що, фактично, було зроблено і з Еліякимом) та доручив йому судити Божий Дім та стерегти Його подвір’я – які, як відомо, знаходились в Єрусалимі.

  Щодо 22 вірша: звісно, управитель царя міг мати ключі від царевих палат – ключ дому Давида. Але тут є певні слова, які відносять нас до слів Ісуса Христа в Об’явлення 3 розділ:

⁷ І до Ангола Церкви в Філядельфії напиши: «Оце каже Святий, Правдивий, що має ключа Давидового, що Він відчиняє, – і ніхто не зачинить, що Він зачиняє, – і ніхто не відчинить».

  А ці слова ведуть нас до слів Ісуса Христа апостолові Петрові в Матвія 16 розділ:

¹⁷ А Ісус відповів і до нього промовив: «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.
¹⁸ І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, – і сили адові не переможуть її.
¹⁹ І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!»

  Зауважимо – Ісус Христос, будучи Божим Сином, а отже, також Господарем Дому, мав певні ключі, – і, вочевидь, саме ці символічні ключі Він дав апостолові Петрові…

²³ І його Я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він домові батька свого троном слави.
²⁴ І повісять на ньому всю славу отцівського дому його, нащадки та дикі відростки, увесь посуд малий від мисок й аж до всякого посуду глиняного!
²⁵ Того дня, – говорить Господь Саваот, – похитнеться кілок, що був в певне місце забитий, і буде відрубаний та й упаде, – і знищений буде тягар, що на ньому, бо так каже Господь!...

  Деякі дослідники Біблії вважають, що нібито Еліяким під час свого управління вчинив негідно – поприводив до влади своїх родичів, – і через це Бог похитнув та відрубав його кілка. Варто зазначити, що в цих віршах немає прямого натяку на це –  адже тут не говориться про Еліякима та його родину в негативному світлі. Тож ми, беручи до уваги наведені вірші про священика Ісуса та ключ Давида в Ісуса Христа, з цими дослідниками не згодимось, – і ось чому:

  Спочатку – хто-є-хто: Шевна був царським писарем. А писар – це той, хто доносить слова господаря – його промовець. Еліяким був начальником царської палати – це той, хто рядить (керує) домом пана. Як ми визначили вище, Господарем Єрусалиму – місця поклоніння Богові, є Сам Бог – Який дав всю владу Ісусові Христові – Матвія 28 розділ:

¹⁸ А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі.

  Як і інші пророцтва Ісаї, розглядуване нами пророцтво також має відношення до Часу Кінця – нашого часу. Отже, згідно наведених вище слів Христа, в наш час Господарем Дому є Ісус Христос. Його, так би мовити, писарем – тобто, промовцем, вважається (звісно не у всіх колах, та все ж) Папа Римський – голова Католицької церкви, – принаймні саме так це позиціонує Ватикан. Та й Папу вони називають правонаступником апостола Петра – якому Ісус Христос дав символічні ключі від Царства. Тобто, все так як в пророцтві Ісаї про Шевну та Еліякима. Та й поведінка Ватикану відповідає поведінці Шевни – Ватикан справді самовпевнений та гордий, і є ганьбою Дому свого Господаря. Щоправда, мабуть Ватикан не самотній у цьому – разом з ним відповідальність за негідну поведінку несе й Православна церква, а також, чималий ряд інших християнських течій…

  Гаразд – щодо символічного Шевни ніби зрозуміло. А як щодо Еліякима – слави дому його батька, його нащадків та диких відростків, і решти якогось посуду з мисками?

  Священик Ісус – про якого говориться в наведеному вище пророцтві Захарія, згідно ряду Біблійних пророцтв символізує одного з двох Божих свідків (пророків) з книги Об’явлення 11 розділ:

³ І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
⁴ Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.

  Цих два свідки з’являться в Час Кінця, і це – символічні пророки Ілля та Мойсей. Звісно, не варто виключати, що Еліяким з пророцтва Ісаї може символізувати символічного Мойсея. Та виходячи з того, що священик Ісус з пророцтва Захарія символізує саме пророка Іллю в Останні Дні, то, найймовірніше, Еліяким в наш час символізує символічного пророка Іллю (див. «Ілля»). Хто ж тоді його символічні родичі, та що це за посуд з мисками?

  Пророк Ілля в наш час, хоч і символічний, та все ж – це цілком реальна людина, яка виконуватиме роль пророка Іллі. А завданням цього пророка є примирення та об’єднання розрізнених Божих слуг в єдиний Божий народ (див. «Ілля» та Малахії 4 розділ) – Малахії 4 розділ:

⁵ Ось Я пошлю вам пророка Іллю, перше ніж день Господній настане, великий й страшний!
⁶ І приверне він серце батьків до синів, і серце синівське до їхніх батьків, щоб Я не прийшов, і не вразив цей Край прокляттям!

  В служінні Богові в Божому храмі активно використовувався різний посуд – у ньому мили частини жертв, варили їх, і тп. Отож, в розглядуваному пророцтві посуд, який було повішено на кілок, вочевидь символізує засоби організації діяльності – поклоніння Богові, стосунків з Ним, тощо. Якщо призначенням сучасного аналогу Іллі є примирення розрізнених Божих слуг, то він, мабуть, зорганізує стосунки з Богом всіх тих людей – вихідців з різних християнських течій та релігій, – які хочуть бути з Богом та Його народом. Ну а дім його батька, його нащадки та дикі відростки – все це, можна було б сказати, символізує середовище цього пророка – його оточення, однодумці, суспільна група. Втім, є більш точне визначення – адже символічний Ілля має мати чимало братів – таких самих Божих обранців, як він – яких Біблія називає братами Христа (див. «Брати Христові»). Вони й справді, варто розуміти, допомагатимуть символічним Іллі та Мойсею організовувати Божий народ.

  А як щодо хитання та відрубування кілка? Для відповіді на це питання прочитаємо слова Ісуса Христа в Матвія 26 розділ:

³¹ Промовляє тоді їм Ісус: «Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: «Уражу пастиря, – і розпорошаться вівці отари».

  Ці слова Ісус Христос говорив про Себе – цитуючи їх з пророцтва Захарія 13 розділ:

⁷ О мечу, збудися на Мого пастиря та на мужа, Мого товариша, каже Господь Саваот! Удар пастиря – і розпорошаться вівці, і Я оберну на малих Свою руку.

  Як каже Біблія, два Божих свідки з 11 розділу книги Об’явлення будуть вбиті звіриною з безодні – яка символізує сучасну Росію (див. «Звірина») – Об’явлення 11 розділ:

⁷ А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, – і вона їх переможе та їх повбиває.

  Втім, Біблія каже, що доволі швидко ці два Божі пророки воскреснуть – Об’явлення 11 розділ:

¹¹ А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, – і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
¹² І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: «Зійдіть сюди!» І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
------------------------
¹⁵ І засурмив сьомий Ангол, – і на небі зчинились гучні голоси, що казали: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, – і Він зацарює на вічні віки!»

  Зверніть увагу – після цього засурмив сьомий Ангол. Це – остання сурма, про яку згадував апостол Павло в 1 Коринтян 15 розділ:

⁵¹ Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, –
⁵² раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона – і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

  Саме з цією сурмою воскреснуть чи переміняться, будучи живими, решта з Божих обранців – братів Христа (чому лише вони – див. «Мертві»). Тобто, ті з них, що ще будуть жити в той час, перенісшись в небесну сферу, зникнуть з землі. Таким чином відбудеться хитання та відрубування кілка і падіння всього тягаря на ньому.

  Отож, через це хитання та відрубування кілка (яке допустить Бог) – вбивство Росією двох Божих свідків, – їхня організація та засоби управління розсиплються. Та триватиме це недовго – бо, як каже Біблія, Бог візьме Свій народ під повний захист та зорганізує їх у нове – відроджене суспільство під надійним керівництвом Ісуса Христа.