Ісаї 15 розділ

  Пророцтво про Моав – тяжка доля Моаву.

  На відміну від інших пророцтв, тут важко чітко визначити, які країни символізує стародавній Моав. Втім, впевнено можна сказати одне – мова тут про країни Заходу, – тому що є певні паралелі з пророцтвами про Вавилон (див. «Вавилон»).

Моав

• Недоля Моаву:

¹ Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.

  Можливо, вартим уваги є те, що Моав був пограбований саме вночі – за темного часу історії людства… З іншого боку – час грабунку та біди завжди темний…

² Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,
³ на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...

  *Дивон – місто Моаву. В стародавні часи саме на верхів’ях гір часто поклонялись богам. Тому зійти на верхів’я, щоб плакати – жалітися богові (їхньому) та просити його про допомогу. Лисина на голові – жалоба, обстрижена борода – приниження, підперезатися веретою – зодягнути одяг скорботи.

⁴ І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому-то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.

  Так цей вірш звучить в перекладі Хоменка:

⁴ Хешбон й Елале голосять; крик їхній аж до Ягацу чути. Ось чому в Моава дрижать крижі, душа трясеться в ньому.

  Виходячи з трактування цього вірша в перекладах Огієнка та Хоменка, можна дійти висновку, що вояки Моаву сильно боялися – тобто, в проекції на наш час (якого й стосується це пророцтво в першу чергу) військові символічного Моаву будуть налякані перед агресором – яким є сучасна Росія.

⁵ Моє серце кричить про Моава, втікачі його – аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,
⁶ бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...
⁷ Тому-то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.

  Так цей вірш звучить в перекладі Хоменка:

⁷ Тому вони запаси роблять, добутки свої переносять поза потік Вербовий.

  Цей вірш вказує на виведення цінностей символічного Моаву за межі краю – якщо це про Об’єднану Європу, то, вочевидь, європейці намагатимуться вивезти свої цінності за межі Європи, наприклад, у США…

⁸ Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.
⁹ Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.

  В 5 та 9 віршах згадується про втікачів – як і в Ісаї 13 розділ:

¹⁴ І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

  Пророцтво з Ісаї 13 розділу стосується Вавилону великого – який в час сповнення цього пророцтва (наш час) буде представлений сучасним Заходом. Звісно, під час війни завжди є втікачі – втім, виходячи з того, що в цих пророцтвах нам відомий агресор і на кого він нападатиме, можна вважати ці вірші паралельними.

  Загалом, в цьому розділі описується спустошення, якого зазнає Моав. Згідно інших Біблійних пророцтв, нагадує долю спустошеної Європи.

  Продовження цього пророцтва в наступному розділі – де можна краще зрозуміти, кого саме представляє в наш час стародавній Моав.