Ісаї 64 розділ

  Молитва святих Всевишнього в Останні Дні.

Молитва

  Продовження молитви з 63 розділу.

• Могутність Бога:

¹ О, коли б небеса Ти роздер і зійшов, – перед обличчям Твоїм розтопилися б гори,
² як хворост горить від огню, як кипить та вода на огні, отак щоб Ім'я Твоє стало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчям Твоїм затремтіли народи!
³ Коли Ти чинив страшні речі, ми їх не чекали, – коли б Ти зійшов, то перед обличчям Твоїм розтопилися б гори!

  Як і попередні розділи, цей розділ книги Ісаї також говорить про час Кінця. Гора в Біблії, як ми знаєм, символізує поклоніння чи суспільну систему. Тож розтоплені гори – це падіння різних суспільних систем в час Кінця, – про що й пророковано в Захарія 4 розділ:

⁶ І відповів він, і сказав мені, говорячи: «Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
⁷ Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!»

   Також, це пророцтво Ісаї, фактично, говорить про те ж саме, що й пророцтво Ісуса Христа в Матвія 24 розділі:

²⁹ І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
³⁰ І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.

    Початок Господнього Дня (як і сам День) призведе до великих потрясінь в людському суспільстві.

• Божа милість:

⁴ І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Нього кладе!

     В трактуванні апостола Павла цей вірш звучить повніше та більш зрозуміло – 1 Коринтян 2 розділ:

⁹ Але, як написано: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!»

  Людям грішного недосконалого світу неможливо уявити умови життя в Божому Царстві – ми такого не бачили та (навіть) не чули…

⁵ Ти стрічаєш того, хто радіє та праведність чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'ятають про Тебе. Та розгнівався Ти, бо ми в тому згрішили навіки та несправедливими стали!

• Несправедливе людство:

⁶ І стали всі ми, як нечистий, а вся праведність наша – немов поплямована місячним одіж, і в'янемо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас...
⁷ І немає нікого, хто кликав би Ймення Твоє, хто збудився б триматися міцно за Тебе, бо від нас заховав Ти обличчя Своє й через нашу вину Ти покинув нас нидіти...

  Фактично, тут описаний стан сьогоднішнього Божого народу – невірного Богові християнського світу, в числі якого й сучасна Європа. Мабуть саме про це говорив Ісус Христос в Луки 18 розділ:

⁷ А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
⁸ Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»...

  Християнський світ давно покинув чисте поклоніння Богові та погруз в гріхах. Тож не дивно, що Бог заховав Своє обличчя від цього світу. Та, вочевидь, в час Кінця будуть й ті, хто це збагне та забажає змінитися:

• Гончар та глина:

⁸ Тепер же, о Господи, Ти – наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, і ми всі – чин Твоєї руки!
⁹ Не гнівайся, Господи, сильно, і не пам'ятай повсякчасно провини! Тож споглянь, – ми народ Твій усі!
¹⁰ Святі міста Твої стали пустинею, Сіон став пустелею, степом став – Єрусалим...
¹¹ Дім святощі нашої й нашої слави, в якім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем став, а все наше любе руїною стало...
¹² Чи й на це ще Себе будеш стримувати, Господи? Будеш мовчати, й занадто карати нас будеш?

  Визнання свого гріховного стану та вищості нашого Творця над Своїм творивом – це вже значна частина шляху до примирення з Богом. З цього почне збиратися оновлений Божий народ – який, як каже Біблія, перейде до Божого Царства…