Ісаї 26 розділ

  Збирання Божого народу та занепад цивілізації грішного людства.

Родити вітер

• Місто під Божим захистом:

¹ Того дня заспівають у Юдинім краї пісню таку: У нас сильне місто! Він чинить спасіння за мури й примурки.
² Відчиняйте ворота, і хай ввійде люд праведний, хто вірність хоронить!

  Місто, про яке тут йде мова – це символічний Єрусалим – організоване Богом людське суспільство, Божий народ. Тут також вказується, що мурами та примурками цього міста буде спасіння (Боже) – схожі слова ми читаємо в книзі Захарія 2 розділ:

⁷ Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
⁸ І сказав він до нього: «Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.
⁹ А Я стану для нього, – говорить Господь, – огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

  Єрусалим – центр поклоніння Богові. В наш час – це основа Божого народу, чисте поклоніння. 2 вірш співзвучний з Ісаї 2 розділ:

² І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, – і полинуть до неї всі люди.
³ І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє – з Єрусалиму».

   Ці вірші вказують, що з настанням Господнього Дня Бог почне активно збирати Свій народ.

• Найкраща підтримка:

³ Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає.
⁴ Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!

  Надія на Бога актуальна завжди. Але особливо вона важлива в час Божого Суду – над зарозумілими та гордими людьми цього світу:

⁵ Бо знизив Він тих, хто замешкує на висоті, неприступне те місто – понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!
⁶ Його топче нога, – ноги вбогого, стопи нужденних...

  Тут говориться вже про інше місто – про Вавилон Великий. Саме провідна верхівка сучасного Заходу – який, як ми знаємо, в наш час є основою Вавилону Великого (див. «Вавилон»), є тими, хто замешкує на висоті. Тож гордість та величність Заходу буде понижена – своїми діями це суспільство відкинуло Бога.

• Пожадання душі праведного:

⁷ Проста дорога для праведного, путь праведного Ти вирівнюєш.
⁸ І на дорозі судів Твоїх, Господи, маємо надію на Тебе: За Ймення Твоє та за пам'ять Твою пожадання моєї душі, –
⁹ за Тобою душа моя тужить вночі, також дух мій в мені спозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!

  Актуально, що такі слова звучать в контексті Господнього Дня – Дня Божого Суду. Адже в такий час, як ніколи, важливо тулитися до Бога та чинити Його Заповіді. Саме в такий час Божим людям буде потрібна Божа підтримка – і Він її обов’язково надасть. Бачачи це, чимало людей з добрим серцем звернуться до Бога – бажаючи жити згідно з Його Законами, – і Він їх навчить правди – як говорить 9 вірш. Втім, не всі забажають навчатися:

¹⁰ Хоч буде безбожний помилуваний, то проте справедливости він не навчиться: у краю правоти він чинитиме лихо, а величности Господа він не побачить!

  Цей вірш дає підстави припустити, що деякі безбожні отримають нагоду потрапити в Боже Царство – перейти туди – змінившись, чи воскреснувши там. Але й там – у краю правоти він чинитиме лихо – тож величности Господа він не побачить – такий не довго житиме, як про це сказано в Ісаї 65 розділ:

²⁰ З цього часу не буде вже юного днями й старого, який своїх днів не поповнить, бо сторокий помре як юнак, а грішник і в віці ста літ буде проклятий!

  В Божому Царстві – де люди не будуть старіти, а отже, фізично завжди будуть в юнацькому віці, – ті, хто не захоче жити за Божими Принципами, вмиратимуть.

• Боже панування:

¹¹ Господи, піднялася рука Твоя високо, та не бачать вони! Нехай же побачать горливість Твою до народу, і нехай посоромляться, хай огонь пожере ворогів твоїх!

  В час Господнього Дня – коли Бог почне активно діяти і у світі явно буде видно Його надприродну Силу, безбожники вперто не бажатимуть бачити це. Та врешті-решт – вони будуть вимушені це побачити та визнати Божу Силу – як про це ми читали в розгляді 25 розділу книги Ісаї. Божі люди ж бачитимуть Божу руку в подіях навколо – і Він їх підтримає:

¹² Ти, Господи, вчиниш нам мир, бо й усі чини наші нам Ти доконав!
¹³ Господи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ймення Твоє.

  В перекладі Хоменка цей вірш звучить так:

¹³ Господи, Боже наш! Інші владики - не ти! Над нами панували, та ми лише тебе - ім'я твоє - шануєм.

  Іншими панами, якщо не згадувати диявола та його демонів (див. Даниїла 10 розділ), є людські правителі. Та їхнє переважно правління лихе – Екклезіяст 8 розділ:

⁹ Усе це я бачив, і серце своє прикладав я до кожного чину, що відбувався під сонцем. І був час, коли запанувала людина над людиною на лихо для неї.

  Саме тому найкращим для людини є Боже панування. А грішники – як були мертвими (див. «Мертві»), так і залишаться такими:

¹⁴ Померлі вони не оживуть, мертві не встануть вони, тому Ти навідав та вигубив їх, і затер всяку згадку про них.

  Ці слова є продовженням контексту попереднього вірша – стосуються різних владик – грішних правителів цього світу сатани.

• Народити вітер:

¹⁵ Розмножив Ти, Господи, люд, розмножив Ти люд, і прославив Себе, всі границі землі Ти далеко посунув.
¹⁶ Господи, в горі шукали Тебе, шепіт прохання лили, коли Ти їх картав.
¹⁷ Як жінка вагітна до породу зближується, в своїх болях тремтить та кричить, – так ми стали, о Господи, перед обличчям Твоїм:
¹⁸ ми були вагітними та корчилися з болю, немов би родили ми вітер, ми спасіння землі не вчинили, і мешканці всесвіту не народились...

  17, 18 вірші не дуже зрозумілі. Ось так вони звучать в Хоменка:

¹⁷ Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях – отак були й ми перед тобою.
¹⁸ І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.

  З цих віршів можна зробити висновок, що тут Ісая говорить про те, що людство без Бога не здатне створити дієву та щасливу цивілізацію. Адже людство й справді корчилось (і ще корчиться) від болю – численні війни, дві Світових, і ось тепер Третя на порозі – та без Бога людство не здатне «вродити» щось дієве – лише вітер, порожнечу…

  Тому Бог Сам організує Своїх людей в дієве та щасливе суспільство.

• Померлі оживуть:

¹⁹ Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло, тому пробудіться й співайте, ви мешканці пороху, бо роса Твоя це роса зцілень, – і земля викине мертвих!

  Ключовим в цих словах є ТВОЇ померлі – саме вони оживуть. На відміну від неправедних, Божі слуги оживуть в Божому Царстві. І Бог зцілить їх – від влади гріха та смерті. Та це буде потім... А поки – варто покластися на Бога та перечекати час Його Гніву:

• Сховок:

²⁰ Іди, мій народе, ввійди до покоїв своїх, і свої двері замкни за собою, сховайся на хвилю малу, поки лютість перейде!
²¹ Бо Господь ось виходить із місця Свого, навідати провини мешканців землі, кожного з них, – і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!

  Ці вірші мають певну схожість з Пасхою під час виходу ізраїльтян з Єгипту – тоді ізраїльтяни мали пересидіти по своїх домах час, коли Божий Ангел вбивав у Єгипті первенців. Щодо нашого часу, то місце, де варто ховатися, вказав цар Соломон в Приповісті 18 розділ:

¹⁰ Господнє Ім'я – сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.

  Щоб сховатися в Божому Імені – треба дотримуючись Його принципів. Таким чином людина символічно сховається в башті Господнього Імені (див. «Ім’я»). Ці вірші дають підстави вважати, що коли Бог почне діяти, Він візьме Своїх людей під охорону та опіку – як це було з ізраїльтянами в час їхнього виходу з Єгипту.