Даниїла 11 розділ
Тут описується видіння, про яке згадується в 10 розділі. Це пророцтво охоплює період понад 2,5 тисячі років, і говорить про світові події від часу Даниїла і аж до нашого часу, часу Кінця – ключові протистояння правителів світу – північ проти півдня. А в результаті – переможе Бог та Його святі.
Протистояння двох царів
Можна впевнено сказати, що історикам було б цікаво дослідити цей розділ, так би мовити, розгадати квест – знаходячи відображення реальних світових подій в описаному тут пророцтві. Та ми опустимо ці дослідження – і автор не історик, і, якщо вже досліджувати, то вийде багато тексту. Хоча, звісно, цікаво – варто визнати… Тому ми коротко пройдемося по віршах з 5 по 26 – де описані часи далекого минулого для нас. Але більше уваги приділимо минулому сторіччю та безпосередньо нашому часові – віршам з 27 по 45 – що для нас, насправді, є життєво важливим.
І ще додамо – хоч тут, в основному, описується протистояння двох царів – північного та південного, – та вони, як ми розуміємо, символізують різних царів протягом всієї описаної історії людства.
- Пророцтво про Мідо-Перських царів:
1 А я в першому році мідянина Дарія стояв, щоб зміцнити й посилити його.
Ці слова належать посланому до Даниїла Божому Ангелові, який, як тут говориться, на початку підтримував Мідо-Персію. А потім, вочевидь, був вимушений воювати проти їхнього князя – мабуть бога (Даниїла 10:20) – щоб змінити панівну державу.
2 А тепер об'явлю тобі правду. Ось іще три царі повстануть для Персії, а четвертий збагатиться багатством, більшим від усіх, а своєю силою в багатстві своїм підбурить усе проти грецького царства.
Це був Ксеркс Перший, який правив у 486-465 рр до н.е.
- Грецький цар Александр Македонський та доля його царства:
3 І повстане хоробрий цар, і запанує великим пануванням, і робитиме за своїм уподобанням.
4 Та коли він повстане, буде зруйноване його царство, і буде розділене на чотири небесні вітри, а не на його нащадків, і не за його пануванням, яким він панував, бо царство його буде вирване й дане іншим, а не їм.
Як відомо, після смерті Александра Македонського його імперія була розділена між його полководцями – нащадкам Александра не дісталась.
- Протистояння північного (Селевкідів – Сирія, Месопотамія) та південного (Птолемеїв – Єгипет) царів до часів нашої ери:
5 І зміцниться південний цар, але один з його князів пересилить його й запанує, його панування – панування велике.
6 Але по роках вони поєднаються, і дочка південного царя прийде до царя північного, щоб зробити мир. Але не затримає він сили свого рамена, і не встане потомство його, але буде видана вона й ті, що вели її, і та, що її породила, і той, що міцно тримав її за тих часів.
7 І повстане один із галузки її кореня на його місце, і він вийде проти війська, і ввійде в твердиню північного царя, і буде діяти проти них, і опанує їх.
8 І їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим посудом, золотом та сріблом поведе в неволю до Єгипту, і він роки стоятиме більше від північного царя.
9 І він увійде в царство південного царя, але вернеться до своєї землі.
10 А сини його озброються, і зберуть натовп численних войовників, і один із них конче піде, і все позаливає, і перейде край, і вернеться, і воюватиме аж до його твердині.
11 І розлютиться південний цар, і вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, і виставить велике многолюдство, і цей натовп буде відданий у його руку.
12 І буде знищений той натовп, і повищиться його серце, і він кине десятитисячки, та не буде сильний.
13 І вернеться північний цар, і виставить натовп, більший від першого, а на кінець часів та років він конче прийде з великим військом та з численним маєтком.
14 І за того часу багато-хто повстануть на південного царя, а сини насильників твого народу підіймуться, щоб справдилось видіння, і вони спіткнуться.
15 І прийде північний цар, і насипле вала, і здобуде твердинне місто, і не встоять рамена півдня та його добірний народ, і не буде сили встояти.
16 І робитиме той, хто прийде на нього, за своєю вподобою, і не буде того, хто встояв би перед ним. І стане він у Пишному Краї, і буде погибель у його руці.
17 І зверне він своє обличчя, щоб прийти з потугою всього свого царства, і складе договора з ним. І дасть йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю, та це не вдасться, і не станеться йому.
18 І зверне він обличчя своє на острови, і здобуде багато. Але вождь спинить йому наругу його, всемеро заплатить йому за наруги його.
19 І зверне він своє обличчя до твердинь свого краю, і спіткнеться й упаде, і не буде знайдений.
14-19 вірші запросто могли б описувати майбутнє (наші часи) – бо дещо схоже таки буде – це описується у віршах 40-45. Та все ж, з огляду на контекст наступних віршів, варто розуміти, що це є звичайним повторенням історії – одним з її кіл.
20 А на його місці стане той, що скаже побірникові податків перейти пишноту царства, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.
Є різні розуміння 20 вірша. Одні кажуть, що це Селевк IV Філопатор (187 – 175 рр. до н. е.), син Антіоха III. Інші вважають, що це Цезар Август (Октавіан), який вирішив провести перепис населення в часи народження Ісуса Христа. Цей перепис населення в Юдеї (пишноті царства) був проведений саме для визначення можливостей податкових надходжень. Про це згадується в Луки 2 розділ:
1 І трапилося тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Цезар Август (Октавіан) і справді помер своєю смертю – як і записано в 20 вірші.
Далі також описуються події, які, вочевидь, вже збулися.
21 І стане на його місці погорджуваний, та не дадуть йому царської пошани, але він прийде непомітно, й опанує царство лестощами.
22 А війська, що затоплювали, він затопить і знищить, і навіть самого володаря, що з ним поєднався.
23 А від часу поєднання з ним він робитиме оману, і підійметься, і зміцниться малим народом.
24 Він увійде непомітно в ситу округу, і зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкидає їм награбоване, і здобич, і маєток, і на твердині буде замишляти свої задуми, але до часу.
25 І він збудить свою силу та своє серце на південного царя з великим військом. А південний цар підготовиться до війни з військом великим та дуже міцним, та не встоїть, бо замишляють на нього задуми.
26 А ті, що їдять його поживу, поб'ють його, і його військо позаливає край, і попадають численні забиті.
- Пророцтва на часи минулого сторіччя:
Починаючи з 27 вірша явно проглядається історія минулого століття. Наприклад, в наступному вірші можна впізнати таємний договір між Сталіним та Гітлером про поділ Європи:
27 А серце обох цих царів буде на лихе, і при одному столі вони будуть говорити неправду, але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час.
Тут мова про Другу Світову війну. Закінчення цього вірша вказує, що ця війна буде схожа на події Кінця – та ним не буде: але не буде успіху, бо кінець буде ще відкладений на означений час. Тобто, події в час Кінця (Господнього Дня) розвиватимуться за схожим сценарієм, як під час Другої Світової війни. І сучасні події це явно підтверджують: анексія Криму – анексія Австрії, бажання взяти реванш – що в Гітлера, що в Путіна (див. «Паралель»).
28 І він вернеться до свого краю з великим маєтком, а його серце буде проти святого заповіту; і він зробить, і вернеться до свого краю.
Попри численні втрати – що людські, що економічні, – Радянський Союз все ж збагатився від Другої Світової війни – наукові та матеріальні трофеї, додаткові території. І Радянська влада справді була проти вірності Богові та поклоніння Йому. Хоча й РПЦ стала союзником Кремля.
29 На умовлений час він повернеться, і прийде на південь, але останнє не буде, як перше.
30 І прийдуть на нього кіттейські кораблі, і він налякається, і вернеться, і буде чинити опір святому заповітові, і зробить своє. І він вернеться, і погодиться з тими, хто покинув святий заповіт.
31 І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення.
В 29-30 віршах описується спроба Радянського Союзу виступити проти США – коли Кремль вирішив розмістити свої ядерні ракети поблизу Штатів – на острові Куба. Та, на відміну від успіху у протистоянні з Гітлерівською Німеччиною, цього разу так не було – останнє не було, як перше. Ці події відомі під назвою Карибська Криза 1962 року – яка мало не призвела до застосування сторонами ядерної зброї. У відповідь на розміщення ракет на Кубі Штати організували морську блокаду острова (кіттейські кораблі) – що спонукало Кремль відступити. З того часу загроза ядерної війни – що є гидотою спустошення (кінець 31 вірша), – була постійно присутня – тобто, гидота спустошення була поставлена (див. «Гидота»).
В ті ж часи Нікіта Хрущов прийняв рішення повністю викорінити релігію в СРСР – що призвело до зневаги святині та припинення сталої жертви на теренах Радянського Союзу (терени символічного північного царя). Пік цих гонінь припав на 1958-1964 роки. Проте, в тій чи іншій мірі гоніння тривали аж до падіння Радянського Союзу:
- Труднощі побожних людей перед часом Кінця:
32 А тих, хто чинить несправедливе на заповіт, він прихилить через лестощі. А народ, що знає свого Бога, зміцніє та й діятиме.
Намагаючись взяти під контроль релігійних людей та їхні організації, влада Кремля підсилала до них своїх агентів. Та вірні Богові люди пішли в підпілля.
33 А розумні з народу навчать багатьох, але спіткнуться об меча та полум'я, об полон та грабіж якийсь час.
34 А коли вони спіткнуться, будуть споможені малою поміччю, хоч до них прилучаться багато-хто лестощами.
35 А дехто з тих розумних спіткнуться, щоб очистити себе, і щоб вибрати, і щоб вибілитися аж до кінцевого часу, бо ще час до умовленого часу.
Після гонінь, організованих Кремлем в часи Хрущова – після його відставки, – настав час певної, так би мовити, відлиги – коли влада ніби терпляче відносилась до віруючих людей. Та насправді, влада лише змінила тактику – і хитрістю намагалась знищити віру вірних християн зсередини. Втім, як показує історія, повністю відвернути людей від Бога Кремлю не вдалося.
- Радянський Союз в пророцтві Даниїла:
36 І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене.
В Радянському Союзі й справді на Бога богів говорили дивні речі – намагаючись запроваджувати атеїзм. Тож Кремль дійсно повищився понад усякого бога.
37 І він не буде придивлятися до богів своїх батьків, і на пожадливість жінок, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного.
Звеличуючи себе, свою ідеологію та своє озброєння, Радянський Союз, фактично, поклонявся своїй силі:
38 Але він буде віддавати честь богові твердинь на його місці, та богові, якого не знали батьки його, віддаватиме честь золотом, і сріблом, і дорогоцінним камінням, і речами коштовними.
Твердиня – це фортеця. В Радянському Союзі озброєння та військова міць стояли на першому місці. Їхня комуністична ідеологія була їхнім богом. І тим країнам, які приймали цю ідеологію, Кремль надавав щедру допомогу – на що також вказує наступний вірш:
39 І він посадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить славу, і вчинить їх панами над багатьма, і поділить землю на заплату.
Комунізм був основою ідеології Радянського Союзу – тож перед тими, хто приймав цю ідеологію та ставав комуністом, відкривалися великі можливості.
- Пророцтва на час Кінця – наш час:
Одразу зазначимо, що подальше пророцтво стосується правонаступника Радянського Союзу – Росії.
40 А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.
Першим крок до конфлікту має зробити південний цар – в наш час це НАТО. Своїм наближенням до кордонів Росії (північного царя) НАТО спровокувало конфлікт – адже Росія так і не змирилася з від’єднанням від неї Балтійських країн та решти країн Соціалістичного табору. Тож, спостерігаючи як Росія починає силою змінювати кордони в Східній Європі, країни НАТО вимушені реагувати. І, як тут сказано, відповідь Росії не забариться – вона нападе на країни блоку НАТО та завоює їх.
41 І він прийде до Пишного Краю, і багато-хто спіткнуться, та оці втечуть від його руки: Едом, і Моав, і останок Аммонових синів.
В стародавні часи Пишним Краєм був Ханаанський Край – який Бог заповів дати ізраїльтянам – Вихід 3 розділ:
8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина, і хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
В наш час Пишним Краєм – багатим, де багато хто хотів би жити, – є сучасна Об’єднана Європа. Тож саме її, згідно пророцтва, завоює сучасна Росія.
Біблія згадує про один випадок, коли народ, що йшов захоплювати Пишний Край – Обіцяну Землю в Ханаані, – не чіпав саме згадані народи: Едом, Моав та Аммонових синів. Як ми розуміємо, цим народом був Ізраїль.
Едом – це нащадки Ісава (друге ім’я Едом) – брата Якова (Буття 25:30). Моав та Аммон – сини Лота, Авраамового племінника (Буття 19:31-38). Тобто, ці народи були братніми для Ізраїля. В часи, коли Бог вів ізраїльтян в Обіцяну Землю (Пишний Край), вони мали пройти через землі Едому, Моаву та Аммону. Підійшовши до кордонів Едому, ізраїльтяни не хотіли воювати з ними – Числа 20 розділ:
14 І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: «Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
----------------------
17 Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, – ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї».
18 І сказав до нього Едом: «Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!»
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: «Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, – тільки нехай перейду я своїми ногами!»
20 А той відказав: «Не перейдеш!» І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
Щодо Моаву та Аммону Бог також дав відповідний наказ – Повторення Закону 2 розділ:
9 І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, – бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок».
--------------------------
19 І прийдеш близько до Аммонових синів, – не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину».
Отже, коли ізраїльтяни йшли пустелю до Обіцяної Землі, братні їм народи уникнули війни з Ізраїлем – який йшов завойовувати Пишний Край. І ця інформація пояснює нам, ким є Едом, Моав та останок синів Аммона в Даниїловому пророцтві – це братні народи до країни, яка йде завойовувати Пишний Край – до Росії. І це, вочевидь, слов’янські народи. На диво, це співпадає з російською ідеологією Великого Руського Миру – адже Росія вже давно воліла б об’єднати навколо себе всі слов’янські народи. Хоча, варто додати – синів Аммона буде лише останок. Тож частина слов’янських народів таки постраждає від нападу Росії…
42 І він простягне свою руку на краї, і не втече єгипетський край.
43 І він запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту. А лівійці та етіопляни підуть за ним.
В Біблії Єгипет (єгипетський край) – це домінуюча світова держава (див. «Числа та народи»). В час сповнення розглядуваних пророцтв Даниїла це США – які, до речі, по відношенню до Європи також знаходяться ЗА морем – як і Єгипет по відношенню до Ханаанського краю. Саме їхню економіку вже давно хотів би зруйнувати Кремль. Тож, згідно пророцтва, так і станеться. Мало того, Росія навіть запанує над скарбами золота й срібла, та над усіма коштовними речами Єгипту – США. Тобто, як би це не виглядало дивним, але всі фінансові потоки, які йдуть до Штатів, потечуть у Росію – мабуть, по причині недолугого керівництва в США на той час (див. Ісаї 19 розділ). Лівійці та етіопляни були союзниками Єгипту. В наш час – це союзники США, вочевидь, на Американському континенті…
44 Але його налякають вістки зо сходу та з півночі, і він вийде з великою лютістю, щоб багатьох погубити та зробити закляттям.
Вістки зо сходу та з півночі – цілком можливо, що це Китай, який захоче забрати собі російські території на Далекому Сході. Можливо, до нього долучиться ще якась країна на Далекому Сході. Але, як каже пророцтво, Китаю цей задум не вдасться – Росія погубить багатьох, і зробить їх закляттям, – доволі схоже на застосування ядерної зброї.
45 І поставить намети свого палацу між морями та горою пишної святині. Та він прийде до свого кінця, але не буде йому помічника.
Моря – це народи, гора пишної святині – чисте поклоніння Богові. Отож, Росія захоче нав’язати народам (в тому числі й Божим людям) свою ідеологію, свій контроль – та їй це не вдасться. Цей вірш паралельний з пророцтвами, описаними в 7 та 8 розділах Даниїла – про дивного рога. І кінець Росії зрозумілий – цю країну знищить Бог.