Ісаї 53 розділ

  Муки та Жертва Божого Отрока – і Його благословення за це.

Ранений за наші гріхи

• Спасенна звістка:

  Мабуть тут варто пригадати останні вірші попереднього розділу:

¹⁴ Як багато-хто Ним дивувались, – такий-то був змінений образ Його, що й не був людиною, а вигляд Його, що й не був сином людським!
¹⁵ так Він здивує численних народів, царі свої уста замкнуть перед Ним, бо побачать, про що не говорено їм, і зрозуміють, чого не чували вони!...

  Схоже, що 1 вірш 53 розділу є логічним продовженням теми попереднього:

¹ Хто нашій спасенній тій звістці повірив, і над ким відкривалось рамено Господнє?

  Мова, вочевидь, йде від імені благовісників – про яких згадувалося в попередньому розділі і через яких Бог передаватиме Благу Вість – святих Всевишнього. І їхня спасенна звістка – про Спасителя – про Ісуса Христа та Його Спасіння. І цій звістці, принаймні на початку Господнього Дня, й справді мало хто повірить – що нагадує слова Ісуса Христа в Луки 18 розділ:

⁷ А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
⁸ Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»...

  В цих словах Христа є частина і від попереднього розділу – де говорилося про відповідь Бога на численні молитви Його людей (Ісаї 52:6), і частина від сьогоднішнього розділу – про відсутність віри в час Господнього Дня – Другого Пришестя Христа. Адже саме з Його приходом і лунатиме спасенна звістка від Його благовісників. А звістка ця полягає в тому, що завдяки Викупній Жертві Ісуса Христа – Спасителя світу, надійшов час спасти всіх людей – які цього захочуть.

• Погорджений Спаситель:

² Бо Він виріс перед Ним, мов галузка, і мов корінь з сухої землі, – не мав Він принади й не мав пишноти; і ми Його бачили, та краси не було, щоб Його пожадати!

  В часи народження Ісуса Христа юдеї й справді були як суха земля – неплідні, – тож «виростав» Він в несприятливих умовах. Та й звістка та діяльність Христа не були оцінена народом – багато-де Йому спротивлялись та зневажали – тож не мав Він принади. З іншого боку – й вигляд Його був як вигляд звичайної смертної людини, – а не Величного Спасителя світу.

  Проте, це ж можна сказати і про братів Христа (див. «Брати Христові») – складників Його Тіла (див. «Дитя»), – що вони, що їхня звістка (така ж, як і в Христа – Божа) – для цього світу сатани вони непринадні – 2 Тимофія 3 розділ:

¹² Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані.

   І так само, як Христос, з часом вони змінять свої тіла смертних людей на духовні небесні тіла – як ми вказали це в розгляді попереднього розділу книги Ісаї.

³ Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хоробами, і від Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

• Ранений за наші гріхи:

⁴ Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
⁵ А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
⁶ Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, – і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!

  Тут далі мова від імені благовісників – святих Всевишнього, – адже вони й справді першими скористають з Викупної Жертви Христа, ставши учасниками першого воскресіння…

⁷ Він гноблений був та понижуваний, але уст Своїх не відкривав. Як ягня був проваджений Він на заколення, й як овечка перед стрижіями своїми мовчить, так і Він не відкривав Своїх уст...

  Ісус Христос смиренно пішов на муки, виконуючи Волю Бога-Отця, – заради спасіння людей. До подібної смиренності Він закликав і Своїх послідовників…

⁸ Від утиску й суду Він забраний був, і хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на смерть Його дано...

  В Хоменко цей вірш звучить так:

⁸ Насильно, скорим судом його вхопили. Хто з його сучасників думав, що його вирвано з землі живих і що за гріхи народу свого його побито аж до смерти?

  Про те, що Ісус Христос був «незбагненного роду» згадував і апостол Павло в посланні до Євреїв – спочатку 5 розділ:

⁵ Так і Христос, – не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: «Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив».
⁶ Як і на іншому місці говорить: «Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим».

    Щоб зрозуміти значення Мелхиседека, відкриємо Євреїв 7 розділ:

¹ Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
² Авраам відділив йому й десятину від усього, – найперше-бо він визначає «цар правди», а потім «цар Салиму», цебто «цар миру».
³ Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, – пробуває священиком завжди.
⁴ Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

  Саме за прикладом згаданого Мелхиседека Ісус Христос і є незбагненного роду.

  Мабуть тут варто згадати, що й брати Христа, будучи чужинцями для цього світу сатани (див. «Приходьки»), також є, так би мовити, незбагненного роду…

• Визнання та благословення після смерті:

⁹ І з злочинцями визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, і не було в Його устах омани...
¹⁰ Та зволив Господь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він як жертву за гріх, то побачить насіння, і житиме довгії дні, і замір Господній рукою Його буде мати поводження!
¹¹ Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й насититься. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнанням Своїм багатьох, і їхні гріхи понесе.
¹² Тому-то дам уділ Йому між великими, і з потужними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований, хоч гріх багатьох Сам носив і заступавсь за злочинців!

  Як розповідається в Євангеліях, все це справді сталося з Ісусом Христом.

  Зауважимо – 12 вірш підтверджує те, що Цим Отроком є не лише Ісус Христос, а й святі Всевишнього (брати Христові) – тому що й вони отримають уділ між великими – Об’явлення 2 розділ:

²⁶ А переможцеві, і тому, хто аж до кінця додержує Мої вчинки, Я дам йому владу «над поганами,
²⁷ і буде пасти їх залізним жезлом; вони, немов глиняний посуд, покрушаться», як і Я одержав владу від Свого Отця,

  Наприклад, одним з них є символічний пророк Ілля – образом якого є священик Ісус (не Ісус Христос) в Захарія 3 розділ:

⁶ І освідчив Ангол Господній Ісусові, промовляючи:
⁷ Так говорить Господь Саваот: «Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім, і також будеш стерегти Мої подвір'я, і дам тобі ходити поміж тими, що стоять тут.
⁸ Послухай-но, Ісусе, великий священику, ти та ближні твої, що сидять перед тобою, бо вони мужі знаменні, бо ось Я приведу Свого раба Пагінця.

  Тут Божий Ангел вказує Ісусові, що при певних умовах той зможе перебувати в небесній сфері – поміж тими, що стоять тут. І цілком можливо, що ближні Ісуса – про яких згадується у 8 вірші, це інші святі Всевишнього…