Вихід 12 розділ
Наказ про Пасху. Десята кара – смерть перворідних Єгипту. Вихід ізраїльтян з Єгипту. Ще накази про Пасху.
Пасха та вихід з Єгипту
- Приготування та споживання Пасхи:
1 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона в єгипетськім краї, говорячи:
2 «Оцей місяць для вас – початок місяців. Він вам перший між місяцями року.
Мова йде про юдейський місяць Нісан (старозавітній Авів) – за місячним календарем, який є першим місяцем весни.
3 Скажіть усій ізраїльській громаді, говорячи: «У десятий день цього місяця нехай візьмуть собі кожен ягня за домом батьків, ягня на дім.
4 А коли буде той дім замалий, щоб з'їсти ягня, то нехай візьме він і найближчий до його дому сусід його за числом душ. Кожен згідно з їдою своєю полічиться на те ягня.
5 Ягня у вас нехай буде без вади, самець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.
6 І нехай буде воно для вас пильноване аж до чотирнадцятого дня цього місяця. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на смерканні.
В перекладі Хоменка цей вірш звучить так:
6 І держатимете його до чотирнадцятого дня цього місяця, і тоді нехай уся громада синів Ізраїля разом заріже його надвечір.
Зауважимо – як зазначено в 3 та 6 віршах, Бог надає значення десятому та чотирнадцятому дням першого місяця. Тобто, десятого дня має бути відібране Пасхальне ягня і бути під наглядом – в полі зору, до чотирнадцятого дня – на початку якого це ягня належало зарізати (в Старому Заповіті новий день починається ввечері). Якщо Бог надає значення цим дням, то й ми звернемо на них більше уваги.
В Біблії числа мають значення. Наприклад, число сім – це число Божої повноти. Число десять – число людської повноти (див. «Числа та народи»). Відповідно, тут число чотирнадцять – це двічі по сім. Кратність семи присутня й далі, адже 14 нісана – це лише перший день свята Опрісноків, і це свято належало святкувати повних сім днів – до вечора 21 нісана. Отже, присутні певні три цикли по сім, де три – це число достатньої кількості.
Тепер далі – в 2 вірші Бог говорить, що оцей місяць (Нісан) – це початок місяців. Отже, це перший місяць, певний початок. В символічному значенні це може вказувати на початок людської історії – тобто, символічність святкування Пасхи стосується певного часу від часів Адама.
Для того, щоб зрозуміти цю символічність, визначимо, що саме, чи, краще сказати, Кого саме символізує Пасхальне ягня. Для цього прочитаємо слова апостола Павла в 1 Коринтян 5 розділ:
7 Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений.
Саме так – Пасхальне ягня символізує Жертву Ісуса Христа. Як колись кров цього ягняти врятувала перворідних ізраїльтян від смерті, так і Кров Ісуса Христа дарує воскресіння (рятує життя) тим, кого символізують ці перворідні – братам Христовим (див. «Брати Христові» та «Перворідні»). Втім, Жертва Ісуса Христа дарує життя не лише їм, але й всім людям, які захочуть скористатися з цієї Жертви – Івана 3 розділ:
16 Так-бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Втім, повне сповнення цих слів відбудеться наприкінці Тисячолітнього Царства (див. «Боже Царство»). Та для початку цих людей треба було викупити від влади гріха – що і зробив Ісус Христос в першому столітті – Івана 1 розділ:
29 Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: «Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
Отже, повернемося до десятого та чотирнадцятого днів першого місяця – що все це може означати? Згідно Біблії ми можемо чітко визначити те, що символізує ніч чотирнадцятого нісана – коли Бог вигубив перворідних Єгипту. Це найтемніша пора історії людства – Господній День – Йоіла 2 розділ:
1 Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,
2 день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!
3 Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним – опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!
І Софонії 1 розділ:
15 День гніву цей день, день смутку й насилля, день збурення та зруйнування, день темноти та темряви, день хмари й імли,
І в цей час, як Бог колись зібрав та вивів Свій народ з Єгипту, Він знову збере та виведе Свій народ – Єзекіїля 34 розділ:
12 Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.
13 І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.
Як вказують пророцтва, цей День Господній настане в наші дні.
Отже, нам відомий час, що його символізує ніч чотирнадцятого дня першого місяця (нісана). А що тоді символізує десятий день цього місяця?
Як ми знаємо, десять – це число людської повноти для Бога. Тож мав би бути день, коли минуло достатньо часу для людства, щоб виявити їм Жертовне Ягня. Так як Пасхальне ягня, як ми визначили, символізує Ісуса Христа, то виявлений світові Він був у першому столітті – коли прийшов на землю. І тоді Він приніс викупну Жертву – викупив людей від влади гріха та смерті. Але дія цієї Жертви буде застосована, як ми раніше вказали, в Тисячолітньому Царстві. І почнеться вияв цієї Жертви на Божих обранцях – братах Христових, саме в Господній День – в наш час. Саме вони, як колись перворідні Ізраїля в часи виходу з Єгипту, будуть врятовані з Божого народу, та отримають воскресіння.
Нам залишилося зрозуміти, що означають три періоди по сім днів. Як ми припустили, початок цього першого місяця – це початок людської історії – від часів Адама. Перші сім днів не акцентуються чітко, але нам відомий день десятий – прихід Ісуса Христа на землю. Тож перші символічні сім днів мали б закінчитися ДО першого приходу Ісуса Христа на землю. Також, нам відомий день чотирнадцятий, точніше його ніч – це найтемніша пора Господнього Дня нашого часу – після чого Бог виведе Свій народ з рабства цього світу. Тоді варто припустити, що перші сім днів першого місяця закінчувалися першим випадком виведення Божого народу з рабства – тим випадком, який ми з вами розглядаємо – вихід з Єгипетського рабства. Після відзначення Пасхи чотирнадцятого дня першого місяця Бог наказав святкувати свято Опрісноків ще сім днів. Протягом цих семи днів належало споживати лише прісний хліб та гіркі трави. Перед Своєю смертю Ісус Христос дав Своїм учням наступний заповіт – Луки 22 розділ:
19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: «Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!»
Ісус Христос призначений Богом Правитель людства майбутнього. І Він має довести людей до стану досконалості, яку вони втратили в часи Адама. Тож в Тисячолітньому Царстві люди будуть символічно споживати Тіло Христа – навчаючись від Нього та стаючи частиною Його Сутності – 1 Коринтян 10 розділ:
16 Чаша благословення, яку благословляємо, – чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
17 Тому що один хліб, тіло одне – нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Отож, треті сім днів першого місяця (свято Опрісноків) символізують Тисячолітнє Боже Царство, яке, як і попередні два символічні семиденні періоди, закінчиться звільненням поневоленого Божого народу в майбутньому – Об’явлення 20 розділ:
7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.
8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє – як морський пісок.
9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, – і пожер їх.
Що ж, з днями розібрались – рухаємося далі:
7 І нехай візьмуть тієї крови, і нехай покроплять на обидва бокові одвірки, і на одвірок верхній у тих домах, що будуть їсти його в них.
8 І нехай їдять тієї ночі те м'ясо, спечене на огні, та опрісноки. Нехай їдять його на гірких травах.
9 Не їжте з нього сирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки спечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.
10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку спаліть на огні.
Покроплення кров’ю одвірків означає прийняття Божими людьми викупної Жертви Ісуса Христа – і спасіння через це – Римлян 5 розділ:
8 А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.
9 Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані.
10 Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його.
Ягня мало бути спеченим на вогні цілком – з нутрощами. Після чого його належало їсти саме тієї ночі. Те, що з’їсти не змогли, потрібно було спалити до ранку. Враховуючи те, що Пасхальна ніч символізує Господній День, варто припустити, що в цей День спасіння людей залежить від «споживання Тіла Христа» – споживання Його Сутності. Тобто, прийняття та застосування Його принципів та цінностей у своєму житті.
Варто зауважити, що, хоча Божий Ангел Пасхальної ночі мав вбивати лише перворідних – тож, нібито, лише перворідні з ізраїлевого народу мали б споживати Пасхальне ягня, та Бог чітко вказав, що їсти це ягня мали усі члени Божого народу. В наш час є певні релігійні організації, які забороняють споживати Символи Крові та Тіла Ісуса Христа своїм рядовим членам. І це, як бачимо, велика помилка!..
Щодо запікання на вогні, то вогонь здатний перетоплювати та очищати. Це чиста енергія, яка виявляє справжню сутність – Захарія 13 розділ:
9 І цю третю частину введу на огонь, і очищу їх, як очищається срібло, і їх випробую, як випробовується оте золото. Він кликати буде Ймення Моє, і Я йому відповім і скажу: «Це народ Мій», а він скаже: «Господь – то мій Бог!»
Вочевидь, саме тому це ягня належало спекти на вогні. Ну а спалення залишків у вогні вказує на цілісне сприйняття Жертви – нічого не мало залишитись. Та й що інакше було робити з залишками святого символу? Логічно, що лише спалити….
11 А їсти його будете так: стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших, а палиця ваша в руці вашій, і будете ви їсти його в поспіху. Пасха це для Господа!
*Пасха – означає перескакування – тобто, Божий Ангел перескакував, обминав ті доми, одвірки яких були покроплені кров’ю Пасхального ягняти.
Для нашого часу це означає, що всі події відбуватимуться дуже швидко – Бог швидко відділить Своїх. І покинути справи цього світу треба буде в поспіху. Щось схоже на втечу Лота з сім’єю з Содому та Гомори. А також, нагадує слова Ісуса Христа з Матвія 24 розділу:
15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, –
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
18 І хто на полі, – хай назад не вертається взяти одежу свою.
Отож, час буде короткий:
12 І перейду Я тієї ночі в єгипетськім краї, і повбиваю в єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини. А над усіма єгипетськими богами вчиню Я суд. Я – Господь!
Фараон, як і його син, вважалися втіленням бога на землі. Тож вбивство перворідного фараона – приниження богів Єгипту.
Як ми визначили в розгляді 11 розділу, перворідні єгипетської землі – це їхня надія. Тож їхнє вбивство для нашого часу символізує знищення надії людей (їхньої основи) сучасної системи – аналога стародавнього Єгипту. В першу чергу, це, як каже Біблія, знищення сучасного Заходу – Вавилону Великого….
13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, – і побачу ту кров, і обмину вас. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетськім краї.
Як колись кров Пасхального ягняти, так Кров Ісуса Христа рятуватиме всіх Його вірних – тих, хто символічно «споживатиме Його Тіло» – дотримуючись Його настанов (див. «Тіло та Кров Христа»).
14 І стане той день для вас пам'яткою, і будете святкувати його, як свято для Господа на всі роди ваші! Як постанову вічну будете святкувати його!
15 Сім днів будете їсти опрісноки. Але першого дня зробите, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, від дня першого аж до дня сьомого, – то буде витята душа та з Ізраїля.
Квашене символізує їжу з домішками, нечисту. А опрісноки символізують чисте Тіло Ісуса Христа, що віддається за тих людей, які захочуть скористати з цієї Жертви. Тож перед «прийняттям Його Тіла» – приведенням свого життя у злагоду з Божими Принципами, – варто очиститися – «зробити, щоб не було квашеного в ваших домах».
16 А першого дня будуть у вас священні збори, і сьомого дня священні збори. Жодна праця не буде робитися в них, тільки що їсти кожній душі, те єдине робитимете ви.
Священні збори – час особливого згуртування та наближення народу до Бога. Це потрібно робити першого дня – в час Господнього Дня (ніч символічної Пасхи) і безпосередньо вдень – одразу після Господнього Дня. А також, священні збори мають проводитися сьомого дня свята Опрісноків – наприкінці Тисячолітнього Царства.
17 І ви будете додержувати опрісноків, бо саме того дня Я вивів війська ваші з єгипетського краю. І будете додержувати того дня в ваших родах, як постанови вічної.
18 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця будете їсти опрісноки аж до вечора дня двадцять першого того ж місяця.
19 Сім день квашене не буде знаходитися в ваших домах, бо кожен, хто їстиме квашене, то буде витята душа та з Ізраїльської громади, чи то серед приходьків, чи то тих, хто народився у краї.
20 Жодного квашеного не будете їсти в усіх ваших оселях, – будете їсти опрісноки!»
Їсти лише опрісноки (не квашене) – це їсти чисте – навчатися від Ісуса Христа та очищатися. Саме так буде в Тисячолітньому Царстві – жодна людина не зможе безкарно «занечищувати» себе та інших негідними практиками.
- Мойсей наказує ізраїльтянам про Пасху:
21 І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих, та й промовив до них: «Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху.
22 І візьміть в'язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров'ю, що в посудині. А ви, – ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку!
Перебування в своєму домі з покропленими кров’ю одвірками – бути під захистом викупної жертви. В наш час – бути під Божим захистом – бути в Божій Істині, Вірі (див. «Віра»).
23 І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, – і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.
В наш час згубником, який нищитиме перворідних символічного сучасного Єгипту – цього світу, – судячи з пророцтв, може бути Росія. Та це лише на початку – бо й її досягне така ж доля…
24 А ви будете дотримувати цю річ, як постанови для себе й для синів своїх аж навіки.
25 І станеться, коли ви ввійдете до того Краю, що дасть вам Господь, як Він обіцяв був, то ви будете додержувати цієї служби.
26 І станеться коли запитають вас ваші сини: «Що то за служба ваша?»
27 то відкажете: «Це жертва – Пасха для Господа, що обминув був доми Ізраїлевих синів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг». І схилився народ, – і вклонивсь до землі.
28 І пішли й учинили сини Ізраїля, – як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
- Кара десята – вигублення перворідних:
29 І сталося в половині ночі, і вдарив Господь в єгипетськім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що сидить на своїм престолі, аж до перворідного полоненого, що у в'язничному домі, і кожного перворідного худоби.
30 І встав фараон уночі, він та всі раби його, та ввесь Єгипет. І знявся великий зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...
Як бачимо, в часи Мойсея для того, щоб фараон таки відпустив Божий народ, потрібно було, щоб загинули перворідні Єгипту. Схожа ситуація, як передбачено в пророка Ісаї, станеться в Останні Дні – в наш час – Ісаї 43 розділ:
2 Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки – не затоплять тебе, коли будеш огонь переходити, – не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.
3 Бо Я – Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель! Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу замість тебе.
4 Через те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав, то людей замість тебе віддам, а народи – за душу твою.
5 Не бійся, бо Я ж із тобою! Зо сходу згромаджу насіння твоє, і з заходу тебе позбираю.
6 Скажу півночі: Дай, а до півдня: Не стримуй! Поприводь ти синів моїх здалека, а дочки мої – від окраїн землі,
7 і кожного, хто тільки зветься Іменням Моїм, і кого Я на славу Свою був створив, кого вформував та кого Я вчинив.
Ці слова Ісаї стосуються саме нашого часу, і, як бачимо, для визволення Свого народу Бог «віддасть» цілі народи.
Можна припустити, що загибель перворідних Єгипту, судячи з інших пророцтв, може відповідати скорботі великій – про яку попереджав Ісус Христос в Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Але скорбота велика – це, фактично, лише початок активної фази Господнього Дня (див. «Гидота»). І після цього, як сказано в наведених віршах, Божий народ тільки почне збиратися.
Тож якому періоду пророцтв з книги Об’явлення може відповідати десята кара на Єгипет?
Для початку визначимо, що під час загибелі перворідних Єгипту були врятовані перворідні Ізраїля. Врятуванням символічних перворідних Божого народу в наш час є воскресіння Божих обранців – тих, яких Біблія називає братами Христа (див. «Брати Христові»). А почнеться воно з воскресіння двох Божих пророків з Об’явлення 11 розділу:
7 А коли вони скінчать свідоцтво своє, то звірина, що з безодні виходить, із ними війну поведе, – і вона їх переможе та їх повбиває.
-------------------
11 А по півчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, – і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
12 І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: «Зійдіть сюди!» І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
13 І тієї години зчинився страшний землетрус, і десята частина міста того завалилась... І в цім трусі загинуло сім тисяч людських імен, а решта обгорнена жахом була, – і вони віддали славу Богу Небесному!...
14 Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!»
15 І засурмив сьомий Ангол, – і на небі зчинились гучні голоси, що казали: «Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, – і Він зацарює на вічні віки!»
Сурма сьомого Ангела є останньою сурмою, про яку згадував апостол Павло в 1 Коринтян 15 розділ:
51 Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, –
52 раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона – і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...
Отже, якщо десята кара на Єгипет символічно відбудеться саме в час цього воскресіння Божих обранців, то смерть перворідних Єгипту, виходить, символізує загибель семи тисяч людських імен, про яких згадується в наведеному 13 вірші з Об’явлення 11 розділу. Після чого, як сказано в цьому вірші, решта обгорнена жахом була, і вони віддали славу Богу Небесному! Саме так трапилося і з єгиптянами. Тим паче, що після описаних подій в Об’явлення, Бог Своїх людей закличе вийти з Вавилону Великого – який, фактично, є тим символічним стародавнім Єгиптом.
- Фараон виганяє ізраїльтян:
31 І покликав фараон Мойсея та Аарона вночі, та й сказав: «Устаньте, вийдіть з-посеред народу мого, – і ви, і сини Ізраїлеві. І йдіть, служіть Господеві, як ви казали!
32 І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!»
33 І квапили єгиптяни народ той, щоб спішно відпустити їх із краю, бо казали: «Усі ми помремо!»
34 І поніс той народ тісто своє, поки воно вкисло, діжки свої, зав'язані в їхні одежі, на плечах своїх.
35 І Ізраїлеві сини вчинили за словом Мойсеєвим, і позичили від єгиптян посуд срібний і посуд золотий та шати.
36 А Господь дав милість тому народові в очах Єгипту, – і вони позичили – і забрали здобич від Єгипту.
Те, що ізраїльтяни взяли скарби Єгипту – прообраз, – адже всі скарби цього світу, як ми зауважили в розгляді 11 розділу книги Вихід, залишаться Божому народові.
- Вихід ізраїльтян з Єгипту:
37 І вирушили Ізраїлеві сини з Рамесесу до Суккоту, близько шости сот тисяч чоловіка піхоти, крім дітей,
38 а також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.
До ізраїльтян долучилося багато різних людей з неізраїльтян – які захотіли бути з Богом. Це вказує на те, що і в наші дні, ближче до самого символічного виходу, до нового Божого народу долучиться чимало людей.
39 І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі.
40 А перебування Ізраїлевих синів, що сиділи в Єгипті, – чотириста років і тридцять років.
41 І сталося в кінці чотирьохсот років і тридцяти років, і сталося саме того дня, – вийшли всі Господні війська* з єгипетського краю.
*Тут в оригіналі використано словосполучення ЙГВГ (Єгова) Саваот.
42 Це ніч сторожі для Господа, бо Він вивів їх з єгипетського краю. Ця сама ніч – сторожа для Господа всім синам Ізраїля на їхні покоління.
Фактично, словами у цьому вірші Бог запевняє Свій народ майбутнього (нашого часу), що Господнього Дня Він пильнуватиме Своїх людей, та дбатиме про них.
- Постанова про Пасху:
43 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: «Це постанова про Пасху: жоден чужинець не буде їсти її.
44 А кожен раб людський куплений за срібло, коли обріжеш його, тоді він буде їсти її.
45 Приходько та наймит не буде їсти її.
46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.
Ця постанова була на прообраз майбутньої смерті Ісуса Христа – Івана 19 розділ:
31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, – був-бо Великдень тієї суботи – просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
34 та один з вояків списом бока Йому проколов, – і зараз витекла звідти кров та вода.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: «Йому кості ламати не будуть!»
37 І знов друге Писання говорить: «Дивитися будуть на Того, Кого прокололи».
Згадане в цих віршах пророцтво записане в Псалмі 33(34):
21 Він пильнує всі кості його, – із них жодна не зламається!
Отож, це також підтверджує, що Пасхальне ягня символізує Ісуса Христа, а точніше Його Жертву.
47 Уся громада Ізраїлева буде справляти її.
48 А коли буде мешкати з тобою приходько, і схоче справляти Пасху Господеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої статі, а тоді він приступить справляти її, і він буде, як народжений в Краї. А кожен необрізаний не буде їсти її.
49 Один закон буде для тубільця й для приходька, що мешкає серед вас».
50 І вчинили всі Ізраїлеві сини, – як наказав був Господь Мойсеєві та Ааронові, так учинили вони.
51 І сталося того саме дня, – вивів Господь Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми відділами.
Будь хто, хто бажав приєднатися до Божого народу та скористатися з його благословень, мав обрізатися (ця вимога стосувалася чоловічої статі) – увійти до Божого заповіту (див. Буття 17:10-13), присвятитися Богові. Ця постанова діє до цього часу – щоб бути з Божим народом, треба присвятитися Богові. В наш час – це хрищення.
Підсумок
Десять Божих кар:
Кара перша – перетворення води на кров
Кара друга – жаби
Кара третя – воші (комарі)
Кара четверта – рої мух (перекладач подає, що це ще може бути як велика кількість дрібних тварин).
Кара п’ята – моровиця на худобу
Кара шоста – гнояки
Кара сьома – град з вогнем
Кара восьма – сарана
Кара дев’ята – темрява (лише над Єгиптом) протягом трьох днів
Кара десята – вигублення перворідних в Єгипті
Попри те, що вихід Ізраїля з Єгипту, як ми визначили (і як побачимо далі), символізує вихід сучасного Божого народу з цивілізації сучасного людства – сучасного аналогу стародавнього Єгипту, все ж варто зазначити, що чітких паралелей та послідовності Божі кари на Єгипет не мають з карами, описаними в книзі Об’явлення чи інших пророцтвах, які описують наш час – Господній День. Але, як ми бачили, частина цих кар є здібностями двох Божих пророків з 11 розділу книги Об’явлення. Не виключено, що всі ці кари так чи інакше впадуть на цей світ в час діяльності цих двох пророків. Також, і це найважливіше, в наш час (час Кінця) матиме місце сповнення пророцтва про Пасху – будуть врятовані перворідні з Божого народу (див. «Перворідні»). І разом з ними отримають спасіння й всі інші вірні Богові люди.