Вихід 27 розділ
Облаштування жертівника, подвір’я скинії та свічника.
Жертівник, подвір’я та олія для свічника
- Жертівник:
1 І зробиш жертівника з акаційного дерева, – п'ять ліктів довжина, і п'ять ліктів ширина; квадратовий нехай буде той жертівник, а вишина його – три лікті.
*Розмір приблизно 2,5х2,5 висотою 1,5 м (довжина 1 лікоть – біля 0,5 м).
2 І поробиш роги його на чотирьох кутах його, – із нього нехай будуть роги його. І пообкладаєш його міддю.
Прямокутний виріб мав би мати зміцнені кути – для міцності конструкції. Тож, мабуть, роги на жертівнику просто означають кути – на зразок вислову наріжний камінь або наріжник – той, що на куті. Цебто, вказують на стійкість.
3 І поробиш горшки на зсипування попелу з нього, і лопатки його, і кропильниці його, і видельця його, і його лопатки на вугіль. Для всього посуду його будеш уживати міді.
4 І зробиш для нього мідяну мережу роботою сітки, а над мережею зробиш чотири мідяні каблучки на чотирьох кінцях його.
5 І покладеш її здолу під лиштву жертівника, і буде та мережа аж до половини жертівника.
6 І поробиш держаки для жертівника, держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх міддю.
7 І буде всунено держаки його в каблучки; і будуть ті держаки на двох боках жертівника при ношенні його.
8 Порожнявим усередині зробиш його з дощок. Як показано було тобі на горі, так нехай зроблять.
Як ми побачили в розгляді 25 розділу книги Вихід, старозавітні елементи поклоніння можуть мати певне символічне значення в поклонінні людини Богові. Тож і жертівник – чи не найголовніший з елементів поклоніння, – мав би щось символізувати.
З часів Ісуса Христа – коли Він приніс в жертву власне Тіло та Кров, старозавітне жертвоприношення відійшло у небуття. Але остання книга Нового Заповіту – книга Об’явлення, все ж згадує кілька разів жертівник – наприклад, в Об’явлення 6 розділ:
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?»
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Про певне жертвоприношення (а отже, певним чином, і жертівник) згадував апостол Павло в Євреїв 13 розділ:
15 Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім'я Його славлять.
Окрім старозавітного жертвоприношення за гріх та очищення – які Своєю Жертвою замінив Ісус Христос, на жертівнику приносили й інші – так звані, мирні жертви, – жертви вдячності, обітниці і таке інше.
Виходячи з наведених віршів з книги Об’явлення та послання апостола Павла до Євреїв, можна зробити висновок, що жертівник, так би мовити, символізує певне символічне місце, на якому ми можемо приносити Богові наші жертви вдячності, хвали, наше служіння. Вочевидь, саме тому душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали у віршах з книги Об’явлення знаходилися під жертівником – тому що їх було побито за їхнє служіння Богові.
Отже, якщо, як ми визначили в розгляді 25 розділу, вірні Богові слуги символізують скинію, то, мабуть, кажучи узагальнююче, їхнє побожне життя і є тим жертівником, на якому вони приносять Богові свої жертви.
- Подвір’я скинії:
9 І зробиш скинійне подвір'я. На південну сторону, на полудень запони для подвір'я, – суканий віссон; довжина першій стороні сто літків.
10 А стовпів для нього – двадцять, а їхніх підстав із міді двадцять. Гаки тих стовпів та обручі їхні – срібло.
11 І так само на сторону півночі вдовжину запони: довжина – сто ліктів; а стовпів для нього – двадцять, а підстав для них – двадцять, із міді. Гаки тих стовпів та обручі їхні – срібло.
12 А ширина подвір'я в сторону заходу: запони – п'ятдесят ліктів, а для них стовпів – десять, а їхніх підстав – десять.
13 А ширина подвір'я в сторону переду, сходу, – п'ятдесят ліктів.
14 І на п'ятнадцять ліктів запони для боку; стовпів для них – три, і підстав для них – три.
15 А для боку другого – п'ятнадцять ліктів запони; стовпів для них три, і підстав для них – три.
16 А для брами подвір'я – заслона на двадцять ліктів із блакиті, і пурпуру, і червені та з суканого віссону, – робота гаптівника. Для них стовпів – чотири, і підстав їхніх – чотири.
17 Усі стовпи подвір'я поспинані навколо сріблом; їхні гаки – срібло, а підстави їхні – мідь.
18 Довжина подвір'я – сто ліктів, а ширина – скрізь п'ятдесят, а вишина – п'ять ліктів. Запони з суканого віссону, а підстави стовпів – мідь.
19 Усі речі скинії – для всякої служби в ній, усі кілки її й усі кілки подвір'я – мідь.
Подвір’я скинії – це місце організованого збирання та поклоніння Божого народу. Тож це подвір’я може символізувати певну групу, збір, церкву – люди яких разом служать Богові. Якщо це так, то наступне пояснення узгоджується з цим і саме проситься до висновку – збори вірних Богові людей повинні сяяти, і їхні провідники мають сприяти наявності олії – духовного керівництва:
- Олія для свічника:
20 І ти накажеш Ізраїлевим синам, і нехай вони приносять тобі оливу з оливок, чисту, товчену, для освітлення, щоб завжди горіла лямпада.
21 У скинії заповіту назовні завіси, що на свідоцтві, приготує її на запалення Аарон та сини його від вечора аж до ранку перед лицем Господнім. Це вічна постанова їхнім родам від Ізраїлевих синів!
В книзі Об’явлення Ісус Христос порівняв збори Своїх слуг до свічників – Об’явлення 2 розділ:
1 До Ангола Церкви в Ефесі напиши: «Оце каже Той, Хто тримає сім зір у правиці Своїй, Хто ходить серед семи свічників золотих:
Якщо лямпада (свічник), про яку наказував Бог Мойсеєві, це світильник семи церков, то олія – це постійне служіння Богові Його народу. Цікаво це питання розглянути в світлі притчі Ісуса Христа про десять дів – Матвія 25 розділ:
1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
4 А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
5 А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 А опівночі крик залунав: «Ось молодий, – виходьте назустріч!»
7 Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
8 Нерозумні ж сказали до мудрих: «Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть».
9 Мудрі ж відповіли та сказали: «Щоб, бува, нам і вам не забракло, – краще вдайтеся до продавців, і купіть собі».
10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, – і замкнені двері були.
11 А потім прийшла й решта дів і казала: «Пане, пане, – відчини нам!»
12 Він же в відповідь їм проказав: «Поправді кажу вам, – не знаю я вас!»
13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Отже, олива – це ревність людини в служінні Богові, вірність Йому. Саме тому ізраїлеві сини – Божі люди, – мали дбати, щоб світильник весь час горів. Це ж стосується й учнів Ісуса Христа – дочекатися молодого та ввійти в Його дім – до світла Його. Так як за світильником мав наглядати Аарон (священик) – так і Христос сприятиме цьому світлу – Матвія 28 розділ:
19 Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
20 навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» Амінь
Олива мала бути чистою, світильник мав горіти завжди – як і чисте поклоніння Божого народу своєму Богові.