Частина Друга
Кари на Єгипет
Вихід 5 розділ
Після звернення Мойсея та Аарона до фараона, останній вирішує не відпускати ізраїльтян (як і говорив був Бог), а навпаки – накладає на них більше роботи. Через це народ нарікає на Мойсея та Аарона, а Мойсей звертається до Бога.
Погіршення умов праці
- Мойсей та Аарон у фараона:
1 А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: «Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, – і нехай вони святкують Мені на пустині!»
В сучасному світі, який Біблія символічно зображає пустелею (див. «Пустеля»), Божі слуги також мали б згуртовано служити Богові. Та, як і тоді, володарі цього світу, все більше ускладнюючи життя, всіляко цьому противляться:
2 А фараон відказав: «Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!»
3 І сказали вони: «Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем».
4 І сказав до них цар Єгипту: «Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!»
5 І сказав фараон: «Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт».
- Фараон обтяжує щоденну працю ізраїльтянам:
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
7 «Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
8 А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, – не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
9 Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова»…
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: «Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!».
12 І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
13 А погоничі наставали, говорячи: «Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома».
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: «Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?»
15 І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: «Для чого ти так робиш рабам своїм?
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу – кажуть нам – робіть! І ось раби твої биті, – і грішиш ти перед народом своїм!»
17 А він відказав: «Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!»
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: «Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!»
- Ізраїльтяни нарікають на Мойсея та Аарона:
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
21 та й сказали до них: «Нехай побачить вас Господь – і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, – щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!»
- Мойсей висловлює Богові обурення через погіршення стану ізраїльтян:
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: «Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
23 Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!»
Все це дещо нагадує стан Божих людей у цьому світі – багато важкої та марнотної праці, яка не дає можливості щиро служити Богові (в чому полягає служіння Богові ми розглядали в статті «Служіння»). Та й початок збирання Божого народу легким не буде…