Божа Сила
Частина Перша
Народження Мойсея та обрання Богом його для особливої місії
Вихід 1 розділ
Ізраїльський народ сильно розмножився в Єгипті. До влади приходить інший фараон, який не знає Йосипа. Євреї стають рабами Єгипту, та важко працюють – але їх стає все більше. Тому фараон наказує вбивати всіх новонароджених єврейських дітей чоловічої статі.
Численний народ
- Рід Якова, який переселився в Єгипет:
1 А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
- Збільшення чисельності ізраїльського народу в Єгипті:
6 І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
Цими словами Біблія підводить підсумок попередньої книги (Буття) та відкриває нову віху історії Божого народу.
- Рішення фараона:
8 І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 І сказав він до народу свого: «Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, – і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю».
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
Нічого не змінилося – цей світ сатани пригнічував Божий народ у всі часи – що тоді, що тепер. Сучасний світ, який символізує стародавній Єгипет, і далі не любить вірних Богові людей.
- Фараонів наказ:
15 І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій – Пуа,
16 і говорив: «Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, – то нехай живе».
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: «Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?»
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: «Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, – бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять».
20 І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: «Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!»
Баба-сповитуха – це жінка, яка допомагає життю народитися, а не вбивця. Для людської природи, ще й для жінки, вбивати немовля – це геть неприйнятно. Адже народження дитини приносить радість – Івана 16 розділ:
21 Журиться жінка, що родить, – бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
До того ж, вони боялися (шанували) Бога – а Бог цінує таких людей…