Вихід 20 розділ
Десять Божих Заповідей. Ізраїльтяни бояться потужного голосу Бога та просять Його говорити з ними через Мойсея. Про жертівник.
Десять Заповідей
- Десять Заповідей:
1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:
2 «Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
Можна сказати, що цими словами Бог одразу представився – Хто саме Він Є – Той, Хто вивів Свій народ з Єгипту. Втім, ці слова також є прообразом на наш час – бо й зараз Бог виведе Свій народ з дому рабства, яким є сучасний світ, прообразом якого являється стародавній Єгипет.
3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
Ці слова одразу ж засуджують ідолопоклонство, і їх, вочевидь, не дуже розуміють в багатьох християнських церквах – де в поклонінні використовують образи.
5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
Бог карає тих хто ненавидить Його, і чинить милість тим, хто любить Його – все справедливо. Що цікаво: Бог карає за провини батьків на третіх та четвертих поколіннях, а милість чинить тисячам поколінь тих хто Його любить. Тобто, якщо Авраам був вірний Богові, то тисячі поколінь від нього матимуть Божу милість. У цьому є цікава суть – адже нащадками Авраама є праведні люди, і не обов’язково пов’язані з ним родинними зв’язками (кров’ю) – Римлян 9 розділ:
6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: «в Ісаку буде насіння тобі».
8 Цебто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
Якщо дітьми Авраама вважаються всі праведники, то й дітьми грішників (наприклад, Каїна) є всі грішники – тобто, твій батько той, чиї вчинки ти наслідуєш. Мабуть саме це мав на увазі Ісус Христос, коли сказав фарисеям наступне – Івана 8 розділ:
44 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.
Такий висновок узгоджується зі словами Бога в Єзекіїля 18 розділ:
20 Та душа, що грішить, вона помре. Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде.
Проте, варто визнати, що діти справді часто наслідують вчинки своїх батьків – тож гріхи батьків можуть мати наслідки не на одне покоління їхніх нащадків. Втім, кожен може змінитися – і Бог справедливий – невинного не карає…
7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
Призивати надаремно – це кликати Бога без необхідності, легковажне відношення до Нього. В іншій Мойсеєвій книзі ця Заповідь має дещо інший вигляд – Повторення Закону 5 розділ:
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'ям надаремно.
Тут не призивай, а там не присягай. В будь-якому випадку, найкраще про це сказав Ісус Христос: нехай святиться Ім’я Твоє – Бога. Тобто, шанобливо ставитися до Божого Імені. Вже це виключає марне використання Божого Імені чи легковажне присягання Ним (більше про Боже Ім’я див. «Ім’я»).
8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
9 Шість день працюй і роби всю працю свою,
10 а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
Ця Заповідь наголошує на повазі до Сьомого Дня – яким є Боже Царство. Саме це Царство і поважатиме людина, яка з повагою відноситься до Господньої Суботи (див. «Субота»).
12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
Що цікаво, тут не мається на увазі довгота життя в цьому світі – мова про Боже Царство – світ майбутнього. На землі – яку Бог дав людству, і яку успадкують праведні – 36 (37) Псалом:
29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Той, хто шанує батьків – виявляє їм вдячність за опіку та турботу. І цієї риси бракує в сучасному світі – люди не виявляють вдячності ні один одному, ані Богові – хоча завдяки Ньому ми живемо…
13 Не вбивай!
14 Не чини перелюбу!
15 Не кради!
16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!»
Остання Заповідь узагальнює частину Заповідей, і закликає уникати заздрості – адже це шлях до гріха. Бо саме наші бажання (через заздрощі) ведуть нас від Бога до гріха – Якова 1 розділ:
14 Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15 Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
Говорячи про узагальнення, то Ісус Христос Свого часу узагальнив ці десять Заповідей в двох основних – Матвія 22 розділ:
37 Він же промовив йому: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою».
38 Це найбільша й найперша заповідь.
39 А друга однакова з нею: «Люби свого ближнього, як самого себе».
40 На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять».
*Десять Божих Заповідей у Вченні Ісуса Христа див. «Десять Заповідей».
Загалом, Бог знає людську природу – тому Його Закони доволі прості та зрозумілі і узгоджуються з людським сумлінням – Римлян 2 розділ:
14 Бо коли погани, що не мають Закону, з природи чинять законне, вони, не мавши Закону, самі собі Закон,
15 що виявляють діло Закону, написане в серцях своїх, як свідчить їм сумління та їхні думки, що то осуджують, то виправдують одна одну,
Важливо зауважити, що саме ці Десять Заповідей народ чув від Бога особисто – коли Божий голос лунав від гори в громі та полум’ї:
- Наляканий народ:
18 І ввесь народ бачив та чув громи та полум'я, і голос сурми, і гору димлячу. І побачив народ, – і всі тремтіли та й поставали здалека.
19 І сказали вони до Мойсея: «Говори з нами ти, і ми послухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали».
20 І промовив Мойсей до народу: «Не бійтеся, бо Бог прибув для випробування вас, і щоб страх Його був на ваших обличчях, щоб ви не грішили».
Те, що вражає – добре запам’ятовується. Тож народ мав чудову нагоду пересвідчитись в реальності Бога та Його Величі.
21 І став народ здалека, а Мойсей підійшов до мороку, де був Бог.
22 І промовив Господь до Мойсея: «Отак скажеш до Ізраїлевих синів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небес.
23 Не будете робити при Мені богів із срібла, і богів із золота не будете робити собі.
Тут Бог додатково наголошує, що Він говорив з небес, і жодного образу не було. Тож жодних образів Бога робити не треба.
- Про жертівник:
24 Ти зробиш для Мене жертівника з землі, і будеш приносити на ньому свої цілопалення й свої мирні жертви, і дрібну худобу свою, і велику худобу свою. На кожному місці, де Я згадаю Ймення Своє, Я до тебе прийду й поблагословлю тебе.
Звісно ж, Бог не ЗАБУВАВ Свого Імені. Згадати Своє Ймення для Бога означає виконати певну Свою Рису, характеристику – Бога Свого народу. Це несе певні зобов’язання Бога перед вірними Йому людьми – Він обіцяв, і виконує. Так Бог згадує Своє Ім’я (див. «Ім’я»).
25 А коли зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтесаних, бо ти підносив би над ним знаряддя своє, і занечистив би його.
26 І не будеш входити до Мого жертівника ступенями, щоб не була відкрита при ньому твоя нагота».
Людина не повинна обробляти матеріали для жертівника Богові – він повинен бути природнім, з Божих матеріалів, з Божою (природньою) обробкою. Цим показується вищість Всевишнього Бога – Його чистота.
Перед Богом ми всі нагі та відкриті – Євреїв 4 розділ:
13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, – Йому дамо звіт!
Та все ж, для Бога має значення, щоб ми пристойно (гідно) виглядали – на це вказує 26 вірш. І дотримання нами Божих наказів буде показувати нашу шану до Творця.