Івана 19 розділ
Продовження суду над Ісусом в Пилата, розп’яття та смерть Христа, Його похорон.
Терновий вінок та смерть Христа
- Знущання над Христом:
1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
3 і приступали до Нього й казали: «Радій, Царю Юдейський!» І били по щоках Його...
4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: «Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу».
5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: «Оце Чоловік!»
Можна припустити, що, наказавши побити Христа, Пилат сподівався таким чином Його врятувати – поставити побитого та приниженого перед народом – і це могло б викликати у юдеїв співчуття та милосердя. Якщо так, то Пилатові сподівання, як ми можемо прочитати далі, не справдились…
Втім – який Образ, який символізм! – Адже саме так у дзеркалі цього грішного світу сатани виглядає Божий Правитель: стікаючий кров’ю з пошматованою бичуванням спиною – що завдавало нестерпного болю, та пекучою від тернового вінка головою. І весь цей Образ доповнений багряницею – символом влади. І тут доречними є слова пророцтва про Ісуса Христа, записані в Ісаї 53 розділ:
4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
Ісус Христос справді поніс наші провини, – що спричинило Йому страждання – як пошматована бичуванням спина, та й панування над Божими людьми у цьому світі сатани для Нього також болюче – як терновий вінок на голові. Адже правитель в Божому розумінні відрізняється від правителя в розумінні грішного людства – Матвія 20 розділ:
25 А Ісус їх покликав і промовив: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, – хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, – нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»
Отож, виходячи з того, що у Бога випадковостей немає, робимо висновок, що Образ Христа, мимоволі створений Понтієм Пилатом та його підлеглими, не випадковий…
В будь-якому випадку, не зважаючи на такий стражденний вигляд Христа, співчуття та милосердя у старійшин народу це не викликало:
- Юдеї вимагають смерті Христа:
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: «Розіпни, розіпни!» Пилат каже до них: «То візьміть Його ви й розіпніть, – бо провини я в Нім не знаходжу!»
7 Відказали юдеї йому: «Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, – бо за Божого Сина Себе видавав!»
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: «Звідки Ти?» Та Ісус йому відповіді не подав.
10 І каже до Нього Пилат: «Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп'ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?»
11 Ісус відповів: «Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав»...
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: «Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві».
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була – близько шостої. І він каже юдеям: «Ось ваш Цар!»
*Шоста година тут – це близько дванадцятої дня згідно сучасного обліку часу. За юдейською традицією, ввечері з заходом сонця наступав наступний день. Тож ввечері того дня наступав день святкування Пасхи.
15 Та вони закричали: «Геть, геть із Ним! Розіпни Його!» Пилат каже до них: «Царя вашого маю розп'ясти?» Первосвященики відповіли: «Ми не маєм царя, окрім кесаря!»
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...
Пилат зневажив юдеїв, сказавши про розп’яття їхнього царя. А вони, в свою чергу, відріклися свого справжнього, призначеного Богом, Царя – Божого Сина.
- Розп’яття Христа:
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
18 Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: «Ісус Назарянин, Цар Юдейський».
Мимоволі, сам цього не відаючи, Пилат написав правду – хоча цим він лише хотів дошкулити юдеям, які заставили його засудити Невинного до страти.
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: «Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я – Цар Юдейський».
22 Пилат відповів: «Що я написав – написав!»
- Поділ одежі Ісуса Христа – сповнення пророцтва:
23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
24 Тож сказали один до одного: «Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, – кому припаде». Щоб збулося Писання: «Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка». Вояки ж це й зробили...
Це пророцтво записано в 21 Псалмі:
19 Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
*Доволі цікавий Псалом, де міститься чимало пророцтв про Христа.
- Ісус опікується Своєю матір’ю:
25 Під хрестом же Ісуса стояли – Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: «Оце, жоно, твій син!»
27 Потім каже до учня: «Оце мати твоя!» І з тієї години той учень узяв її до себе.
Цим учнем, як вказує контекст, був апостол Іван – автор цього Євангеліє.
Біблійна історія не пояснює причину того, чому мати Христа Марія потребувала сторонньої опіки. Не виключено, що її чоловік та вітчим Ісуса Христа Йосип на той час вже помер. А інші діти Марії – брати та сестри Ісуса по матері, як каже Біблія, на той час не визнавали Його – тож з ними, вочевидь, Марії було б не добре.
Щодо самої ситуації, то можна впевнено сказати, що в цей час Ісусові було дуже важко. Та все ж, навіть в такий час Христос дбав про Свою матір…
- Смерть Ісуса Христа:
28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: «Прагну!»
Навіть в такий час, терплячи неймовірні муки, Ісус Христос звертав увагу на сповнення пророцтв – тобто, стежив за ситуацією, – неймовірна Сила Волі!
29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: «Звершилось!»... І, голову схиливши, віддав Свого духа...
В інших Євангеліях говориться, що на початку розп’яття Ісус – щоб залишатися при ясному розумі, відмовився від цього напою – що притуплював біль. Але, як тут говориться, коли Ісус все сповнив, Він дозволив Собі трохи випити.
- Сповнення пророцтв:
31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, – був-бо Великдень тієї суботи – просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.
За Мойсеєвим Законом повішеного на дереві (а хрест – це також дерево) не можна було лишати на ніч – Повторення Закону 21 розділ:
22 А коли буде на кому гріх смертного присуду, і буде він убитий, і ти повісиш його на дереві,
23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений Боже прокляття, і ти не занечистиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спадок.
Зауважимо: згідно наведених віршів, Ісус Христос, виходить, отримав Боже прокляття. Дивно? – Дивно... Ось що про це сказав апостол Павло в Галатів 3 розділ:
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, – вони під прокляттям. Бо написано: «Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!»
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо «праведний житиме вірою».
12 А Закон не від віри, але «хто чинитиме те, той житиме ним».
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на дереві»,
Тож, ставши прокляттям, Ісус Христос відмінив Мойсеєвий Закон – так званий Старий Заповіт, та уклав з людством Новий Заповіт – оснований, як сказав Павло, на вірі – яка ґрунтується на знанні (див. «Віра»)…
32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
34 та один з вояків списом бока Йому проколов, – і зараз витекла звідти кров та вода.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
Отож, апостол Іван був свідком всіх цих драматичних подій…
36 Бо це сталось тому, щоб збулося Писання: «Йому кості ламати не будуть!»
Пророцтва про розп’яття та смерть Ісуса Христа записані в наступних місцях:
21 Псалом:
17 Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
33 Псалом:
21 Він пильнує всі кості його, – із них жодна не зламається!
Прообразом цього було те, що за Мойсеєвим Законом пасхальному ягняті кості не ламали – Вихід 12 розділ:
46 В самому домі буде вона їстися, не винесеш із дому назовні того м'яса, а костей його не зламаєте.
Пасхальне ягня, як ми знаємо, символізує Жертву Ісуса Христа…
37 І знов друге Писання говорить: «Дивитися будуть на Того, Кого прокололи».
Це пророцтво записане в Захарії 12 розділ:
10 А на Давидів дім та на єрусалимського мешканця Я виллю Духа милости та молитви. І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем.
- Похорон Ісуса Христа:
38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, – бо боявся юдеїв, – став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 Прибув також і Никодим, – що давніше приходив вночі до Ісуса, – і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
42 Тож отут, – з-за юдейського дня Приготовлення – вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
Не всі старійшини юдейські не приймали Христа. Та все ж, боялися відкрито визнавати Його – бо, вочевидь, як було вказано в попередніх розділах, боялися осуду та вигнання з синагоги…