Вихід 9 розділ
Наступні кари на Єгипет: мор на худобу, гнояки, та град з вогнем.
Моровиця, гнояки та град
Як ми зазначили на початку розгляду 8 розділу, попри те, що ці кари мають певні схожості з карами в книзі Об’явлення, вони можуть бути частиною кар, які, так би мовити, насилатимуть два Божих свідки з 11 розділу книги Об’явлення. Цілком ймовірно, що кари, які стосувалися лише єгиптян і обходили ізраїльтян, сповнятимуться після того, як Божий народ вже збереться та зорганізується. Можливо…
- Кара п’ята – моровиця на худобу:
1 І сказав Господь до Мойсея: «Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
2 Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, – на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, – моровиця дуже тяжка.
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам».
5 І призначив Господь усталений час, кажучи: «Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї».
6 І зробив Господь ту річ назавтра, – і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.
7 І послав фараон довідатись, – а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, – і не відпустив він народу того!
Худоба в стародавні часи – це засоби для існування. Тож мор серед худоби – це тотальне збідніння, яке може перейти в голод. Можливо, в Останні Дні це має певні паралелі з пророцтвом з Єзекіїля 7 розділ:
19 Вони повикидають на вулицю срібло своє, і за ніщо їхнє золото стане, – їхнє срібло та золото їхнє не буде могти врятувати їх у день гніву Господнього, ним не наситять своєї душі й свого нутра вони не наповнять, бо їхня провина була перешкодою!
В час голоду та війни цінності стають іншими…
- Кара шоста – гнояки:
8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: «Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.
9 І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї».
10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, – і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.
Хоча про ізраїльтян тут не згадується взагалі, та, мабуть, ця кара була лише на єгиптянах (11 вірш). Особливо виходячи з того, що Бог до цього вже виокремлював Свій народ – тож варто думати, що Він робив це й надалі.
Гнояки – це болюча, огидна та неприємна хвороба шкіри – що може супроводжуватися і неприємним запахом. Можливо, це символізує неприязнь, яку матимуть Божі противники один до одного і до себе – що цілком може трапитися через неправильні дії та їх наслідки... А може це й реальні болячки – хто-зна які наслідки матиме використання різної зброї у війні, що наближається…
Ця кара нагадує результат вилиття першої чаші Божого гніву, описаного в Об’явлення 16 розділ:
2 І пішов перший Ангол, і вилив на землю чашу свою. І шкідливі та люті болячки обсіли людей, хто мав знамено звірини й вклонявсь її образу.
Тут якраз вказується, що ця кара стосується лише Божих противників… Втім, стверджувати, що це паралельні пророцтва, не будемо – почерговість кар в книгах Об’явлення та Вихід різниться.
- Кара сьома – град:
13 І сказав Господь до Мойсея: «Устань рано-вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!
14 Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.
16 Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.
Бог відверто сказав фараонові, для чого Він залишив його при житті. Про це також згадував апостол Павло в Римлян 9 розділі:
17 Бо Писання говорить фараонові: «Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення».
Так як фараон символізує, в першу чергу, диявола, то це пояснює, чому Бог так довго терпить – щоб виявити Свою силу на ньому, і щоб ні в кого – ні на небі, ні на землі, – не виникало сумніві ні в Божій Силі, ні в правильності Його Законів…
17 Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.
18 Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.
Схожий град згадується і в книзі Об’явлення 8 розділ:
7 І засурмив перший Ангол, – і вчинилися град та огонь, перемішані з кров'ю, і впали на землю. І спалилась третина землі, і згоріла третина дерев, і всіляка зелена трава погоріла...
Ця кара з Об’явлення є наслідком відкриття сьомої печатки, і сурмлення першого Ангела. І вона справді нагадує подальший опис сьомої кари на Єгипет:
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, – то зійде на них град, і вони повмирають!»
Бог хотів показати Свою Силу, а не повбивати єгиптян – тому й попередив їх.
Зверніть увагу, що єгиптянам треба було худобу позаганяти і самим заховатися – щоб не загинути. Але що то за худоба, якщо в 6 вірші сказано, що вся єгипетська худоба вигинула – після п‘ятої кари (моровиця на худобу)? Можливо, вони позабирали худобу в ізраїльтян?.. В будь-якому випадку, це підтверджує думку про те, що ці кари на Єгипет мають саме символічне значення – для нашого часу…
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.
Все більше єгиптян визнавали ізраїльського Бога та Його Силу. Так і в Останні Дні – все більше людей розумітимуть, що Всевишній Бог ДІЄ та виступає проти противників Його народу.
22 І сказав Господь до Мойсея: «Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!»
23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, – і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.
Град не був звичайним – а з вогнем. Це справді дивина. Як ми вже казали, це є прообразом на наші дні. І для того, щоб залишитися живим, треба послухатися Божого попередження – що тоді, що тепер. Можливо саме тому в книзі Об’явлення говориться, що той град побив третину всього – бо 2/3 таки заховалося?..
24 І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.
25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, – від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.
Як бачимо, ізраїльтянам навіть не було потреби ховатися – їх охороняв Бог.
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: «Згрішив я тим разом! Господь – справедливий, а я та народ мій – несправедливі!
28 Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся»...
29 І сказав до нього Мойсей: «Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, – громи перестануть, а граду вже не буде, – щоб ти знав, що Господня ця земля!
Варто зауважити, що Мойсей сказав, що земля Єгипту – Господня. Це нагадує слова з Псалма 23(24):
1 …. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,
2 бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.
30 А ти й раби твої, – знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!»
Цікаве зауваження – варте порівняння з книгою Об’явлення – так було (буде) після шостої сурми Божого Ангела – у видінні кінного війська – Об’явлення 9 розділ:
13 І засурмив шостий Ангол, – і я почув один голос із чотирьох рогів золотого жертівника, який перед Богом,
14 що казав шостому Анголові, який мав сурму: «Розв'яжи чотирьох Анголів, що пов'язані при великій річці Ефраті».
15 І були порозв'язувані чотири Анголи, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб убили третину людей.
16 А число кінного війська – двадцять тисяч раз по десять тисяч; і я чув їхнє число.
17 І так бачив я коней в видінні, а на них верхівців, що панцери мали огняні, і гіяцинтові, і сірчані. А голови в коней – немов голови лев'ячі, а з їхнього рота виходив огонь, і дим, і сірка.
18 І побита була третина людей від цих трьох поразок, – від огню, і від диму, і від сірки, що виходили з їхніх ротів.
19 Сила-бо коней була в їхнім роті та в їхніх хвостах. А хвости їхні подібні до вужів, що мають голови, і ними вони шкоду чинять.
20 А решта людей, що не вбита була цими поразками, не покаялася за діла своїх рук, щоб не кланятись демонам, ані ідолам золотим, і срібним, і мідяним, і кам'яним, і дерев'яним, що не можуть вони ані бачити, ані чути, ані ходити.
21 І вони не покаялися в своїх убивствах, ані в чарах своїх, ні в розпусті своїй, ні в крадіжках своїх...
Наслідки цього граду з вогнем дещо схожі на дію коней – 18 вірш. І так само, як єгиптяни не розкаялися за свою впертість, так само й в Останні Дні люди не розкаються.
Книга Об’явлення ще в одному місці згадує про схожий град – Об’явлення 16 розділ:
17 Сьомий же Ангол вилив чашу свою на повітря. І голос гучний залунав від небесного храму з престолу, говорячи: «Сталося!»
18 І сталися блискавки й гуркіт та громи, і сталось велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі... Великий такий землетрус, такий міцний!
19 І місто велике розпалося на три частині, і попадали людські міста... І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву...
20 І зник кожен острів, і не знайдено гір!...
21 І великий град, як важкі тягарі, падав із неба на людей. І люди зневажали Бога за покарання градом, – бо кара Його була дуже велика!...
Як бачимо, важкий град книга Об’явлення описує не раз. Але цей випадок стався уже в кінці – тож малоймовірно, що саме він має відношення до розглядуваної кари на Єгипет.
Ми не будемо вказувати, якому саме випадку з книги Об’явлення може відповідати сьома кара на Єгипет. Доволі схоже, що Об’явлення 8:7 (див. вище) згідно послідовності близько. Але не будемо цього стверджувати. Також, не скажемо, що цей град буде реальним – найймовірніше, це вказує на важкість покарання, і може включати в себе різні катаклізми та події.
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.
32 А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, – і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, – та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.
35 І стало запеклим фараонове серце, – і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.
Фараон залишився впертим – на це була Божа воля, як про це говориться в наступному розділі.