Перворідні

  Біблія надає вагомого значення первородству. Наприклад, Яків, у своєму останньому слові щодо своїх синів, про свого перворідного Рувима сказав наступне – Буття 49 розділ:

3 Рувиме, ти мій перворідний, моя міць і початок ти сили моєї, верх величности й верх ти могутности!

  Як бачимо, Яків пов’язав з ним свою міць та силу. Дещо схоже ми можемо прочитати в Повторення Закону 21 розділі:

17 але за перворідного визнає сина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з усього, що в нього знайдеться, бо він початок сили його, його право перворідства.

  Перворідним належало більше спадщини, їм приділялося більше уваги, на них покладалися більші надії. Загалом, це було логічно та зрозуміло – первенці раніше дорослішали та ставали поміччю в господарстві.

  Втім, не лише люди вирізняли перворідних, але й Сам Бог надавав їм (перворідним) важливого значення. І це видно з Його наказів Ізраїлю – Вихід 13 розділ:

2 «Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, – для Мене воно!»
--------------------------------
12 то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, – самці для Господа!

  Якщо для людей вирізнення перворідних, як ми визначили, було логічним та зрозумілим, то чому це було важливим для Бога?

  Перший чоловік Адам, фактично, також був перворідним (з людей) для Бога. І Бог покладав на нього певні надії. Та, як і у випадку з перворідним Якова Рувимом (див. розгляд 49 розділу книги Буття), як ми знаємо з історії перших людей – не склалося. Втім, для Бога це нічого не міняє – якщо з першими людьми не вийшло, то це не означає, що не вийде в результаті – Бог обере інших, які БУДУТЬ виконувати Його волю. І вони для Нього стануть замість перворідних. Це було видно вже на початку стосунків Бога з Його народом Ізраїлем – для початку Бог, як ми читали вище, одразу вказав, що все перворідне – належить Йому. Потім Бог обрав ціле плем’я – замість всіх перворідних Ізраїля – Числа 8 розділ:

14 І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих синів, і будуть Левити Мої.
15 А по цьому Левити ввійдуть, щоб служити в скинії заповіту, – і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,
16 бо вони дані, – Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих синів; замість перворідного кожного з Ізраїлевих синів, що розкриває кожну утробу, узяв Я їх Собі,
17 бо Мій кожен перворідний серед Ізраїлевих синів, – серед людини й серед худоби; того дня, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетськім краї, Я посвятив їх Собі.
18 І взяв Я Левитів замість кожного перворідного серед Ізраїлевих синів.
19 І дав Я Левитів, як дар Ааронові та синам його з-поміж Ізраїлевих синів, щоб вони чинили службу Ізраїлевих синів в скинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих синів, – щоб не було поразки серед Ізраїлевих синів, щоб Ізраїлеві сини підходили до святині.

  Як тут вказав Бог, завданням Левитів було допомагати первосвященикові та священикам (вони були з роду Аарона) виконувати служіння в скинії. В часи виходу Ізраїля з Єгипту спочатку саме Мойсей виконував обов’язки первосвященика, потім – після освячення, ці обов’язки перейшли до його брата – Аарона з його синами.

  Та це ще не все – адже й обрання Левитів для допомоги священикам виконувати служіння в скинії також мало символічне значення. Що саме це символізувало? Відповідь знаходимо в Об’явлення 14 розділ:

1 І я глянув, – і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
3 і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.
4 Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,
5 не знайшлося-бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!

  Так – Левити символізували саме цих 144 тисячі обраних. І як сказано тут в 4 вірші – вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві (більше про цих 144 тисячі обраних можна прочитати в статті «Брати Христові»).

  Як колись Левити були відібрані для служіння Богові для Ізраїля, так і тепер цих 144 тисячі обраних будуть відібрані для служіння Богові – щоб опікуватися всіма вірними Богові людьми на землі. І в них, як колись у Левитів Аарон, є свій Первосвященик – Ісус Христос – Євреїв 3 розділ:

1 Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,
2 що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

  Отож, перворідні мали неабияке значення – що для людей, що для Бога. Для людей вони були поміччю та надією в господарстві. Бог же очікував та очікує від Своїх перворідних допомоги в організації Його народу та опіці над ним.