Вихід 29 розділ

  Посвячення Аарона та його синів, освячення жертівника, щоденні (постійні) жертви.

Посвячення

  Тут описаний Божий наказ стосовно посвячення Аарона та його синів. В Левит 8 розділі можна прочитати саме виконання цього посвячення – з більш детальним описом.

-          Помазання та рукоположення:

¹ А оце та річ, яку ти зробиш їм для посвячення їх, щоб вони були священиками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,
² і прісний хліб, і прісні калачі, змішані з оливою, і прісні коржі, помазані оливою, – із ліпшої пшеничної муки поробиш їх.
³ І покладеш їх до одного коша, і принесеш їх у коші, і того бичка та два ті барани.
⁴ А Аарона та синів його приведи до входу скинії умовлення, і обмиєш їх водою.
⁵ І візьмеш шати та й убереш Аарона в хітона, і в ефодну шату, і в ефода, і в нагрудника, і опережеш його мистецьким поясом ефоду.
⁶ І наложиш завоя на його голову, а на завій даси вінця святости.
⁷ І візьмеш оливу помазання, і виллєш йому на голову, – та й помажеш його.

  Помазання вказує на вибір (призначення) помазаного для особливої місії – в даному випадку, для виконання священного служіння Богові.

⁸ І приведеш синів його, та й повбираєш їх у хітони.
⁹ І попідперізуєш їх поясом, Аарона та синів його, і наложиш їм покриття голови, – і буде для них священство на вічну постанову. І рукоположиш Аарона та синів його.

  Рукоположити – схоже за значенням з помазанням дійство – надання повноважень для виконання відповідної місії. Різниця в тому, що помазання вважається безпосередньо від Бога (якщо помазання виконує правдивий Божий слуга), а рукоположення – це від Божого слуги. Тож Аарон отримав благословення на служіння Богові спочатку від Самого Бога, а потім і від Мойсея.

-          Жертва за гріх:

¹⁰ І приведеш бичка до скинії заповіту, і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того бичка.

  В даному випадку Аарон з синами через рукоположення символічно надали повноваження (дали згоду) жертовному бичкові представити за них Богові жертву.

¹¹ І заріжеш того бичка перед Господнім обличчям при вході до скинії заповіту.
¹² І візьмеш крови бичка, і помажеш на рогах жертівника пальцем своїм, а всю кров виллєш до основи жертівника.

  Призначення помазання кров’ю рогів жертівника – очищення та освячення жертівника – Левит 8 розділ:

¹⁴ І підвів він бичка жертви за гріх, – і поклав Аарон та сини його свої руки на голову того бичка жертви за гріх.
¹⁵ І зарізав, і взяв Мойсей крови і дав своїм пальцем на роги навколо жертівника, – і очистив жертівника. А кров вилив до підстави жертівника, і освятив його для очищання на ньому.

  Тобто, бичок – це жертва за гріхи Аарона та його синів. Кров’ю цієї жертви Мойсей очистив жертівник та освятив його для подальших дій очищення. У крові, як каже Біблія, душа істоти – Буття 9 розділ:

³ Усе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену ярину – Я віддав вам усе.
⁴ Тільки м'яса з душею його, цебто з кров'ю його, не будете ви споживати.
⁵ А тільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати її, і з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людську.

  Отож, в даній жертві кров бичка символізує кров того, хто приносить жертву. І це узгоджується з наступними символами цієї жертви:

¹³ І візьмеш увесь лій, що покриває нутро, і сальника на печінці, і обидві нирки та лій, що на них, та й спалиш на жертівнику.
¹⁴ А м'ясо бичка, і шкуру його та нечистоти його спалиш в огні поза табором, – це жертва за гріх.

  Отже, бичок – це жертва за гріх. Від бичка для жертви було використано лише кров, лій (жир) та нирки. Все інше – переважна частина туші разом з нечистотами, було спалено поза табором. У всі часи у різних народів жир тварин був цінним продуктом. І Божий народ не був виключенням – наприклад, псалмоспівець насичення лоєм та товщем (жиром) асоціює з достатком та радістю – Псалом 62 розділ:

⁶ Насичується, ніби лоєм і товщем, душа моя, а уста мої хвалять губами співними.

  Схожі асоціації ми можемо прочитати в Єзекіїля 16 розділ:

¹³ І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя – віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!

  Тільки тут вже говориться про олію – жир рослинного походження. І це, мабуть, тому що тваринний жир, краща частина тварини, належала Богові – Левит 3 розділ:

¹⁶ І священик спалить їх на жертівнику, – це пожива, огняна жертва на любі пахощі; увесь лій – для Господа.
¹⁷ Оце постанова вічна для ваших родів у всіх осадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете їсти».

  Щодо нирок, то відкриємо Псалом 15 розділ:

⁷ Благословляю я Господа, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.

  Тож нирки тут символізують наше сумління, внутрішній голос. Цю думку підтверджують й інші Біблійні вірші.

  Отож, спалення лише лою та нирок бичка (жертви за гріх) на жертівнику символізує представлення Богові кращої частини людини – замість якої приноситься в жертву бичок. А решта туші бичка – що спалювалася поза табором, – символізує знищення (відкинення) гріховної частини людини, що приносить жертву – що нагадує заклик апостола Павла в Ефесян 4 розділ:

²² щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
²³ та відновлятися духом вашого розуму,
²⁴ і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.

  Після відкинення гріховності (колишніх гріхів), логічно, варто очиститися – символом чого є наступна жертва цілопалення:

-          Жертва очищення:

¹⁵ І візьмеш одного барана, і нехай покладуть Аарон та сини його свої руки на голову того барана.
¹⁶ І заріжеш того барана, і візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.
¹⁷ А того барана порозтинаєш на куски його, і виполощеш нутрощі його та голінки його, і покладеш на куски його та на голову його.

  Виполоскати належало нечисті (забруднені) частини туші – нутрощі та голінки. Тож це символізує очищення того, хто приносить цю жертву. А цілковите спалення – цілковите наближення, прихилення до Бога – Левит 1 розділ:

³ Якщо жертва його – цілопалення з худоби великої, то нехай принесе його, самця безвадного; нехай приведе його до скинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем Господнім.
⁴ І покладе він руку свою на голову цілопалення, – і буде йому дано вподобання на очищення від гріхів його.
⁵ І заріже він ягня перед Господнім лицем. А Ааронові сини, священики, принесуть кров, і покроплять тією кров'ю на жертівника навколо, що при вході до скинії заповіту.
⁶ І здере він шкуру з жертви цілопалення, і розітне його на куски його.
⁷ І дадуть сини священика Аарона огню на жертівника, і покладуть дров на тім огні.
⁸ І порозкладають Ааронові сини, священики, ті куски, голову та товщ, на дровах, що на огні, який на жертівнику.
⁹ А його нутрощі та голінки його обмиє водою. І священик усе те спалить на жертівнику, – це цілопалення, огняна жертва, пахощі любі для Господа.

¹⁸ І спалиш усього барана на жертівнику, – це цілопалення для Господа, пахощі любі, огняна жертва, – для Господа вона.

  Таким чином Аарон з синами символічно показали очищення від гріхів та вияв наміру повністю присвятити себе служінню Богові. Свідченням цього є наступна жертва:

-          Жертва посвячення:

¹⁹ І візьмеш другого барана, – і покладе Аарон та сини його руки свої на голову того барана.
²⁰ І заріжеш того барана, і візьмеш крови його, та й даси на пипку Ааронового вуха, і на пипку правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець їхньої правої ноги. І покропиш ту кров на жертівника навколо.

  На пипку правого вуха – готовий чути, слухати, на великий палець правої руки – готовий діяти, на великий палець правої ноги – готовий йти (рухатись) у виконанні Божої волі.

²¹ І візьмеш із крови, що на жертівнику, і з оливи помазання, та й покропиш на Аарона й на шати його, та на синів його й на шати синів його з ним. І освятиться він, і шати його та сини й шати синів його з ним!

  Лише після очищення жертвою першого барана Бог освятив Аарона з синами.

²² І візьмеш із того барана лій та курдюка, і лій, що покриває нутрощі, і сальника на печінці, й обидві нирки, і лій, що на них, і праве стегно, бо це баран посвячення.

  Стосовно лою (жиру) та нирок ми вже визначилися – це найкраща частка. А от праве стегно – чи й це щось означає? Відкриємо Буття 32 розділ:

²⁵ І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.
²⁶ І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до суглобу стегна його. І звихнувся суглоб стегна Якова, як він боровся з Ним.
²⁷ І промовив: «Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря». А той відказав: «Не пущу Тебе, коли не поблагословиш мене».
²⁸ І промовив до нього: «Як твоє ймення?» Той відказав: «Яків».
²⁹ І сказав: «Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізраїль, бо ти боровся з Богом та з людьми, – і подужав».
³⁰ І запитав Яків і сказав: «Скажи ж Ім'я Своє». А Той відказав: «Пощо питаєш про Ймення Моє?» І Він поблагословив його там.
³¹ І назвав Яків ім'я того місця: Пенуїл, бо «бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя».
³² І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно.
³³ Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на суглобі стегна, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна Якового, жили стегна.

  Як ми побачили в розгляді цього розділу книги Буття, враження стегна Якова символізує труднощі та перешкоди на шляху служіння вірних Богові людей, яких символізує Яків (див. «Бог Авраама, Ісака та Якова») – тих, кого Біблія називає святими Всевишнього та братами Христа (див. «Брати Христові»). І, як говорить Біблія, саме вони в першу чергу належать Богові. Тож, вочевидь, стегна барана посвячення – праве з яких разом з лоєм належало спалити на жертівнику, символізують вражене стегно Якова. А отже, символізують зусилля братів Христа в боротьбі проти цього світу сатани.

²³ І один буханець хліба, і один хлібний оливний калач, і один коржик із коша з прісним, що перед лицем Господнім.
²⁴ І покладеш усе те на руку Аарона й на руки синів його, і поколихаєш його, як колихання перед Господнім лицем.

  Вочевидь колихання символізує представлення Аароном та його синами цієї жертви Богові.

²⁵ І візьмеш його з їхньої руки, та й спалиш на жертівнику на цілопалення, на пахощі любі перед Господнім лицем, – це огняна жертва для Господа.
²⁶ І візьмеш грудину з барана посвячення, що Ааронів, і поколихаєш її, як колихання перед Господнім лицем, – і це буде твоя частина.

  З барана посвячення найкраща частка належала Богові. Була частка для Мойсея – вочевидь, як того, хто виконав освячення, та, як побачимо далі, була частка для Аарона та його синів. Фактично, це показує, що Мойсей та Аарон з синами стають учасниками Господнього столу. Мойсей, як ми знаємо, символізує Ісуса Христа (див. «Мойсей»), а Аарон з синами в даному випадку символізують братів Христа – Божих обранців, співсвящеників Ісуса Христа.

²⁷ І посвятиш грудину колихання та стегно приношення, що були колихані, і що було принесене з барана рукоположення, з того, що Ааронове, і з того, що синів його.
²⁸ І буде це Ааронові та синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів, бо це приношення. І буде воно приношенням від Ізраїлевих синів і мирних їхніх жертов, – їхнє приношення для Господа.

  Вочевидь, лише цього разу грудина належала Мойсеєві, а далі це була частка Аарона та його синів. Ааронові також належало стегно жертви (27 вірш). Зауважимо, як вказано в наведених вище віршах з Буття 32:33, більше ніхто з ізраїльтян не мав їсти стегна барана. Тож Ааронові з синами належала особлива частка жертви – яка належала лише Всевишньому Богові. І це додатковий аргумент на користь того, що служіння Аарона та його синів символізувало служіння Богові братів Христа.

²⁹ А священні шати, що Ааронові, будуть по ньому синам його на помазання в них і на рукоположення їх.
³⁰ Сім день носитиме їх той із синів його, що буде священиком замість нього, що ввійде до скинії заповіту на служення в святині.

  Сім – це, як ми знаємо, число Божої повноти (див. «Числа та народи»). Тож сім днів – це повний Божий цикл освячення.

³¹ І візьмеш барана посвячення, і звариш м'ясо його в святім місці.
³² І буде їсти Аарон та сини його м'ясо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до скинії заповіту.
³³ І поїдять вони те, чим окуплено їх на рукоположення їх, на посвячення їх. А чужий не буде їсти, – бо святість воно!
³⁴ А якщо позостанеться з м'яса посвячення та з того хліба до ранку, то спалиш позостале в огні, – не буде те їджене, бо святість воно!

  Споживаючи м’ясо жертви людина стає учасником чи частиною цієї жертви, а отже, частиною значення цієї жертви. Наприклад, так є з символічним Тілом Ісуса Христа – споживаючи хліб, що символізує Тіло Христа, ми стаємо Його частиною, приймаємо Його Тіло в себе (див. «Тіло та Кров Христа»). Так і частки цього жертовного барана належали лише Богові та священикам. А так як Аарон з синами символізували братів Христа – Божих обранців, то сюди підходять слова з Об’явлення 14 розділу:

¹ І я глянув, – і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.
² І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,
³ і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.

  Як ніхто, окрім священиків, не міг їсти м’ясо цього барана, так і ніхто не міг навчитися пісні Божих обранців.

³⁵ І зробиш Ааронові та синам його так, як усе, що Я наказав був тобі. Сім день будеш посвячувати їх.

-          Освячення жертівника:

³⁶ А бичка, жертву за гріх, будеш споряджати щоденно для окуплення. І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити окуплення його. І помажеш його на його посвячення.
³⁷ Сім день будеш складати окупа на жертівнику – й освятиш його, і стане той жертівник найсвятішим. Усе, що доторкнеться до жертівника, освятиться.

  Освячення жертівника відбувалося разом з освячення священиків – тих, хто мав служити при цьому жертівнику.

-          Постійні жертви:

³⁸ А оце те, що будеш споряджати на жертівнику: ягнята, однорічного віку, двоє на день – завжди.
³⁹ Одне ягня спорядиш уранці, а друге ягня спорядиш під вечір.
⁴⁰ І десятину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, і на лиття чверть гіну вина на одне ягня.
⁴¹ А ягня друге спорядиш під вечір; як хлібну жертву ранку й як жертву плинну її спорядиш йому, – на пахощі любі, огняна жертва для Господа, –

  Ягня, хліб та вино – Христос, Його Тіло та Кров. Зауважимо, хліб (муку) треба було змішувати з оливою. Як ми визначили в розгляді 27 розділу, олія для свічника символізує наші зусилля в служінні Богові. Тобто, це певна спонукальна до дії сила – у цьому випадку, наша. Якщо в цій щоденній жертві хліб символізує Тіло Христа, то олія нагадує слова з Ісаї 61 розділу – які Ісус Христос процитував в Луки 4 розділі:

¹⁶ І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
¹⁷ І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
¹⁸ «На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
¹⁹ щоб проповідувати рік Господнього змилування».
²⁰ І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
²¹ І почав Він до них говорити: «Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!»

  Так – Він говорив про Себе. Це Його Бог помазав. Тільки, якщо люди помазували олією, то Бог помазував Святим Духом – теж певною спонукальною та підтримуючою Силою. Отож, олія тут символізує Святий Дух – що також підтверджує, що хліб (мука) символізує Тіло Ісуса Христа.

  Цю жертву, яка, як бачимо, символізує Жертву Ісуса Христа, треба було приносити щодня двічі на день. Це показує, наскільки важливою для людства є викупна Жертва Ісуса Христа. Адже лише за таких умов Бог міг бути зі Своїм народом та підтримувати його:

⁴² стале цілопалення для ваших поколінь при вході до скинії заповіту перед Господнім лицем, що буду там відкриватися вам, щоб говорити до тебе там.
⁴³ І буду відкриватися там Ізраїлевим синам, і це місце буде освячене Моєю славою.
⁴⁴ І освячу скинію заповіту, і жертівника, і Аарона та синів його освячу, щоб вони були священиками Мені.
⁴⁵ І буду Я спочивати серед Ізраїлевих синів, – і буду їм Богом.
⁴⁶ І познають вони, що Я Господь, їхній Бог, що вивів їх із єгипетського краю, щоб перебувати Мені серед них. Я – Господь, їхній Бог!

  Отож, після принесення викупної Жертви Ісусом Христом, Бог через Ісуса Христа перебуватиме завжди зі Своїми людьми – які з вдячністю приймають цю дорогоцінну Жертву – Матвія 28 розділ:

¹⁸ А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі.
¹⁹ Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа,
²⁰ навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» Амінь