Вихід 30 розділ
Постанова про жертівник для кадіння, про процедуру переліку народу, умивальницю, про святе помазання (миро) та кадило.
Підготовка до служіння
Як і інші засоби для поклоніння, ці також, як побачимо, мають своє символічне відображення в стосунках Бога з людьми.
- Жертівник на кадіння:
1 І зробиш жертівника на кадіння кадила, – з акаційного дерева зробиш його.
2 Лікоть довжина його, і лікоть ширина його, – квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.
3 І пообкладаєш його щирим золотом, – дах його та стіни його навколо, та роги його. І зробиш йому вінця золотого навколо.
4 І дві золоті каблучки зробиш йому під вінця його, – на двох боках його зробиш, на двох сторонах, – і буде це на вкладання для держаків, щоб ними носити його.
5 І поробиш держаки з акаційного дерева, і пообкладаєш їх золотом.
6 І поставиш його перед завісою, що над ковчегом свідоцтва, перед віком, що на свідоцтві, яким Я буду тобі відкриватися там.
7 І буде Аарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, – коли він поправлятиме лямпадки, то буде кадити його.
8 І при запаленні лямпадок під вечір він буде кадити його. Це постійне кадило перед Господнім лицем на ваші покоління!
9 Не запалите на ньому чужого кадила, ані цілопалення, ані жертви хлібної, і жертви рідинної не будете лити на ньому.
10 І складе Аарон окупа на роги його, раз у році, – з крови жертви за гріх раз у році дня Окуплення складе він окупа на нього на ваші покоління. Це найсвятіше для Господа!»
Вочевидь, цей жертівник символізує молитви святих – Об’явлення 5 розділ:
8 А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони – молитви святих.
А також Об’явлення 8 розділ:
3 І прийшов другий Ангол, та й став перед жертівником із золотою кадильницею. І було йому дано багато кадила, щоб до молитов усіх святих додав на золотого жертівника, що перед престолом.
Цілком логічно, що, облаштовуючи стосунки зі Своїм народом, Бог подбав про їхній доступ до Нього в молитвах, і щоб ці молитви приносились гідно. Розташування цього жертівника для кадіння ПЕРЕД завісою (за якою знаходився ковчег свідоцтва, а отже символічно був присутній Бог (6 вірш)) цілком слушне – адже, де складати молитви Богові, як не перед Його обличчям?..
Наступний наказ в загальному переліку ніби не доречний – ніби випадково потрапив до цього ряду наказів про жертівник, умивальницю та кадило. Втім, можливо НЕ випадково – а на своєму місці?..
- Умови переліку Ізраїлевих синів:
11 І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
12 «Коли будеш робити перелік Ізраїлевих синів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу свою Господеві при переліку їх, – і не буде між ними моровиці при переліку їх.
13 Оце дасть кожен, що переходить на переліку: половину шекля, на міру шеклем святині, – двадцять ґер той шекель; половина цього шекля – приношення для Господа.
14 Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцяти літ і вище, дасть приношення для Господа.
15 Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шекля, даючи приношення Господеві для складання окупу за ваші душі.
16 І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих синів, та й даси їх на роботу скинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим синам на пам'ять перед Господнім обличчям для окуплення за ваші душі».
Важливим тут є те, що всі ізраїльтяни при перерахунку мали дати викуп за кожного поліченого. Тобто, просто так лічити ізраїльтян не можна було. При перерахунку всі були рівні – розмір викупу для всіх був однаковий (15 вірш). Сума була не велика – як вказує Огієнко (перекладач Біблії), 1 шекель - близько 3 центів (станом на початок минулого століття). Інші перекладачі вказують, що розмір внеску був близько 6 грамів срібла.
Як розуміємо, час від часу виникала потреба перелічити Божий народ – тих, кого було дозволено. Левитів рахувати Бог заборонив – їх число Він й так знав, і всі вони належали Йому. Перелік же решти народу Ізраїлю – виходячи з необхідності викупу за перелік, мабуть символізує певну Книгу, про яку, наприклад, згадується в книзі пророка Даниїла 12 розділ:
1 І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
А також, Об’явлення 17 розділ:
8 Звірина, яку бачив я, була – і нема, і має вийти з безодні – і піде вона на погибіль. А мешканці землі, що їхні імена не записані в книгу життя від закладин світу, дивуватися будуть, як побачать, що звірина була – і нема, і з'явиться.
32 А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, – витри мене з книги Своєї, яку Ти написав»...
33 І промовив Господь до Мойсея: «Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.
Об’явлення 3 розділ:
5 Переможець зодягнеться в білу одежу, а ймення його Я не змию із книги життя, і ймення його визнаю перед Отцем Своїм і перед Його Анголами.
Об’явлення 20 розділ:
12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, – то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
Отже, бути переліченим – це бути засвідченим членом Божого народу. Так само, як і бути записаним до Божої книги життя – бути частиною справжнього Божого народу. Зазначимо, що перелік Божого народу відбувався за сприяння священиків – так само, як в час Кінця за сприяння братів Христа – яких, вочевидь, символізують старозавітні священики, буде збиратися Божий народ.
Тож, після опису створення жертівника для кадіння – який символізує молитви вірних Богові людей, закон перепису народу, який символізує записання в Божу книгу життя, виглядає цілком доречним та гармонійним із загальним контекстом.
- Умивальниця:
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 «І зробиш умивальницю з міді, і підстава її – мідь, на вмивання. І поставиш її між скинією заповіту й між жертівником, і наллєш туди води.
19 І будуть Аарон та сини його мити з неї свої руки та ноги свої.
20 Коли вони входитимуть до скинії заповіту, то будуть мити в воді, – щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на служення, щоб спалити огняну жертву для Господа.
21 І будуть вони вмивати руки свої та ноги свої, – щоб їм не вмерти. І буде це для них вічна постанова, – для нього й для нащадків його на їхні покоління!»
Первосвященик та священики мали дбати також і про тілесну чистоту перед Богом – під час служіння Йому. Це підкреслює Божу чистоту та Його святість.
Втім, виходячи з того, що опис цієї процедури слідує після опису правил переліку Божого народу – що, як ми припустили, символізує потрапляння до Божої книги життя, то на думку приходить певний приклад, який подав Своїм апостолам Ісус Христос – Івана 13 розділ:
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Ти, Господи, митимеш ноги мені?»
7 Ісус відказав і промовив йому: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш».
8 Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!» Ісус відповів йому: «Коли Я не вмию тебе, – ти не матимеш частки зо Мною».
9 До Нього проказує Симон Петро: «Господи, – не самі мої ноги, а й руки та голову!»
10 Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, – та не всі».
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому-то сказав: «Ви чисті не всі».
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам?»
Як бачимо, Ісус Христос обмив ноги Своїм учням після того, як вони вже були обрані – символічно записані до книги життя. Тож, так само як обмивання старозавітних священиків перед служінням Богові в скинії, можливо це обмивання Христом ніг Своїм апостолам також було їхнім символічним очищенням перед служінням Богові?...
Це може відповідати наданню обраним білих одеж з Об’явлення 6 розділ:
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?»
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Після обмивання слідує призначення обраних для відповідних місій – для чого і потрібна олія помазання – миро:
- Святе помазання (миро):
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 «А ти візьми собі найкращих пахощів: самотечної мірри п'ять сотень шеклів, і запашного цинамону половину його: двісті й п'ятдесят, і запашної очеретини – двісті й п'ятдесят,
24 і касії п'ять сотень шеклів на міру шеклем святині, та гін оливкової оливи.
25 І зробиш її миром святого помазання, масть складену, робота робітника масти. Це буде миро святого помазання.
26 І намастиш ним скинію заповіту, і ковчега свідоцтва,
27 і стола та всі речі його, і свічника та речі його, і жертівника кадила,
28 і жертівника цілопалення та всі речі його, і вмивальницю та підставу її.
29 І освятиш їх, і стануть вони найсвятішим, – усе, що доторкнеться до них, освятиться!
Спочатку мало бути приготоване знаряддя для служіння Богові. А потім – ті, хто мав виконувати це служіння:
30 І помажеш Аарона та синів його, та посвятиш їх на священнослуження Мені.
31 А до синів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління.
32 На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно, – святиня воно, воно буде святиня для вас!
33 Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого».
Заборона використовувати приготоване за Божим рецептом миро робила його винятковим, справді святим. Цим показувалась вищість над буденним Божих священиків та знарядь для поклоніння Богові.
Вочевидь, це миро символізувало Святий Дух, Яким Бог помазував Своїх служителів – тих, кого Біблія називає святими Всевишнього та братами Христа (див. «Брати Христові»).
- Кадило:
34 І промовив Господь до Мойсея: «Візьми собі пахощів: бальзаму, і ониху, і хелбану, пахощів, та чистого ладану, – кожне буде в рівній частині.
35 І зробиш з цього кадило, масть, робота робітника масти, посолене, чисте, святе.
36 І зітреш із неї надрібно, і даси з неї перед обличчям свідоцтва в скинії заповіту, що Я буду являтися тобі там, – це буде найсвятіше для вас!
37 А кадило, що зробите, за постановою про нього це зробите собі, – воно буде тобі святість для Господа!
38 Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий із народу свого!»
Що миро, що кадило – Бог дав чіткий рецепт їхнього приготування. І жодна людина не могла використовувати їх в приватних цілях – лише за Божим призначенням – в служінні Богові. Це робило особливим і запах скинії, і саме служіння.
Як бачимо, почерговість наказів цілком логічна – кадильниця (символізує принесення молитов), умови переліку (запис до книги життя людей з Божого народу), умивальниця (очищення перед служінням), олія (миро) помазання (призначення обраних), кадило (самі молитви). Тож, старозавітні знаряддя та обряди поклоніння Богові справді мають своє відображення в стосунках Бога з людьми та їхньому служінні Йому.