Частина П’ята
Дві притчі
Єзекіїля 16 розділ
Вкрай цікавий розділ, в якому, на перший погляд, описується Єрусалим (в образі жінки) – місто, яке свого часу обрав Бог, і яке внаслідок цього розквітло. Але з часом це місто зрадило Бога та грішило більше Содому та Самарії.
Та, насправді, тут є ще пророцтво, в якому описується доля сучасної людської цивілізації, так званого Заходу. Адже, місцями в описі невірного Єрусалиму можна впізнати опис великої блудниці або Великого Вавилону (див. «Вавилон»). Отож, розглядаючи цей розділ, ми можемо спостерігати паралелі і щодо Єрусалиму – як символу істинного поклоніння Богові, символу Його народу, – і щодо Європи – основоположниці сучасної Західної цивілізації.
Цивілізація
- Походження Єрусалиму:
1 І було мені слово Господнє таке:
2 «Сину людський, повідом Єрусалим про його гидоти,
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог до дочки Єрусалиму: Походження твоє й народження твоє – з краю ханаанського, твій батько – амореєць, а мати твоя – хіттеянка.
Очевидно, тут мається на увазі історія самого міста Єрусалиму – адже до часу обрання його Божим містом (після того, як його завоював ізраїльський цар Давид), він був простим містом в ханаанському краю, який заснували амореї та хіттеяни. Втім, не все так просто…
До речі – про Європу теж не можна сказати, що вона шляхетного походження….
4 При твоєму народженні, того дня, як ти народилася, не був обрізаний пупок твій, і водою не була ти обмита на очищення, ані не була ти посолена, ані не була ти сповита.
5 Не змилувалося над тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милосердя над тобою, але була ти викинена на відкрите поле, – так мало ціновано душу твою в день твойого народження!
Ханаанський край, а в майбутньому Обіцяний Край, на початку своєї історії був заселений народами, відомими своєю аморальністю (саме тем знаходилися загальновідомі міста Содом та Гоморра). У цьому ж краю бере свій початок Ізраїль – в майбутньому обраний Божий народ.
Так само й Європа – на початках заселена германськими племенами, які поволі переймали звичаї та заселялися народами з районів Греції та Риму – більш розвинутих на той час цивілізацій, та все ж далеких від Істинного Бога.
6 І проходив Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валялася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!
7 Рости ж, – зробив Я тебе, як польову ростину, і ти зросла та стала велика, і дійшла ти до найвродливішої вроди: перса випростались, волос твій виріс, а ти була зовсім нага!
Щодо Єрусалиму, то цей період, мабуть, відповідає часу від Авраама до Якова, і до часу, коли ізраїльтяни розрослися до великого народу в Єгипті. А далі – час покликання – вихід з Єгипту та статус Божого обраного народу.
Щодо Європи – цей період стосується часу ДО Римської Імперії в часи Христа, коли Бог вирішив взяти Західну цивілізацію під Свою опіку – давши людям Вчення Ісуса Христа:
- Бог бере під Свою опіку Єрусалим – Ізраїль (Західний світ):
8 І проходив Я повз тебе, і побачив тебе, аж ось час твій наспів, – час кохання. І простягнув Я полу Свою над тобою, і закрив твою наготу, і присягнув тобі, і ввійшов з тобою в заповіт, – говорить Господь Бог, – і стала ти Моєю.
9 І обмив Я тебе водою, і сполоскав Я кров твою з тебе, і натер тебе оливою.
10 І зодягнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, і сповив тебе в віссон, і покрив тебе шовком.
11 І приоздобив тебе оздобою, і дав нараменники на руки твої, а ланцюга – на шию твою.
12 І дав Я носову сережку до носа твого, і сережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.
13 І приоздобилась ти золотом та сріблом, а одіж твоя – віссон та шовк, і різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, і стала ти гарна-прегарна, і вдалося тобі досягти царської гідности!
14 І розійшлося ім'я твоє поміж народами за твою красу, бо досконала вона, через пишноту Мою, яку Я на тебе поклав, – говорить Господь Бог!
Найбільше Божий народ Ізраїль розквітнув у часи правління царя Соломона – коли слава про його багатство та розум розійшлися світом.
Для Європи цей період теж впізнається легко – отримавши Божу підтримку, завдяки християнській вірі Західний світ розквітнув та розрісся.
Втім, після періоду розквіту та зростання – що в Ізраїлі, що в Римській імперії (яка заклала основу сучасного Заходу), – настав період все більшого відходу від Божих принципів:
- Розпуста Єрусалиму – Ізраїля (Європи):
15 І покладалася ти на красу свою, і стала розпусною через славу свою, і виливала ти розпусту свою на кожного перехожого, – його ти була.
16 І брала ти з шат своїх, і робила собі різнокольорові пагірки, і чинила розпусту на них, як не бувало й не буде.
17 І брала ти речі з пишноти своєї, з Мого золота та зо срібла Мого, що дав тобі Я, і наробила собі подоб чоловічої статі, – і чинила розпусту із ними.
Після Соломона, який, як говорить Біблія, під кінець свого життя почав поклонятися іншим богам, ізраїльтяни все більше почали зраджувати свого Бога та поклонятися чужим богам.
Використовуючи багатства церкви, Рим почав нарощувати свій вплив задля ще більшого збагачення та влади над різними народами.
18 І брала ти свою різнокольорову одіж, і покривала їх, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.
19 А Мій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє обличчя на любі пахощі. І сталося це, говорить Господь Бог.
Все те, чим Ізраїль завдячував Богові, вони витрачали на божків та гидоту в Божих очах. І тих, кого ізраїльтяни мали б присвячувати Богові – своїх дітей, – вони приносили в жертву божкам. Так і Захід «приносив у жертву своїх дітей» – у війнах та гонитвах за багатством та владою:
20 І брала ти синів своїх та дочок своїх, що породила Мені, і приносила їх на їжу їм. Чи мало було розпусти твоєї,
21 що ти різала дітей Моїх і давала їм, перепроваджуючи через огонь для них?
22 І при всіх гидотах твоїх та розпустах твоїх ти не пам'ятала про дні своєї молодости, коли була нагою-пренагою, коли валялася в крові своїй...
23 І сталося по всьому тому твоєму злі, – горе, горе тобі! говорить Господь Бог, –
24 і побудувала ти собі місця розпусти, і поробила собі підвищення на кожному майдані.
25 На кожному роздоріжжі побудувала ти свої підвищення, і знеславила красу свою, і розхиляла ноги свої для кожного перехожого, і побільшувала свою розпусту...
26 І чинила ти розпусту з синами Єгипту, з своїми сусідами великотелесими, і побільшувала свою розпусту, щоб гнівити Мене.
В стародавні часи ізраїльтяни все більше та більше занечищувалися поклонінням різним чужим богам, все більше віддаляючись від свого, Істинного Бога. Так і Захід – все далі і далі відходить від Бога та Його принципів. Адже все, що відбувається в сучасному світі – далеке від Божих принципів і відповідає словам апостола Івана в 1 Івана 2 розділ:
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу.
- Ненаситність невірного Єрусалиму – Ізраїля (Заходу):
27 І ось простягнув Я Свою руку на тебе, і відняв належну частину твою, – і дав тебе на волю твоїх ненависниць, филистимських дочок, засоромлених твоєю нечистою дорогою.
28 Бо чинила ти розпусту з синами Ашшуровими, і не могла насититись, і блудила з ними, і теж не наситилась.
В кару за численні гріхи ізраїльтяни неодноразово піддавалися нападам ворожих народів – і їх Бог повідомляв про це через Своїх пророків і ДО покарання, і ПІСЛЯ – про причини цих бід. Та вони вперто не бажали цього чути та розуміти.
Так і сучасні країни Заходу – попри доступність Біблії, а отже, Божих принципів, попри численні попередження в цій Книзі про наслідки негідного життя, попри численні війни та біди, що спіткали країни Заходу, ніхто не робив жодних висновків, і не намагався повернутися до Бога та жити згідно з Його настановами. Навпаки, наша цивілізація стає все гіршою:
29 І побільшила ти свою розпусту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наситилася.
30 Як змучилося серце твоє, – говорить Господь Бог, – коли ти робила всі оці вчинки свавільної розпусної жінки!
31 Коли ти будувала місця своєї розпусти на кожному роздоріжжі, а підвищення своє робила на кожному майдані, то не була ти, як блудниця, щоб збирати заплату за розпусту,
32 але як перелюбна жінка, що замість свого чоловіка бере собі чужих.
33 Усім блудницям дають дарунка, а ти сама давала дарунки свої всім коханцям своїм, і підкуповувала їх, щоб приходили до тебе звідусіль на розпусту з тобою.
34 І було тобі при твоїй розпусті навпаки від інших жінок, бо не волочились за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпусту, і заплата за розпусту не давалась тобі, то сталось тобі навпаки.
Не дивлячись на неодноразові покарання від Бога, ізраїльтяни намагалися пропагувати свої, далекі від Бога, цінності іншим народам – на що звертав увагу Ісус Христос в Матвія 23 розділ:
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
Сучасний Захід, своїм стилем життя майже зруйнувавши нашу планету, все більше і більше породжуючи несправедливість у світі, і далі намагається пропагувати свій стиль життя іншим, біднішим країнам – вкладаючи в це кошти та ресурси. Звісно ж, сподіваючись в майбутньому отримати з цього зиск. Та довго цього Бог не терпітиме:
- Покарання невірного Єрусалиму – Ізраїля (Заходу):
35 Тому-то, розпуснице, послухай Господнього слова:
36 Так говорить Господь Бог: За те, що виливалась твоя розпуста, і відкривалась твоя нагота в блудодійстві твоїм з твоїми коханцями та зо всіма божками гидоти твоєї, і за кров синів твоїх, яких ти давала їм,
37 тому ось Я позбираю всіх коханців твоїх, яким була ти приємна, і всіх, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, і зберу їх коло тебе знавкола, і відкрию їм наготу твою, і вони побачать увесь твій сором!
38 І засуджу тебе присудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, і дам тебе на кров лютости та заздрости...
39 І віддам тебе в їхню руку, і вони зруйнують твоє місце розпусти, і порозвалюють підвищення твої, і постягають з тебе шати твої, і позабирають пишні вбрання твої, і покладуть тебе зовсім нагою...
40 І зберуть проти тебе збори, і закидають тебе камінням, і порубають тебе своїми мечами...
41 І попалять доми твої огнем, і зроблять на тебе присуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпусницею, і ти вже не будеш давати дарунка за розпусту!
Ці слова сповнилися двічі на Єрусалимі: під час його знищення вавилонянами в 587 році до н.е. і в 70 році н.е. – коли римляни зруйнували та спалили це невірне місто (див. «Паралель»).
А також, ці слова стосуються сучасного Заходу, який в книзі Об’явлення зображений Великим Вавилоном (див. «Вавилон»), про покарання якого в згаданій книзі сказано наступне – Об’явлення 17 розділі:
16 А десять рогів, що ти бачив їх, та звірина, – вони зненавидять розпусницю, спустошать її й обнажать, і з'їдять її тіло, і огнем її спалять.
17 Бо Бог дав їм до серця, щоб волю чинили Його, маючи одну думку, і щоб царство своє віддали звірині, аж поки не виповняться слова Божі.
Як і описуваний в Єзекіїля Єрусалим, Вавилон Великий також обнажать та спалять.
Останнє знищення Єрусалиму сталося в 70 році н.е. – тоді Бог остаточно відкинув Ізраїль, як Свій народ. Лише після того остаточного покарання, зупинився гнів Божий на Його невірний народ:
42 І заспокоїться Моя лютість на тебе, і відійде від тебе Моя заздрість, і я заспокоюся, і не буду вже гніватися.
43 За те, що ти не пам'ятала про дні своєї молодости, і гнівила Мене всім тим, то й Я ось поверну дорогу твою на твою голову, – говорить Господь Бог, – щоб не чинила ти розпусти після всіх гидот своїх!...
- Гірший від Самарії та Содому:
44 Ось кожен приповістник говоритиме про тебе приповістку, кажучи: «Яка мати – така її донька!»
45 Ти дочка своєї матері, що покинула свого чоловіка та своїх синів, і ти сестра своїх сестер, що покидали своїх чоловіків та своїх синів. Мати ваша хіттейка, а ваш батько – амореєць!
46 А старша сестра твоя – Самарія та дочки її, що сидять по лівиці твоїй, а сестра твоя, менша від тебе, що сидить по правиці твоїй – це Содома та дочки її.
47 А ти хіба не ходила їхніми дорогами й не робила за їхніми гидотами? Мало бракувало, – і зіпсулася б ти більше від них на всіх своїх дорогах!
48 Як живий Я, – говорить Господь Бог, – не зробила Содома, сестра твоя, вона та дочки її, як зробила ти та твої дочки!
Тут варто згадати слова Ісуса Христа з Матвія 10 розділ:
15 Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
Свого часу Содом не мав такої підтримки Бога, як Єрусалим. Та Єрусалим зіпсувався ще більше. Це ж стосується і Заходу – попри те, що ця цивілізація взяла за основу Вчення Ісуса Христа, як своєї релігії, вони псувалися та псуються все більше та більше.
Цікаво гріхи Содому описується далі:
49 Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла.
50 І запишались вони, і робили гидоти перед Моїм обличчям. І Я їх відкинув, як побачив оце.
Як бачимо, головною провиною Содому був не гомосексуалізм (як це прийнято вважати), а пиха і задоволення власних потреб, та відсутність співчуття до бідних та нужденних. Чи не нагадує це стиль життя сучасного Заходу?...
- Бог кожному віддасть згідно з його вчинками:
51 А Самарія не нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільшила гидоти свої більш від них, і оправдала сестер своїх усіма своїми гидотами, які ти зробила.
52 Тож носи свою ганьбу ти, що чинила її для своїх сестер, через твої гріхи, якими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть справедливіші за тебе! І також посоромся, і носи свій сором за твоє всправедливлення своїх сестер!
53 І поверну Я їхню долю, долю Содоми та дочок її, і Самарію та дочок її, і поверну долю твою серед них,
54 щоб носила ти свій сором, і соромилася всього того, що ти наробила, потішаючи їх.
55 А твої сестри, Содома та дочки її, вернуться до свого попереднього стану, і Самарія та дочки її вернуться до свого попереднього стану, і ти та дочки твої вернетесь до свого попереднього стану.
56 І не була сестра твоя Содома згадувана в устах твоїх за днів твоїх гордощів,
57 поки не відкрилося зло твоє, коли ганьбили тебе дочки Сирії та всіх околиць його, і дочки филистимські погорджували тебе звідусіль.
58 Свою розпусту та гидоти свої, – ти їх понесеш, говорить Господь.
59 Бо так говорить Господь Бог: І зроблю Я з тобою, як робила ти, що погордила присягою, щоб зламати заповіта.
Стосовно нашого часу сестрами у цьому пророцтві, ймовірно, варто вважати ті країни, що залишилися, так би мовити, на краю Західної цивілізації – бідніші і не такі розвинуті. А отже, і не так зіпсовані. Підставою такого висновку є пророцтво в Даниїла 7 розділ:
11 Я бачив того часу, що від голосу великих слів, які цей ріг говорив, я бачив, аж ось був забитий той звір, і було погублене тіло його, і було віддане на спалення огню.
12 А решті тих звірів відняли їхнє панування, а довгота в житті була їм дана аж до усталеного часу та години.
Захід й справді зруйнував свого заповіта з Богом (59 вірш) – якого було укладено в час, коли засновник сучасної Західної цивілізації – Рим, – взяв собі за основу християнство.
- Бог не назавжди покине Свій народ:
60 І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї молодости, і поставлю тобі заповіта вічного.
61 І ти згадаєш про свої дороги й засоромишся, коли ти візьмеш сестер своїх, старших від тебе, разом з меншими від тебе і дам їх тобі за дочок, але не з твого заповіту.
62 І відновлю Я Свого заповіта з тобою, і ти пізнаєш, що Я – Господь,
63 щоб згадала ти й засоромилася, і не могла більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли прощу тобі все, що ти наробила, говорить Господь Бог».
Все це легко проектується на людську цивілізацію:
Свого часу Бог дав грішному людству зростати самостійно. Потім Він обрав ізраїльський народ для Себе – благословив їх, і дав їм багатство та славу. Але вони зрадили Його – і Бог покарав їх. Після цього Бог, як і колись, обрав новий народ для Себе – християнський світ. Та й вони з часом зрадили Його. Сучасний Західний світ в переважній більшості являється саме християнським. Але вони не дбали про те, щоб «своїх дітей присвячувати Богові», а віддавали їх в гріх, – як каже Ісус Христос, в «геєнну огненну» – на війни, хвороби та голод, – через свою жадібність. Тому Бог їх відкине, викриє та знищить. Але Останок все ж залишиться, який згадає та й засоромиться, і не зможе більше відкривати уста перед ганьбою своєю, коли (Бог) простить йому (людству) все, що вони наробили. З цього почнеться нова людська цивілізація – настане Боже Царство…