Субота

  Якщо ви читали Біблію, то могли зауважити, що Бог по-особливому вирізняє Сьомий День – який називається Субота. Перша згадка про цей День знаходиться у книзі Буття 2 розділ:

1 І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.
2 І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
3 І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

  В розгляді цього розділу книги Буття ми звернули увагу, що цими словами, фактично, закінчується опис історії людства – настав Сьомий День, людство живе щасливо, Бог відпочиває. Втім, наразі ми цього не спостерігаємо. До того ж, Сам Ісус Христос сказав, що Бог-Отець все ще працює – принаймні, в той час, коли Ісус Христос був на землі – Івана 5 розділ:

17 А Ісус відповів їм: «Отець Мій працює аж досі, – працюю і Я».

  Якщо така справа, то виникає логічне запитання: що це за Сьомий День такий – в який Бог відпочиває, але чомусь працює досі? Це тим більше цікаво, що Бог наказав шанувати цей День – Вихід 20 розділ:

8 Пам'ятай день суботній, щоб святити його!
9 Шість день працюй і роби всю працю свою,
10 а день сьомий – субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.

  Пояснюючи євреям ЩО втратили в давнину їхні предки (в часи Мойсея), апостол Павло сказав їм наступне – Євреїв 3 розділ:

7 Тому-то, як каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте,
8 не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,
9 де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,
11 тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть»!
12 Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
13 Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,
15 аж поки говориться: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань»!
16 Котрі-бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?
17 На кого ж Він «гнівався був сорок років»? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні «кості в пустині полягли»?
18 Проти кого Він «був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку», як не проти неслухняних?
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

  І продовжимо в Євреїв 4 розділ:

1 Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.
2 Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
3 Бо до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: «Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони», хоч діла Його були вчинені від закладин світу.
4 Бо колись про день сьомий сказав Він отак: «І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї».
5 А ще тут: «До Мого відпочинку не ввійдуть вони»!
6 Коли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,
7 то ще призначає Він деякий день, – «сьогодні», бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець»!
8 Бо коли б Ісус (Навин) дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.
9 Отож, людові Божому залишається суботство, спочинок.
10 Хто-бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.
11 Отож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

  Згідно цих слів Господня Субота – час Його відпочинку, Сьомий День, ще не настав. Теперішній час Павло назвав Сьогодні – і це, вочевидь, лише певний період Шостого Дня – часу Творення. Формування людини та світу ще тривають. Тож коли, згідно Біблії, мав би настати Сьомий День? Стосовно часу (дати) не скажемо. Але про ознаки сказати можемо: Сьомий День настане тоді, коли виконається Шостий День – Буття 1 розділ:

24 І сказав Бог: «Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її». І сталося так.
25 І вчинив Бог земну звірину за родом її, і худобу за родом її, і все земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.
26 І сказав Бог: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі».
27 І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив, як чоловіка та жінку створив їх.
28 І поблагословив їх Бог, і сказав Бог до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!»
29 І сказав Бог: «Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, – нехай буде на їжу це вам!
30 І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, – уся зелень яринна на їжу для них». І сталося так.
31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, – день шостий.

  Як бачимо, Шостий День включає в себе створення тваринного світу та людства. Всі вони мають жити щасливо, в мирі та злагоді. А так як злагоди та щастя немає ні між людьми, ні між людьми та тваринами, то Шостий День все ще триває. І доки він триватиме? До того часу, коли останній противник Бога та людства буде знищений – Об’явлення 20 розділ:

7 Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде випущений із в'язниці своєї.
8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Ґоґа й Маґоґа, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє – як морський пісок.
9 І вийшли вони на ширину землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов огонь з неба, – і пожер їх.
10 А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро огняне та сірчане, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.
11 І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.
12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, – то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть і ад дали мертвих, що в них, – і суджено їх згідно з їхніми вчинками.
14 Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть, – озеро огняне.
15 А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне...

  Отже, аж через тисячу років після того, як Бог встановить Своє Царство тут на землі під керівництвом Його Сина Ісуса Христа, зможуть настати умови для щасливого співіснування мешканців землі – людей та тварин, – коли на землі запанує мир та злагода. Про цей час згадується в Об’явлення 21 розділі:

1 І бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, як невіста, прикрашена для чоловіка свого.
3 І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними»,
4 «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!»

  Описане тут відповідає словам про закінчення Шостого Дня – Буття 1 розділ:

31 І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, – день шостий.

  Отож, якщо Сьомий День – це щасливе життя людства у злагоді з Богом, між собою та іншими живими створіннями світу, то цей День ДУЖЕ вартий нашої пошани – адже все це Бог творить для людства. І зневага цього Дня – це зневага до Бога, Його опіки, ласки та доброти стосовно нас, людей…

  Варто зазначити, що на відміну від Мойсеєвого Закону – за яким Суботу відзначали як день тижня, Ісус Христос, як показують книги Нового Заповіту, заповів святити Сьомий День інакше – щодня своїми думками, молитвами та вчинками. Адже слова молитви «Отче наш» щодо приходу Божого Царства та встановлення Божої волі на землі, як і на небі, стосуються саме цього Сьомого Дня. І Своїм прикладом Ісус Христос показав, що послух Богові та добрі діла – це хороший спосіб святити Сьомий День. Тож учні Христа не виділяли суботу як особливий день тижня – вони святили Суботу своїми словами та ділами щодня.

  Вартими уваги щодо суботи є вірші в Ісаї 58 розділ:

13 Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, – не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, –
14 тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, – бо уста Господні сказали оце!

  Як бачимо, в суботу весь час, думки та дії повинні належати Богові. Це вказує, що в час Господнього Відпочинку – коли людство досягне досконалості, люди, так би мовити, синхронізуються з Творцем – Всевишнім Богом, і будуть з Ним одним цілим – на сповнення слів Христа в Івана 17 розділ:

20 Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене,
21 щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я – у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, – щоб увірував світ, що Мене Ти послав.