Матвія 3 розділ
Іван Христитель. Хрищення Ісуса Христа – початок найважливішої місії в історії людства.
Хрищення
- Іван Христитель:
1 Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській,
2 та й каже: «Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне!»
3 Бо він той, що про нього сказав був Ісая пророк, промовляючи: «Голос того, хто кличе: В пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!»
Це пророцтво записане в Ісаї 40 розділ:
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
Цікаво, що Іван Христитель сам визнавав, що він є тим голосом – Івана 1 розділ:
19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: «Хто ти такий?»
20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: «Я – не Христос».
21 І запитали його: «А хто ж? Чи Ілля?» І відказує: «Ні!» «Чи пророк?» І дав відповідь: «Ні!»
22 Сказали ж йому: «Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?»
23 Відказав: «Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню», як Ісая пророк заповів».
Попри те, що Іван не вважав себе обіцяним пророком Іллею, пізніше Ісус Христос сказав, що він таки був тим Іллею – Матвія 11 розділ:
11 Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім – той більший від нього!
12 Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його.
13 Усі-бо Пророки й Закон до Івана провіщували.
14 Коли ж хочете знати, – то Ілля він, що має прийти.
Як було в часи Першого Пришестя Ісуса Христа, так і під час Другого Його Пришестя – в наш час, також має з’явитися аналог пророка Іллі – який, за словами Ісаї, також має «закликати до приготування Господньої дороги» (див. «Ілля»).
4 Сам же Іван мав одежу собі з верблюжого волосу, і пояс ремінний на стегнах своїх; а пожива для нього була сарана та мед польовий.
5 Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця,
6 і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої.
Отож, Іван вів аскетичний стиль життя – як це робили Божі люди давнини, – і його діяльність полягала в заклику людей до покаяння та навернення до Бога – що свого часу робив і пророк Ілля.
- Іванова проповідь:
7 Як побачив же він багатьох фарисеїв та саддукеїв, що приходять на хрищення, то промовив до них: «Роде зміїний, – хто вас надоумив утікати від гніву майбутнього?
8 Отож, – учиніть гідний плід покаяння!
9 І не думайте говорити в собі: «Ми маємо отця Авраама». Кажу-бо я вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння!
Хоча може виглядати, що Іван використав звичайну алегорію, та це не зовсім так – ці слова узгоджуються з тим, що для того, щоб бути нащадком Авраама, не обов’язково бути ізраїльтянином по крові – Римлян 9 розділ:
6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: «в Ісаку буде насіння тобі».
8 Цебто, не тілесні діти – то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
10 Бо вже до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та й в огонь буде вкинене.
Біблія часто порівнює Ізраїль з деревом – від якого очікувались відповідні плоди. Наприклад, в Матвія 7 розділі:
19 Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, – зрубується та в огонь укидається.
Одного разу Христос навіть дав наглядний приклад – Марка 11 розділ:
12 А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.
13 І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, – не пора-бо на фіґи була.
14 І озвався Ісус і промовив до нього: «Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки!» А учні Його все те чули.
В Біблії дерево – це певний засіб, який має приносити відповідні плоди (див. «Дерево»). Тож Ізраїль – це створений Богом засіб для встановлення Божого Царства на землі, – який очікуваних плодів не приносив, – за що й був відкинутий Богом як Обраний народ (див. «Обраний народ»).
11 Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені, потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем.
В хрищенні Івана Христителя вода символізувала Знання від Бога – яке приводило до усвідомлення гріховного стану та спонукувало людину до покаяння. Святий Дух від Христа теж дарує Знання – яке примирює з Богом та наближає до Нього. Проте, хрищення вогнем очікує на Божих противників – і символізує знищення. Це також робитиме Ісус Христос Господнього Дня – в наш час – 2 Псалом:
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Жадай Ти від Мене, – і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє – аж по кінці землі!
9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський»...
Та для цього спочатку треба відділити Божих прихильників від Його противників:
12 У руці Своїй має Він віячку, і перечистить Свій тік: пшеницю Свою Він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім».
Ці слова нагадують притчу Ісуса Христа про кукіль та пшеницю – Матвія 13 розділ:
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль.
27 І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: «Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?»
28 А він їм відказав: «Чоловік супротивник накоїв оце». А раби відказали йому: «Отож, – чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?»
29 Але він відказав: «Ні, – щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю.
30 Залишіть, – хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї».
В часи Господнього Дня (наш час) через світові обставини відбудеться розшарування суспільства – і стане добре видно хто-є-хто – Малахії 3 розділ:
16 Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, – і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його.
17 І будуть Мені вони власністю, – каже Господь Саваот, – на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому.
18 І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.
- Хрищення Ісуса Христа:
13 Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього.
14 Але перешкоджав він Йому й говорив: «Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?»
15 А Ісус відповів і сказав йому: «Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду». Тоді допустив він Його.
Так як Іван христив в покаяння за гріхи (11 вірш), то Ісусове Хрищення в Івана символізує покаяння за гріхи всіх Христових послідовників – всіх тих, чиї гріхи взяв на Себе Христос – всіх тих, хто бажає скористатися з Викупної Жертви Ісуса Христа, – на це ж вказує пророцтво в Ісаї 53 розділ:
4 Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...
5 А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!
6 Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, – і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!
16 І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього.
Охристившись, Ісус підтвердив початок виконання даної Богом місії. Після цього Бог-Отець зіслав на Христа Святий Дух – як свідчення того, що тепер Він може зібрати побожних людей та христити їх Святим Духом. Окрім цього Бог-Отець вголос висловив Своє схвалення діям Свого Сина:
17 І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!»
З цього часу почалась найважливіша місія в історії людства – шлях до примирення з Богом та спасіння всіх побожних людей – шлях до повернення Раю.