Матвія 20 розділ
Про перших – які стануть останніми, і останніх – які стануть першими.
Перші та останні
- Однакова плата:
1 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
*Сучасний облік часу випереджає описаний на шість годин – тобто, в нашому сприйнятті тут мова про 9 годину ранку.
4 та й каже до них: «Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам».
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: «Чого тут стоїте цілий день безробітні?»
7 Вони кажуть до нього: «Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: «Ідіть і ви в виноградник».
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: «Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших».
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,
12 кажучи: «Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту»...
13 А він відповів і сказав до одного із них: «Не кривджу я, друже, тебе, – хіба не за динарія згодився зо мною?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?»
16 Отак будуть останні першими, а перші – останніми!»
По-перше, першим християнам, мабуть, було важче, ніж останнім у цьому грішному світі – та всі отримають однакову нагороду. По-друге, велика духовна діяльність (особливо, якщо вона така лише в очах служителя (духівництва)) не дає особливих переваг в порівнянні з простішими, але вірними Богові, людьми. Ця притча навчає смиренню та співзвучна зі словами Ісуса Христа в Луки 17 розділ:
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: «Ми – нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!»
Те, що в цій притчі всі працівники отримували однакову плутню, і останні слова Ісуса Христа про перших та останніх вказує на два аспекти цієї притчі.
Однакова платня вказує на те, що покликані в час Господнього Дня – а отже їхня діяльність на славу Божу може тривати всього пару років чи навіть місяців, – отримають таку ж нагороду, що й перші християни – які могли зносити всі труднощі служіння Богові довгі роки аж до своєї смерті. Втім, малоймовірно, що цей факт мав би пригнічувати справді вірних Божих слуг.
А от перші, які стануть останніми – це справді мова про тих, хто вважає, що він важко та вірно служив Богові і йому належить першість в отриманні нагороди. Такими можуть бути будь-які релігійні служителі будь-якої релігії (і не факт, що лише християнської течії) – які самі визначають форму та рівень вірності в служінні Богові – Матвія 7 розділ:
21 Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: «Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили?»
23 І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!»
Можуть бути служителі, які вважають себе першими в служінні Богові і користуватися певними преференціями серед людей. Та, як бачимо, визначальним фактором вірності Богові є виконання волі Бога-Отця, що на небі, а не власні погляди щодо цього…
- Ісус втретє передрікає Свою смерть:
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
18 «Оце в Єрусалим ми йдемо, – і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, – і засудять на смерть Його...
19 І поганам Його вони видадуть – на наругу та на катування, і на розп'яття, – але третього дня Він воскресне!»
Раніше Ісус Христос сказав наступне – Матвія 12 розділ:
34 ------------------- Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
Можна собі лише уявити, як Ісусові було важко прймати наближення того важкого часу…
- Прохання матері синів Зеведеєвих:
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
21 А Він їй сказав: «Чого хочеш?» Вона каже Йому: «Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм – праворуч один, і ліворуч від Тебе один».
22 А Ісус відповів і сказав: «Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христитися хрищенням, що я ним хрищуся)?» Вони кажуть Йому: «Можемо».
23 Він говорить до них: «Ви питимете Мою чашу (і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти праворуч Мене та ліворуч – не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано».
24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
Описана історія показує, що мати синів Зеведеєвих звернулася з таким проханням до Ісуса Христа по намовлянню своїх синів. І це прохання вказує, що вони ще були далекі від розуміння Божого погляду на владу – тож Ісус Христос вкотре був вимушений пояснювати це Своїм учням:
- Бути першим:
25 А Ісус їх покликав і промовив: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, – хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, – нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»
Ісус не користувався благами Свого панування, а служив Своїм підопічним – саме такий устрій в Божому правлінні. Це добре видно в пораді апостола Павла в Ефесян 5 розділ:
22 Дружини, – коріться своїм чоловікам, як Господеві, –
23 бо чоловік – голова дружини, як і Христос – Голова Церкви, Сам Спаситель тіла!
24 І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.
25 Чоловіки, – любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,
-------------------------
28 Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.
29 Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву,
-------------------------
33 Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!
Ісус Христос не намагався панувати, використовувати для власного зиску, чи принижувати Своїх учнів – Він терпляче дбав про них. Ось так Він «панував» над ними. Тож в Божому світі панування – це не споживання благ за рахунок підопічних, а опіка над ними. Це ж стосується, як зауважив апостол Павло, й стосунків у шлюбі.
- Уздоровлення двох сліпців:
29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!»
31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: «Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!»
32 Ісус же спинився, – покликав їх та й сказав: «Що хочете, щоб Я вам зробив?»
33 Вони Йому кажуть: «Господи, – нехай нам розкриються очі!»
34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, – і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
*Схожа історія описана в Матвія 9 розділ.
Що ж – Ісус Христос справді «відкрив» очі – що фізичним сліпцям, що духовним. Особливо це стане очевидним в час Кінця – наш час, – коли чимало духовних сліпців прозріють та зрозуміють природу грішного світу, і долучаться до Божого народу – як і ті сліпці, що після прозріння пішли за Христом.