Матвія 15 розділ
Лицемірство фарисеїв та книжників. Ісус вздоровлює дочку хананеянки. Чудесне нагодування 4 тисяч народу.
Що опоганює людину
- Лицемірство фарисеїв та книжників:
1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:
2 «Чого Твої учні ламають передання старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають».
3 А Він відповів і промовив до них: «А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради передання вашого?
Як бачимо, юдеї звинуватили учнів Христа в порушенні передання старших, а Ісус вказав, що вони ці передання старших ставили вище Божого Закону. Вочевидь, тут передання старших – це Талмуд – звід правил на основі трактувань Мойсеєвого Закону, складений юдейськими рабинами.
4 Бо Бог заповів: «Шануй батька та матір», та: «Хто злорічить на батька чи матір, – хай смертю помре».
5 А ви кажете: «Коли скаже хто батьку чи матері: «Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові»,
6 то може вже й не шанувати той батька свого або матір свою. Так ви ради передання вашого знівечили Боже Слово.
Мойсеєвий Закон дозволяв ізраїльтянам посвячувати своє майно Богові (давати його на храм Господній у користування священикам), а по певному часі це майно можна було повернути (Левит 27 розділ). Тож, як зауважив Ісус Христос, юдеї використовували це для того, щоб обмежити допомогу постарілим батькам.
7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував був, говорячи:
8 «Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!
9 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук – людських заповідей»...
Ці слова записані в Ісаї 29 розділ:
13 І промовив Господь: За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене – заучена заповідь людська,
Фарисеї та книжники більше цінували власне розуміння Мойсеєвого Закону, аніж сам Закон – тобто, вони маніпулювали його тлумаченням для власної користі. Тож, попри зовнішню побожність, з Богом вони не були.
- Що опоганює людину:
10 І Він покликав народ, і промовив до нього: «Послухайте та зрозумійте!
11 Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить».
12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: «Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?»
13 А Він відповів і сказав: «Усяка рослина, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.
14 Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, – обоє до ями впадуть»...
Ісус Христос не мав наміру загравати з юдейськими старійшинами, – якщо вони не з Богом, то на них і не варто звертати увагу.
Варто визнати, що ситуація зі служінням Богові не змінилася і до наших днів – значна більшість так званих Божих служителів маніпулюють трактування Божого Слова для власного зиску…
15 А Петро відповів і до Нього сказав: «Поясни нам цю притчу».
16 А Він відказав: «Чи ж і ви розуміння не маєте?
17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?
18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, – і воно опоганює людину.
19 Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги.
20 Оце те, що людину опоганює. А їсти руками невмитими, – не опоганює це людини!»
Звісно ж, Ісус Христос не заохочував до нехтування особистою гігієною, та Він був проти надмірної прискіпливості.
Щодо того, що виходить з уст людини, то про це Біблія говорить неодноразово – наприклад, чимало таких прикладів у книзі Приповістей – Приповістей 12 розділ:
13 Пастка злого – в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.
----------------
18 Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих – то ліки.
Приповістей 18 розділ:
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
21 Смерть та життя – у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Тож Христові аргументи для юдеїв не повинні були бути чимось новим…
- Зцілення дочки хананеянки:
21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські.
22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: «Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, – демон тяжко дочку мою мучить!»
23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: «Відпусти її, бо кричить услід за нами!»
24 А Він відповів і сказав: «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого»...
Час допомагати неюдеям прийшов після смерті та воскресіння Ісуса Христа – з того часу, як Бог послав апостола Петра проповідувати поганам (Дії 10 розділ). Тож Христос просто намагався слідувати призначенню.
25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: «Господи, допоможи мені!»
26 А Він відповів і сказав: «Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам»...
27 Вона ж відказала: «Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів».
28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: «О жінко, твоя віра велика, – нехай буде тобі, як ти хочеш!» І тієї години дочка її видужала.
Смирення та віра цієї хананеянки не могла бути неоцінена Ісусом Христом – бо такого і серед ізраїльтян зустрічалось не часто. Тож її віра допомогла їй знайти ласку в очах Христа. До того ж, цей випадок показує, що з правил можуть бути винятки – на що Ісус і Сам не раз вказував юдейським старійшинам.
- Ісус вздоровлює багато недужих:
29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галілейського моря, і, зійшовши на гору, сів там.
30 І приступило до Нього багато народу, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоровлював їх.
31 А народ не виходив із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стають здорові, криві ходять, і бачать сліпі, – і славив він Бога Ізраїлевого!
Виходячи з того, що гора в Біблії часто символізує суспільну систему, то те, що Ісус зійшов на гору, сів там та зцілював людей, виглядає доволі символічно – царюючий Ісус Христос на верхів’ї суспільної системи зцілює людей, що прийшли до Нього…
- Чудесне нагодування 4 тисяч чоловік:
32 А Ісус Своїх учнів покликав і сказав: «Жаль Мені цих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, але їсти не мають чого; відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі».
33 А учні Йому відказали: «Де нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?»
34 А Ісус запитав їх: «Скільки маєте хліба?» Вони ж відказали: «Семеро, та трохи рибок».
35 І Він ізвелів на землі посідати народові.
36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав учням Своїм, а учні народові.
37 І всі їли й наситилися, а з позосталих кусків назбирали сім кошиків повних...
38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.
39 І, відпустивши народ, усів Він до човна, і прибув до землі Магдалинської.
В попередньому – 14 розділі Євангеліє від Матвія, описується, що п’ятьма хлібами та двома рибинами (разом сім одиниць – число Божої повноти) Ісус чудесним чином нагодував більше п’яти тисяч чоловік – після чого залишилось ще повних дванадцять кошів хліба. Зауважимо – саме дванадцять кошів – число людської повноти для Бога (див. «Числа та народи»).
У розглядуваному ж випадку є вже саме хлібів сім та трохи риби. І після чудесного нагодування чотирьох тисяч чоловік, залишилося сім повних кошиків хліба…
Знаково, що в цих чудах Христових кількість їжі відповідає саме символічним числам, і що таких чуд Біблія описує саме два. Чому знаково? Та тому що, як дає підстави зрозуміти Біблія, Господнього Дня буде два етапи подання духовної поживи людям: перший – перед початком та протягом цього Дня, а другий – в самому кінці. І це також відбуватиметься в пустелі – правда символічній, – адже пустеля в Біблії символізує світ грішного людства (див. «Пустеля»). І якщо першого разу РАЗОМ було сім одиниць продуктів – які складалися з п’яти хлібів та двох риб, то другого разу вже саме хлібів було сім. Зазначимо – в давні часи хліб складав основу раціону тогочасних людей. Тому те, що саме кількості хліба надається увага, вказує, що саме хліб символізує духовну поживу. Тож, першого разу інформація ще не буде, так би мовити, повністю очищеною – ніби з домішками. Та вона приведе людей до Бога – що символізує дванадцять кошів хліба, що залишився. А другого разу інформація буде більш чистою, зрозумілою, вдосконаленою. Все це відповідає словам в Даниїла 12 розділ:
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання».
А також, Приповістей 4 розділ:
18 А путь праведних – ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
І вже після другого разу сприйняття Бога людьми стане відповідати Божим вимогам – на що вказує саме сім кошиків хліба, що залишився…