Матвія 6 розділ
Нагірна Проповідь: про лицемірство, молитву, скарби та клопоти.
«Отче наш»
- Милостиня:
1 Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
2 Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
3 А як ти чиниш милостиню, – хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя,
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Ісус Христос звертає увагу на мотивацію – чинити милостиню має бути частиною нашої сутності. Не варто очікувати на визнання нашої доброти від інших – це абсолютно не має значення. Якщо вдуматися у слова Ісуса, то навіть не варто робити милостиню для визнання від Бога – наша лівиця не повинна знати про те, що робить (милостиню) наша правиця – все це має відбуватися, так би мовити, на підсвідомому рівні. Тобто, чинити милостиню варто не тому що прагнемо визнання від Бога (чи, тим паче, від людей), а тому що так правильно, тому що це частина нашої сутності.
Мабуть тут можна зауважити, що ці слова Ісуса мають певну схожість зі словами Соломона, записаними в Екклезіяст 11 розділ:
1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.
*Більше про це див. «Давай».
Щедрій людині Бог в любому випадку надолужить. Тож, Ісус Христос навчав людей бути щедрими від серця – як стиль життя.
- Молитва:
5 А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
Як і з милостиню – показова побожність не є ознакою справжньої побожності, – тож не буде прийнята Богом – Він більше цінує скромність:
6 А ти, коли молишся, «увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися» Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
7 А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, – бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство.
Цікаве зауваження – багато слів в молитві не гарантують Божої відповіді. Більш важливим є смирення та щира надія на Бога – Який і так знає наші потреби:
8 Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!
Головне призначення молитви – смиренний зв’язок з Богом. Під час молитви ми не вправляємося в красномовстві, а спілкуємося з Ним – а для цього важлива не кількість слів, а суть та щирість. Окрім цього, щира молитва допомагає нам самим визначитися зі своїми пріоритетами (див. «Молитва»).
- «Отче наш»:
9 Ви ж моліться отак: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє,
10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
11 Хліба нашого насущного дай нам сьогодні.
12 І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
13 І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амінь».
14 Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець.
15 А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших.
Варто зауважити, що ця молитва не є обов’язковою (як багато хто думає) – вона є зразковою. Це приклад правильної молитви – спочатку Бог та Його Слава. А вже потім – той хто молиться. Правильно поставлені пріоритети. Важливе заохочення – прощайте іншим, – що є продовженням теми початку Нагірної Проповіді, записаної в попередньому – 5 розділі. Фактично, ця молитва побудована на принципах Десяти Божих Заповідей (див. «Десять Заповідей»).
- Піст:
16 А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони-бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою!
17 А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий,
18 щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
Піст також не для показної побожності, а для наближення до Бога та допомоги бідним – як на це вказано в Ісаї 58 розділ:
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати?
7 Чи ж не це, – щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, – щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного?
Тож піст – це між Богом та людиною. Тут знову ж таки мова саме про скромність.
- Скарби:
19 Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.
20 Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.
21 Бо де скарб твій, – там буде й серце твоє!
Жодні матеріальні статки людина не може забрати з собою після смерті – Бог їх ніяк не оцінить. А от добрі справи, правильні риси характеру – це Бог цінує, і вони будуть, так би мовити, зараховані до активу людини. Це і є справжнім скарбом – те, що залишається з людиною назавжди.
22 Око – то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, – то яка ж то велика та темрява!
Цікаве порівняння ока до світильника – чого пожадаємо, на те й дивимося, і це приковує наш погляд. Тож те, що «освітлюють» наші очі, вказує на те, що ми цінуємо – показує нашу сутність. Виходить, що тут Ісус Христос показав доволі простий та дієвий метод визначення рівня нашої духовності – таким чином можна визначити, що (або хто) є нашим паном:
24 Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.
Звісно ж, у цьому матеріалістичному світі доводиться важко працювати для забезпечення життєвих потреб – та варто обирати пріоритети. А для цього найкраще покластися на Бога:
- Не журіться:
25 Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?
26 Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Варто зауважити – щоб бути багато вартнішим за птахів, вочевидь, варто бути приємним Богові – тоді Він у повній мірі подбає про Своїх вірних – Псалом 36:
25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
27 Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного?
Таки так – журба нічим не допоможе, а от зашкодити може…
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, – не працюють, ані не прядуть.
29 А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
30 І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, – скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
Може здатися, що тут Ісус Христос говорить про звичайний одяг. Та це не так – Він говорить про набагато кращий одяг – Ефесян 4 розділ:
20 Але ви не так пізнали Христа,
21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
23 та відновлятися духом вашого розуму,
24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Одяг, про який говорить Христос, дарує вічне життя (див. «Одяг»).
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32 Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, – а все це вам додасться.
Ці слова підтверджують, що для того, щоб бути вартнішим за птахів небесних та лілій – треба бути приємним Богові – шукати найперш Царства Божого. Правильні пріоритети дають добрі результати.
34 Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи!
Чим ближче День Господній – тим важче жити і тим більше причин для турбот та переживання. Та порада Христа жити сьогоднішнім днем допоможе долати всі труднощі – поклавшись на Бога, – Він точно підтримає.