Матвія 17 розділ
Преображення Ісуса на горі. Ілля, якого не прийняли. Сила віри.
Сяючий Христос
- Преображення Ісуса на горі:
1 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, брата його, та й веде їх осібно на гору високу.
Юдея – це горбиста місцевість, – тож гори там не рідкість. Та, мабуть, саме висока гора тут згадується не випадково – адже, як ми знаємо, гора в Біблії – це певна суспільна організація, система. І Боже Царство – це теж суспільна організація, – де Ісус Христос буде у Славі Своїй:
2 І Він перед ними переобразився: обличчя Його, як те сонце, засяло, а одежа Його стала біла, як світло.
Апостол Іван, який був присутній при цьому видінні, в майбутньому ще бачив Ісуса Христа у величному вигляді – у Його Славі – Об’явлення 1 розділ:
12 І я оглянувся, щоб побачити голос, що говорив зо мною. І, оглянувшись, я побачив сім свічників золотих;
13 а посеред семи свічників «Подібного до Людського Сина, одягненого в довгу одежу і підперезаного» по грудях золотим поясом.
14 А «Його голова та волосся – білі, немов біла вовна, як сніг; а очі Його – немов полум'я огняне.
15 А ноги Його подібні до міді», розпалені, наче в печі; а «голос Його – немов шум великої води».
16 І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
Так як це видіння в Об’явлення стосується Господнього Дня, то й видіння у розглядуваному розділі Матвія теж стосується того часу.
3 І ось з'явились до них Мойсей та Ілля, і розмовляли із Ним.
Зауважимо, тут Ісус був у товаристві двох великих пророків – Мойсея та Іллі. В час Кінця Бог призначить двох Своїх пророків звіщати світові – Об’явлення 11 розділ:
3 І звелю Я двом свідкам Своїм, і будуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдесят день, зодягнені в волосяницю.
4 Вони – дві оливі та два свічники, що стоять перед Богом землі.
5 І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, – і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, – той отак мусить бути забитий.
6 Вони мають владу небо замкнути, щоб за днів їхніх пророцтва не йшов дощ. І мають владу вони над водою, – у кров обертати її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разів вони схочуть.
Їхні здібності вказують на те, що це символічні Мойсей та Ілля. Тож, згідно розглядуваної історії про преображення Христа, в час Кінця ці пророки співпрацюватимуть з царюючим Ісусом Христом – Який вже пробуватиме у Славі Своїй. Звісно ж, присутні при видінні апостоли цього ще не розуміли:
4 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Господи, добре бути нам тут! Коли хочеш, поставлю отут три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі».
5 Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!»
Чомусь для показу цього видіння Ісус обрав лише Петра, Якова та Івана, а не всіх апостолів. Можливо – в продовження теми попереднього розділу, – ми бачимо, що Бог дає більше розуміння тим, хто має відкрите щире серце. Тож це видіння мало б підсилити віру Петра, Якова та Івана, а вони, в свою чергу, могли б підкріпити інших…
6 А почувши, попадали учні долілиць, і полякалися сильно...
7 А Ісус підійшов, доторкнувся до них і промовив: «Уставайте й не бійтесь!»
8 Звівши ж очі свої, нікого вони не побачили, окрім Самого Ісуса.
9 А коли з гори сходили, заповів їм Ісус і сказав: «Не кажіть нікому про цеє видіння, аж поки Син Людський із мертвих воскресне».
Можливо, Ісус Христос дав цю заборону присутнім апостолам тому, що на той час інші люди не могли правильно зрозуміти значення цього видіння – тож могли зробити хибні висновки, – наприклад, захотіти зробити Ісуса Христа царем – Івана 6 розділ:
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: «Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!»
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам-один.
- Ілля, якого не прийняли:
10 І запитали Його учні, говорячи: «Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?»
11 А Він відповів і сказав: «Ілля, правда, прийде, і все приготує.
12 Але кажу вам, що Ілля вже прийшов був, – та його не пізнали, але з ним зробили, що тільки хотіли... Так і Син Людський має страждати від них».
13 Учні тоді зрозуміли, що Він їм говорив про Івана Христителя.
В Матвія 11 розділі Ісус більш детально пояснював це – вочевидь саме тому й учні зрозуміли, про кого Він їм говорив.
- Сила віри:
14 І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним,
15 і сказав: «Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду.
16 Я його був привів до учнів Твоїх, – та вони не могли вздоровити його».
17 А Ісус відповів і сказав: «О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його!»
Беручи до уваги 21 вірш, можна припустити, що слова про рід невірний стосуються демонів. І, можливо, й поневолених ними слабких та грішних людей.
18 Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!
19 Тоді підійшли учні насамоті до Ісуса й сказали: «Чому ми не могли його вигнати?»
20 А Він їм відповів: «Через ваше невірство. Бо поправді кажу вам: коли будете ви мати віру, хоч як зерно гірчичне, і горі оцій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не матимете неможливого!
21 Цей же рід не виходить інакше, як тільки молитвою й постом».
Схоже, що учням Христа бракувало віри – впевненості в своїх силах. Та не лише цього – їм бракувало ЗНАННЯ суті справи – адже віра, про яку говорить Ісус Христос, тісно переплітається зі знанням (див. «Віра»). Також, якщо для вигнання таких демонів потрібні молитва та піст – то це вказує, що для їхнього вигнання потрібен особливий стан свідомості – який здобувається саме в молитві та пості.
- Ісус вдруге передрікає Свою смерть:
22 Коли пробували вони в Галілеї, то сказав їм Ісус: «Людський Син буде виданий людям до рук,
23 і вони Його вб'ють, але третього дня Він воскресне». І тяжко вони зажурились...
- Податок на храм:
24 Як прийшли ж вони в Капернаум, до Петра підійшли збирачі дидрахм на храм, та й сказали: «Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?»
25 Він відказує: «Так». І як він увійшов до дому, то Ісус попередив його та сказав: «Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих?»
26 А як той відказав: «Від чужих», то промовив до нього Ісус: «Тож вільні сини!
27 Та щоб їх не спокусити, піди над море, та вудку закинь, і яку першу рибу ізловиш, візьми, і рота відкрий їй, – і знайдеш статира; візьми ти його, – і віддай їм за Мене й за себе»...
В даному випадку Ісус Христос не бачив потреби провокувати людей – тим паче, що це могло бути пасткою. Цікаво, що Він заплатив за Себе та за Петра – навіть у такій, нібито дрібниці, видно, що Ісус дбав про Своїх учнів…