Івана 13 розділ
Ісусовий приклад учням, виявлення зрадника, ознака учнів Христа.
Виявлення зрадника
- Ісус вмиває ноги Своїм учням:
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.
Як ми звернули увагу в розгляді попереднього розділу, тут в слово полюбив варто вкладати значення віддав перевагу, – тобто, до кінця полюбив їх – це остаточно віддав їм перевагу, визначився з вибором.
2 Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона – Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.
5 Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.
Вочевидь, учні Христа були здивовані та не розуміли значення дій Вчителя, і мовчки спостерігали за тим, що відбувалось. Лише Петро висловив загальне здивування та спротивився такому, з людського погляду, приниженню Великого Вчителя – Якого вони всі глибоко поважали:
6 І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: «Ти, Господи, митимеш ноги мені?»
7 Ісус відказав і промовив йому: «Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш».
8 Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!» Ісус відповів йому: «Коли Я не вмию тебе, – ти не матимеш частки зо Мною».
Окрім приклада турботи про Своїх учнів – про що Ісус скаже далі, це був прообраз того, що Христос обмиє Своїх учнів від гріха. Саме тому Ісус сказав Петрові ці слова – що той не матиме частки з Христом, якщо Той його не вмиє – від гріха. І Петро, судячи з його відповіді, зрозумів це:
9 До Нього проказує Симон Петро: «Господи, – не самі мої ноги, а й руки та голову!»
10 Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, – та не всі».
Апостоли були майже чисті – бо були обрані Христом, і вже перейняли частку Його Духа – погляди та спосіб мислення. Але такими були не всі:
11 Бо Він знав Свого зрадника, тому-то сказав: «Ви чисті не всі».
Як бачимо, Ісус чудово володів Своїми емоціями – ненависть до зрадника не панувала над Ним, – мабуть, тому що Ісус знав про нього здавна – Івана 17 розділ:
12 Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання.
Те, що Христос обмив ноги також і Юді-зраднику, містить ще один цікавий момент – навіть якщо Христос кого й очистить від гріха (а очищає Він завжди від МИНУЛИХ гріхів), це не означає, що така людина очиститься та не буде далі грішити. Тобто, присвячення людини Христові (Богові) не означає очищення від гріха – людина повинна постановити перестати грішити…
12 Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: «Чи знаєте ви, що Я зробив вам?»
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, – і добре ви кажете, бо Я є.
14 А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.
15 Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Апостоли неодноразово сперечалися між собою хто з них найбільший – тож, знаючи, що надходить час покинути Своїх учнів, Ісус, окрім символічного обмивання, вирішив дати їм наглядний приклад служіння Богові чи, інакше кажучи, схваленого Богом панування – Матвія 20 розділі:
25 А Ісус їх покликав і промовив: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, – хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, – нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!»
Ісус готував Своїх апостолів виконувати призначену їм місію – бути Його посланцями на землі та служити людству.
- Посланці:
16 Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
18 Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: «Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!»
19 Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Згідно цих слів Христа, навіть Юдина зрада є свідчення того, Ким Є Ісус Христос.
20 Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!»
Ісус оголосив Своїм апостолам, що відтепер вони будуть Його посланцями до людей. І до інших Його послідовників вони повинні відноситись так, як Христос відносився до них – служити їм, – неабиякий контраст з сучасними священнослужителями в християнстві…
- Виявлення зрадника:
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: «Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!»...
22 І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Це був апостол Іван – автор розглядуваного Євангеліє, – мабуть тому він промовчав про ім’я того учня…
24 От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: «Запитай, – хто б то був, що про нього Він каже?»
25 І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: «Хто це, Господи?»
26 Ісус же відказує: «Це той, кому, умочивши, подам Я куска». І, вмочивши куска, подав синові Симона, – Юді Іскаріотському!...
Ісус не приховував зрадника, але учні, вочевидь, цього ще не зрозуміли, або, взнавши це, не знали, як на це реагувати – тож стежили за реакцією та діями Вчителя. Втім, як не дивно, і Юду-зрадника Ісусове викриття не турбувало – він все одно пішов чинити задумане:
27 За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: «Що ти робиш – роби швидше»...
28 Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.
29 А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: «Купи, що потрібно на свято для нас», або щоб убогим подав що.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Варто визнати – таки дивно, що Юда Іскаріотський, знаючи, що Христос знає про його наміри, не зупинився, – справді був засліплений жадобою до грошей…
- Ознака учнів Христа:
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: «Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але – як сказав Я юдеям: «Куди Я йду, туди ви прибути не можете», – те й вам говорю Я тепер.
34 Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!
35 По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».
Ознака учнів Христа – любов між ними. Ця любов включає в себе єдність, взаємоповагу та взаємодопомогу – так, як це буде в Останні Дні – коли Бог почне збирати Свій народ, і як це буде в Божому Царстві. Під ці критерії зараз підходить не так багато конфесій – якщо взагалі підходить хоч якась спільнота….
- Петро відречеться від Христа:
36 А Симон Петро Йому каже: «Куди, Господи, ідеш Ти?» Ісус відповів: «Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною».
На відміну від невірних юдеїв, вірні учні Христа таки зможуть піти за Ним – але потім.
37 Говорить до Нього Петро: «Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!»
38 Ісус відповідає: «За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...
Самовпевненість – недобра риса, – така людина втрачає пильність. Краще завжди бути пильним – 1 Коринтян 10 розділ:
12 Тому-то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Тож Ісус Христос дав приклад і Петрові, і нам – читачам…