Луки 17 розділ
Спокуси, прощення та сила віри. Смирення та вдячність Богові. Прихід Божого Царства.
Спокуси, смирення та Боже Царство
- Про спокуси:
1 І сказав Він до учнів Своїх: «Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
Поки цей світ належить дияволові спокуси будуть – бо він в цьому зацікавлений. Тож спокусам в будь-якому випадку доведеться протистояти. А от бути знаряддям спокуси в руках диявола – за цим треба пильно стежити і протистояти ще більше:
2 Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
Малими Христос називає Своїх духовних братів, про яких згадується в притчі про овець та козлів в Матвія 25 розділ:
40 Цар відповість і промовить до них: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили».
Згадка про жорно млинове та вкидання до моря нагадує інший випадок, згаданий в Об’явлення 18 розділ:
21 І один сильний Ангол узяв великого каменя, як жорно, і кинув до моря, говорячи: «З таким розгоном буде кинений Вавилон, місто велике, – і вже він не знайдеться!
Та схоже, що ці два випадки не мають безпосереднього зв’язку між собою... Хоча… Вавилон великий справді чинив і чинить неабиякий спротив Божим слугам, зокрема й братам Христа (див. «Брати Христові»). Та й варто визнати, що від Вавилону великого спокуси йдуть чималі…
Отже, бути джерелом спокуси для інших – вкрай погано. І одним із шляхів уникнення цього є прощення – щоб ми випадково не бажали комусь зла:
- Прощайте:
3 Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: «Каюся», – вибач йому!»
Будучи готовими прощати, ми не будемо бажати нікому зла, будемо готові до співпраці та підтримки наших ближніх – а це виконання Заповіді Христа любити свого ближнього.
- Сила віри:
5 І сказали апостоли Господу: «Додай Ти нам віри!»
6 А Господь відказав: «Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: «Вирвися з коренем і посадися до моря», – то й послухала б вас!
Справжня Віра базується на Знанні (див. «Віра») – та таке Знання дає Бог. І щоб отримати його – потрібно досліджувати Боже Слово та просити розуміння у Бога – Луки 11 розділ:
9 І Я вам кажу: просіть, – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам!
10 Бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а тому, хто стукає – відчинять.
11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?
12 Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
13 Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, – скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?»
Саме Дух Святий дає розуміння. Та щоб отримати Його потрібно проявляти наполегливість та смирення:
- Урок смиренності:
7 Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: «Негайно йди та сідай до столу»?
8 Але чи ж не скаже йому: «Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити»?
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: «Ми – нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!»
Не варто очікувати вдячності від Бога – варто бути готовим прислужитися Йому. А вже Бог Сам визначить кому і наскільки дати благословень. Якщо ми вважаємо Бога нашим Батьком (Отцем), то саме такі стосунки мають бути між батьком та дітьми – чи ж не так?..
- Уздоровлення десяти прокажених:
11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
12 І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
13 І голос піднесли вони та й казали: «Ісусе, Наставнику, – змилуйсь над нами!»
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: «Підіть і покажіться священикам!» І сталось, коли вони йшли, то очистились...
За Мойсеєвим Законом хворий проказою, коли одужає, має показатися священикові – який має засвідчити факт одужання. Тож наказ Христа стосувався саме віри прокажених – наскільки вони вірять Христу та в Його Силу зціляти.
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
17 Ісус же промовив у відповідь: «Чи не десять очистилось, – а дев'ять же де?
18 Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?»
19 І сказав Він йому: «Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!»
Ця історія має певну схожість з іншою притчею Христа про прощення малої та великої суми боргу (Луки 7:41-43). Тут чужинець і не мав би сподіватися на милість Христа – тому й був вражений Його милістю – і справді переповнився вдячністю. Звісно ж, Богові це не конче потрібно, але Його дари варто оцінювати – і бути вдячними, – в цьому також полягає смирення.
До цього додамо, що вдячність Богові виявив саме чужинець. Представники ж Божого народу – юдеї, – знехтували цим. Якщо ця історія може бути прообразом на наш час (а прокажених, зауважимо, було саме десять –– символічне число людської повноти (див. «Числа та народи»)), то символізує вона те, що до Бога в Останні Дні прийдуть люди з чужих народів – і саме вони виявлять вдячність Богові за зцілення та спасіння…
- Прихід Божого Царства:
20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: «Царство Боже не прийде помітно,
21 і не скажуть: «Ось тут», або: «Там». Бо Божеє Царство всередині вас!»
Цей вірш багатьох віруючих дещо спантеличує та викликає суперечки. Дехто вважає, що тут мається на увазі, що серед вас, а не всередині вас – тобто, Ісус Христос між ними. Інші – що всередині вас побожна душа, або ж Дух Христа. Та Боже Царство – це побожні люди в Божому Царстві під правлінням Христа. Якщо сюди взяти притчу про гірчичне зерня, чи розчину (Матвія 13 розділ), то Боже Царство – це плід, в який виросте посіяне Боже Слово в побожній людині. Тож слова Ісуса Христа про те, що Боже Царство всередині людей – це те, що ґрунт, сприйнятливість людини прийняти Боже Слово – всередині них. І свого часу Боже Царство почне рости в Божих людях – непомітно, аж поки не розростеться у повноцінну суспільну структуру. Саме про це й говориться в пророцтві Даниїла 2 розділ:
34 Ти бачив, аж ось одірвався камінь сам, не через руки, і вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, – і розторощив їх.
35 Того часу розторощилося, як одне, – залізо, глина, мідь, срібло та золото, і вони стали, немов та полова з току жнив, а вітер їх розвіяв, і не знайшлося по них жодного сліду; а камінь, що вдарив того боввана, став великою горою, і наповнив усю землю.
--------------------------
44 А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки.
Так – побожні люди і є тим Божим Царством. Саме вони, під впливом Божого Духу, та з Божого благословення, і під керівництвом Ісуса Христа, створять Боже Царство. Тому воно й всередині Божих людей.
Вартими уваги є й слова про те, що Царство Боже не прийде помітно, – це вказує, що Воно не з’явиться раптово – людське суспільство, що вціліє після Господнього Дня, поступово зміниться – і настане Боже Царство… Але перед цим будуть важкі часи:
22 І сказав Він до учнів: «Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
Це буде в час Кінця, коли сучасний світ почне глобально руйнуватися – в час великої скорботи (див. «Гидота»). На це вказують наступні слова:
23 І скажуть до вас: «Ось тут», чи: «Ось там», – не йдіть, і за ним не біжіть!
24 Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
В ті дні люди в страху та розпачі почнуть шукати хоч-якоїсь опори в релігії – та їхні релігії цього зробити не зможуть. Лише справжні послідовники Христа знатимуть, що відбувається та як діяти – адже прихід Ісуса Христа побачать саме вони – як свого часу вірні учні Христа бачили Його відхід – в хмарі, – тобто, невидимо – Дії Апостолів 1 розділ:
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей...
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: «Галілейські мужі, – чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!»
Саме тому прихід Ісуса Христа буде видно по всьому світі – світові події засвідчать Його прихід. А побачать це Його учні – очима віри.
- Все почнеться несподівано:
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
Наприкінці Свого служіння на землі Ісусові Христові справді довелося чимало страждати, і юдеї від Нього відцурались. Після цього для тогочасних юдеїв надійшов час кінця їхнього світу – коли в 70 році н.е. римлян знищили Єрусалим (див. «Паралель»).
Та від Ісуса Христа та Його Вчення відцурались не лише тоді – в Останні Дні (наш час) світ все більше віддалятиметься від Бога та Вчення Христа – і піддаватимуть переслідуванню та гонінню Його вірних послідовників. Це буде свідченням наближення Господнього Дня – несподіваного кінця світу цього грішного людства:
26 І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
27 їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, – і всіх вигубив.
28 Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содому, – огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
30 Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
Час вирішувати чию сторону приймати буде коротким, і оглядатися за втраченим буде не варто:
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається, –
32 пам'ятайте про Лотову дружину!
Чимало людей в час Кінця «оглядатимуться» за своїми здобутками в цьому світі – і це не «впустить» їх приєднатися до Божого народу. Також, страх за своє життя спонукатиме людей йти на компроміс з Божими ворогами та не триматися Божих Законів:
33 Хто дбатиме зберегти свою душу, – той погубить її, а коли хто погубить, – той оживить її.
Лише вірність Богові та Його принципам може забезпечити людині життя – навіть, якщо через це доведеться загинути.
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
35 Дві молотимуть разом, – одна візьметься, а друга полишиться.
36 Двоє будуть на полі, – один візьметься, а другий полишиться!»
Ці слова вказують на розшарування суспільства в Останні Дні – про яке згадується в Малахії 3 розділ:
16 Змовлялись тоді один з одним і ті, хто страх перед Господом має, – і прислухавсь Господь, і почув, і перед обличчям Його була писана пам'ятна книга про тих, хто страх перед Господом має, і хто поважає Ймення Його.
17 І будуть Мені вони власністю, – каже Господь Саваот, – на той день, що вчиню, і змилосерджусь над ними, як змилосерджується чоловік над синами своїми, що служать йому.
18 І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому.
А також, Об’явлення 22 розділ:
10 І сказав він до мене: «Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час-бо близький!
11 Неправедний – нехай чинить неправду ще, і поганий – нехай ще опоганюється. А праведний – нехай ще чинить правду, а святий – нехай ще освячується!
12 Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.
Мабуть, варто визначитися, що означає бути взятим чи бути полишеним – а для цього відкриємо Матвія 24 розділ:
37 Як було за днів Ноєвих, так буде і прихід Сина Людського.
38 Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, «коли Ной увійшов до ковчегу»,
39 і не знали, аж поки потоп не прийшов та й усіх не забрав, – так буде і прихід Сина Людського.
Тут вказується, що забраними були грішники. Чому саме грішники – бо земля належатиме праведним – 36 (37) Псалом:
29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
Отож, краще бути серед полишених. А вони збиратимуться до Христа – через Його представників на землі:
37 І казали вони Йому в відповідь: «Де, Господи?» А Він відказав їм: «Де труп, там зберуться й орли»...
Хоча прихід Ісуса Христа буде видно по всьому світі, та побачать це Його вірні послідовники. В першому столітті Його прихід засвідчив Іван Христитель – тогочасний символічний пророк Ілля, про якого Бог попереджав в пророцтві Малахії (див. «Ілля»). Під час Другого Пришестя Ісуса Христа також має бути певний символічний пророк Ілля – який також попередить про наближення приходу Ісуса Христа та засвідчить про це. І, вочевидь, навколо нього почнуть збиратися вірні послідовники Христа…