Луки 18 розділ
Притчі про неправедного суддю та вдовицю, про молитву фарисея та митника. Ісус та багатий вельможа. Ісус повертає зір сліпому.
Просіть та моліться
- Просіть – і отримаєте:
1 І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,
2 говорячи: «У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.
3 У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: «Оборони мене від мого супротивника!»
4 Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: «Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,
5 але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені».
6 І промовив Господь: «Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?
7 А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?
Цей вірш дещо нагадує слова з Об’явлення 6 розділ:
9 І коли п'яту печатку розкрив, я побачив під жертівником душі побитих за Боже Слово, і за свідчення, яке вони мали.
10 І кликнули вони гучним голосом, кажучи: «Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?»
11 І кожному з них дано білу одежу, і сказано їм іще трохи спочити, аж поки доповнять число їхні співслуги, і брати їхні, що будуть побиті, як і вони.
Так – можливо Бог не діє відразу, як у Його вірних трапляються труднощі. А згідно наведених віршів з книги Об’явлення, чимало з них так і не отримали бажаної відповіді на їхні молитви при їхньому житті. Та варто розуміти, що Бог дивиться на картину світу загалом – тож Його допомога відповідає Його наміру та загальному благу людства – 2 Петра 3 розділ:
9 Не бариться Господь із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття.
Та це не означає, що Бог Своїх вірних може залишити без підтримки – 1 Коринтян 10 розділ:
13 Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
Хоча інколи може здаватися, що Бог не відповідає на наші молитви, та Він завжди дає підтримку. А нам, в свою чергу, варто навчитися Йому довіряти та виявляти терпіння (див. «Боже довготерпіння»). Тим паче, що потреби Своїх вірних Він знає – Матвія 6 розділ:
31 Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?
32 Бо ж усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
Проте, хоч Бог і Сам знає про наші потреби, звертатися до Нього в молитві все одно варто завжди – щоб розвивати з Ним близькі стосунки, і щоб самому розуміти, чого нам насправді потрібно (див. «Молитва»). А Бог відповідь дасть обов’язково:
8 Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?»...
Хоч і знаючи майбутнє (мабуть в загальних рисах) та бачачи тогочасне суспільство, Ісус висловив сумнів щодо духовно стану людства в час Його Другого Пришестя – в наші дні... А віра таки слабне, і далі може бути ще гірше – Матвія 24 розділ:
12 І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне.
Проте, Віра поки що таки присутня!..
- Молитва фарисея та митника:
9 А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.
10 «Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, – один фарисей, а другий був митник.
11 Фарисей, ставши, так молився про себе: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.
12 Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!»
13 А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: «Боже, будь милостивий до мене грішного!»...
14 Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, – буде понижений, хто ж понижається, – той піднесеться».
Звісно, недооцінювати себе не варто. Але й підносити себе також негоже – так людина, як і той фарисей, може почати принижувати інших – Приповістей 16 розділ:
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком – бундючність.
Скромність – це чудова риса для Божого слуги, і узгоджується з порадою Христа в Луки 17 розділ:
10 Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: «Ми – нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!»
Цього ж стосуються слова апостола Павла в Римлян 12 розділ:
3 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.
Виявляючи смирення та скромність, ми покажемо нашому Творцеві себе гідними Його слугами – і Він це оцінить – Якова 4 розділ:
6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».
Скромна людина проста та щира – як діти:
- Будьте як діти:
15 До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
16 А Ісус їх покликав та й каже: «Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, – бо таких Царство Боже.
17 Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!»
Цими словами Ісус найпростіше пояснив, чому треба бути як діти – щирими та простими. Адже в сучасному світі панує підступ та корисливість – таким людям не місце в Божому Царстві.
- Ісус і багатий вельможа:
18 І запитався Його один із начальників, говорячи: «Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?»
19 Ісус же йому відказав: «Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, – тільки Сам Бог!
Ісус і Сам діяв у злагоді з тим, чого навчав – виявляв скромність.
20 Знаєш заповіді: «Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір».
21 А він відказав: «Усе це я виконав від юнацтва свого!»
Дивна відповідь: як можна ВИКОНАТИ Заповідь? Нею треба жити, і виконувати весь час.
22 Як почув це Ісус, то промовив до нього: «Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, – і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!»
Якщо цей чоловік справді дотримувався Божих Заповідей, то це вже добре – така людина, вочевидь, варта життя в Божому Царстві на землі. Але Ісус Христос запропонував йому більше – стати Його духовним братом – та отримати небесне воскресіння разом з іншими обраними. Та багатство – це неабиякий якір, який так легко не відпускає:
23 А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
24 Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: «Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
25 Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти»...
26 Ті ж, що чули, спитали: «Хто ж тоді може спастися?»
Мабуть, слухачі Христа сприймали Боже Царство як звичайне царство. І за прикладом царства часів царя Соломона, для них багатство було бажаним та логічним. Ісус же говорив про інше Царство – на інших засадах. Втім, Бог про все подбає:
27 А Він відповів: «Неможливеє людям – можливе для Бога!»
Важливо бути вірним Богові – і Його спасіння не забариться:
- Нагорода тим, хто піде за Христом:
28 І промовив Петро: «От усе ми покинули, – та й пішли за Тобою слідом».
29 А Ісус відказав їм: «Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
30 і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім – життя вічне».
Навіть в цьому житті побожні люди вже можуть отримати більше, коли вирішать служити Богові. Щоправда, це «більше» побожна людина та егоїстичний багач бачать по різному…
- Ісус знову говорить про Свою смерть:
31 І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: «Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.
32 Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,
33 і, збичувавши, уб'ють Його, – але третього дня Він воскресне!»
34 Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.
В Матвія 12 розділ є такі слова Ісуса Христа:
34 --------------- Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
З цього можемо зробити висновок, що Його дуже турбували озвучені Ним події – та Його учні, як тут сказано, цього не розуміли.., а може й не хотіли (боялись) це розуміти. Тож Ісус, вочевидь, почувався дуже самотнім…
- Зцілення сліпого:
35 І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.
36 А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: «Що це таке?»
37 А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
38 І став він кричати й казати: «Ісусе, Сину Давидів, – змилуйся надо мною!»
Згідно Писання, очікуваний Месія мав бути саме з роду царя Давида – тож цей сліпець своїми словами визнав статус Ісуса Христа.
39 А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: «Сину Давидів, – змилуйся надо мною!»
40 І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:
41 «Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?» А той відповів: «Господи, – нехай стану видющим!»
42 Ісус же до нього сказав. «Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!»
Віра того сліпця полягала в тому, що він вірив у Статус та Силу Божого Пророка – Ісуса Христа.
43 І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.
В Євангеліях неодноразово розповідається про те, як Ісус Христос відкривав очі сліпим – які цього хотіли. Так і в Час Кінця – тим духовно сліпим, які захочуть «побачити», варто просити Бога – і «очі» їм відкриються – вони побачать сповнення Біблійних пророцтв та наближення Божого Царства. Було б бажання…