Луки 2 розділ
Народження Ісуса та Його обрізання. Праведники Семен та Анна. Дванадцятирічний Ісус в Єрусалимському храмі.
Перші роки життя Ісуса
- Перепис в Юдеї:
1 І трапилося тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
2 Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Перепис населення проводився для визначення можливого розміру податкових надходжень. Тож, вочевидь, саме ця подія і записана в пророка Даниїла 11 розділ:
20 А на його місці стане той, що скаже побірникові податків перейти пишноту царства, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.
Август (Октавіан) і справді помер не від гніву і не від бою – він помер від хвороби…
4 Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
5 щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
Як ми побачили в попередньому розділі – згідно даних Луки, Ісус, ймовірно, народився влітку. І це, загалом, узгоджується з часом перепису населення – адже такий наказ не мав би користуватися схваленням народу, – тож малоймовірно, що правитель давав би його виконувати на зимовий час – коли подорожі складніші.
- Народження Ісуса:
6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, – бо в заїзді місця не стало для них...
8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
9 Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
10 Та Ангол промовив до них: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
11 Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
Що ж – ознак того, що Месія прийшов, у той час не бракувало…
12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме».
13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
14 «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!»
Вочевидь, ці слова хвали стосуються Божого Царства – бо з тих часів ці слова ще не мали сповнення…
15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: «Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь».
16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Багато подій та знаків вказували, що Ісус не буде звичайною людиною. Взагалі було повно тверджень, Ким саме Він є.
20 Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
- Обрізання Ісуса:
21 Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
22 А коли – за Законом Мойсея – минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
23 як у Законі Господнім написано: «Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу»,
24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, – «пару горличат або двоє голубенят».
Виходячи з жертви, яку мали принести Марія та Йосип, вони були небагатими – Левит 12 розділ:
8 А коли рука її не спроможеться на ягня, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенят, одне на цілопалення й одне на жертву за гріх, й очистить її священик, – і вона стане чиста».
- Праведник Семен:
25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, – людина праведна та благочестива, – що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
28 тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
29 «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
30 бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
31 яке Ти приготував перед всіма народами,
32 Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!»
Семен згадує пророцтво Ісаї про світло поганам – Ісаї 42 розділ:
6 Я, Господь, покликав Тебе в справедливості, і буду міцно тримати за руки Тебе, і Тебе берегтиму, і дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,
7 щоб очі відкрити незрячим, щоб вивести в'язня з в'язниці, а з темниці – тих мешканців темряви!
Вартими уваги, також, являються слова Семена щодо того, що нині відпускає його Господь – тобто, тепер Семен міг в спокої померти. Для багатьох це може видатися дивним – адже переважно люди прагнуть жити якомога довше. Та Бог має на це інший погляд – Ісаї 57 розділ:
1 Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, – що від зла забирається праведний з світу!
2 Він відходить із миром; на ложах своїх спочивають, хто ходить прямою дорогою.
33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, –
Ці слова Семена згадують пророцтво, записане в Ісаї 8 розділ:
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
*Див. «Камінь спотикання».
35 і меч душу прошиє самій же тобі, – щоб відкрились думки сердець багатьох!
Семен попередив Марію, що Син її буде Великим у Господа – але це принесе їй страждання. Та все це потрібно, щоб відкрились думки сердець багатьох – щоб люди проявили свою сутність, – про що пізніше попереджав і Сам Ісус Христос – Івана 12 розділ:
48 Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, – останнього дня воно буде судити його!
- Пророчиця Анна:
36 Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, – вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
37 удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
Як бачимо, Бог різними способами звертав увагу людей на Його Сина – намагаючись підготувати їх до прийняття Месії…
- Пригода з дванадцятирічним Ісусом:
41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
43 Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
44 Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
45 Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
47 Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
Очевидно, Ісус добре розумівся в Писанні, мав добру увагу та пам’ять, логічно мислив – тому й дивувалися з Його розуму.
48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: «Дитино, – чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе»...
49 А Він їм відказав: «Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?»
Вже в той час Ісус знав Ким Він є, – хоча й небо тоді ще не відкрилось Йому – що сталось після Його хрищення та злиття Святого Духа на Нього.
50 Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
Вони думали, що Він буде просто Божим пророком (нехай і великим) – тобто, лише людиною, – а Він – Син Божий.
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.