Луки 24 розділ
Ісус Христос живий. Ісус з’являється Своїм учням та пояснює пророцтва з Писання. Вознесіння Ісуса Христа.
Пояснення Писання
- Порожній гріб:
1 А дня першого в тижні прийшли вони рано-вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,
2 та й застали, що камінь від гробу відвалений був.
3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.
5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими?
6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.
7 Він казав: «Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня».
8 І згадали вони ті слова Його!
- Свідчення жінок:
9 А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.
10 То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, – і вони розповіли апостолам це.
11 Та слова їхні здалися їм вигадкою, – і не повірено їм.
12 Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить – лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...
- Знайомий Незнайомець:
13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.
*Стадія – міра довжини в 600 стіп (стопа людини близько 30 см). Тобто, шістдесят стадій – це близько 11 км.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.
15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, – і пішов разом із ними.
16 Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.
17 І спитався Він їх: «Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?»
18 І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: «Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?»
19 І спитався Він їх: «Що таке?» А вони розповіли Йому: «Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.
20 Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, – і Його розп'яли...
21 А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...
Ще один доказ того, що учні Христа не все розуміли з того, що Він їм розповідав – вочевидь, тому що вони все сприймали через призму трактування Писання, яке вони з дитинства чули в синагогах від рабинів. Мабуть, вони чули те, що їм подобалось, і «пропускали повз вуха» те, чого б не хотілося. Це яскравий приклад того, як хибне попереднє знання може перешкоджати сприйняти правильне знання. Наприклад, схоже буде в Останні Дні – наш час, – коли Істинне Вчення Ісуса Христа може виявитися каменем спотикання для чималої кількості віруючих (див. «Камінь спотикання»).
22 А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:
23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...
24 І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили»...
25 Тоді Він сказав їм: «О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!
26 Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?»
Ісусове обурення можна зрозуміти – стільки разів їм розказував та пояснював, – а вони все не чули. Втім – Він же був (і Є) терплячим Вчителем:
27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.
28 І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.
29 А вони не пускали Його й намовляли: «Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день». І Він увійшов, щоб із ними побути.
30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...
31 Тоді очі відкрилися їм, – і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...
Як ми знаємо, хліб символізує Тіло Христа, – тож навіть тут присутній символізм – Ісус Христос пропонує Своїм учням прийняти Його Тіло та стати Його частиною (див. «Тіло та Кров Христа»)…
32 І говорили вони один одному: «Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?»...
33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,
34 які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.
Євангелісти Матвій та Марко не багато розповідають про з’явлення Ісуса Христа Своїм учням після Свого воскресіння. Іван в своєму Євангеліє розповідає, як Ісус Христос з’явився Петрові (Івана 21 розділ) – але, згідно контексту, це було вже після того, як Він з’явився іншим апостолам та учням, і це було в присутності й інших апостолів, що були з Петром. Проте, і апостол Павло згадує, що перш ніж з’явитися всім апостолам, Ісус таки з’явився Петрові – 1 Коринтян 15 розділ:
4 і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,
5 і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.
*Кифа – друге ім’я Петра.
В будь-якому випадку, з’явлення Ісуса Христа учням всіх їх неабияк втішило.
35 А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.
- Ісус з’являється Своїм учням:
36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: «Мир вам!»
37 А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.
38 Він же промовив до них: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?
39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, – це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, – бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю».
40 І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.
41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: «Чи не маєте тут чогось їсти?»
42 Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.
43 І, взявши, Він їв перед ними.
Малоймовірно, щоб воскреслий Ісус Христос – Який міг з’являтися де бажав, – хотів їсти. Але надати учням доказ, що Він живий і не дух – щось поїсти, – це саме те. У всьому цьому добре видно Ісусову терплячість, та Його любов і турботу про Своїх учнів:
44 І промовив до них: «Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане».
45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.
46 І сказав Він до них: «Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,
47 і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.
Суть 47 вірша добре передав апостол Павло в Римлян 3 розділ:
22 А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі,
25 що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів,
Всі люди грішні – спочатку успадкувавши гріх (недосконалість та схильність до гріха) від нашого прабатька Адама, а потім – наробивши чимало власних гріхів, – не без допомоги диявола. Та через Викупну Жертву Ісуса Христа Бог пропонує всім людям примирення та прощення гріхів – варто лише прийняти Божі умови (див. «Служіння»).
І цей заклик до покаяння та примирення з Богом справді почався від Єрусалиму, і пішов по цілому світі – свідченням чого є й поширення християнства в світі.
48 А ви свідки того.
49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти».
Цією силою з висоти було злиття Святого Духа – Який і дав здібність свідчити про Божу Волю всім народам, – про що розповідається в Дії Апостолів 2 розділ.
- Вознесіння Ісуса Христа:
50 І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.
51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.
52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.
В Діях Апостолів (автор цієї книги також Лука) вознесіння Христа описане більш детально – Дії Апостолів 1 розділ:
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей...
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: «Галілейські мужі, – чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!»
53 І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.
Хоча смерть Ісуса Христа свого часу й внесла розлад та зневіру серед учнів, та Його воскресіння дало їм значно більше сили та віри, ніж було до того – Івана 16 розділ:
7 Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.