Луки 11 розділ
Про молитву. Просіть – і дадуть вам. Якою силою чинить Ісус. Знак Йони для невірного роду. Засудження фарисеїв та законників.
Молитва
- Молитва:
1 І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: «Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів».
2 Він же промовив до них: «Коли молитеся, говоріть: «Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
3 Хліба нашого насущного дай нам на кожний день.
4 І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого!»
Молитва проста, небагатослівна – хороший приклад з правильними пріоритетами. Варто зауважити, що її початок узгоджується з Десятьма Божими Заповідями (див. «Десять Заповідей»). Ну і варто додати, що це зразкова молитва – тобто, наше звернення до Бога варто будувати на її прикладі. І, звісно ж, не варто зневірюватися в молитві – коли нам здається, що Бог не відповідає:
- Просіть, шукайте, стукайте:
5 І сказав Він до них: «Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: «Позич мені, друже, три хліби,
6 бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому».
7 А той із середини у відповідь скаже: «Не роби мені клопоту, – уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі».
8 Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує.
9 І Я вам кажу: просіть, – і буде вам дано, шукайте – і знайдете, стукайте – і відчинять вам!
10 Бо кожен, хто просить – одержує, хто шукає – знаходить, а тому, хто стукає – відчинять.
11 І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину?
12 Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона?
13 Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, – скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього?»
Фактично, тут Христос показав, ЧОГО людина повинна просити у Бога – підтримки, керівництва, Святого Духа. Коли людина у Бога просить, шукає та стукає – тоді вона сама хоче бути з Богом, – тому що Бог нікого не силує – людина сама повинна хотіти з Ним бути (див. «Молитва»).
- Якою силою діє Ісус Христос:
14 Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався.
15 А деякі з них гомоніли: «Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів»...
16 А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
17 Він же знав думки їхні, і промовив до них: «Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде.
18 А коли й сатана поділився сам супроти себе, – як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів.
19 Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями.
20 А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство.
Фактично, цими словами Ісус не криючись вказав, що Він представник Божого Царства.
21 Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його.
22 Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич.
23 Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає!
Христос дужчий за противників – диявола та його демонів. Тому може їх виганяти, позбавляючи здобичі – опанованих ними недосконалих людей. Якщо з демонами все зрозуміло – вони вже давно виступили проти Бога та Його Сина, то людям варто визначатися – з Христом вони, чи проти Нього, – іншого варіанту немає.
- Вільне місце треба заповнювати:
24 Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: «Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов».
25 А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.
26 Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, – і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!»
В Матвія 12 розділ вказується, що ці слова Христос говорив фарисеям. Тут контекст більш широкий – стосується всіх, і нашого часу також. Варто розуміти, що звільнившись від негативу чи хибного знання або практики, звільнений простір треба заповнити побожними думками та ділами.
- Блаженні, хто слухає Боже Слово:
27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: «Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх!»
28 А Він відказав: «Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!»
Ісус не заперечив, що Його мати Марія була блаженною. Але слухати Його та виконувати – також приносить блаженство.
- Ознака невірному родові:
29 А як люди збиралися, Він почав промовляти: «Рід цей – рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони.
30 Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього.
31 Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, – і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон!
32 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, – і засудять його, вони-бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона!
Так як Йона три дні був ніби в могилі – у череві риби (див. Книга пророка Йони), так і Христос – три дні перебуватиме в «череві землі» – мертвим. І як Йона чудом вижив після такої пригоди, так і Христос – воскрес після смерті. Христова Сила у всьому була більшою від видатних людей давнини – яких юдеї шанували. Та шанувати Христа вони не бажали.
- Світло нехай світить:
33 Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить.
34 Око твоє – то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне.
Цікаве порівняння ока до світильника – чого пожадаємо, на те й дивимося, і це приковує наш погляд. Тому те, що «освітлюють» наші очі, вказує на те, що ми цінуємо – показує нашу сутність. Тож наші пріоритети можуть вказати на природу нашого світла:
35 Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою!
36 Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе».
Світла людина осяює все навколо – її добре видно по її словах та ділах.
- Бути чистим:
37 Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі.
Все, що робив Ісус Христос, було з задумом – щоб чогось навчити та щось продемонструвати.
38 Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився.
39 Господь же промовив до нього: «Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!
40 Нерозумні, – чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє?
41 Тож милостиню подавайте з унутрішнього, – і ось все буде вам чисте.
В ті часи люди не знали про бактерії – тож вмивання в їхньому розумінні забезпечувало ритуальну чистоту – саме про таку чистоту і говорив Ісус Христос – про духовну. А для такої чистоти потрібні внутрішні спонуки та вчинки. Наприклад, апостоли Христа, за Його словами, були чистими – Івана 13 розділ:
8 Говорить до Нього Петро: «Ти повік мені ніг не обмиєш!» Ісус відповів йому: «Коли Я не вмию тебе, – ти не матимеш частки зо Мною».
9 До Нього проказує Симон Петро: «Господи, – не самі мої ноги, а й руки та голову!»
10 Ісус каже йому: «Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, – та не всі».
А також, Івана 15 розділ:
3 Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
Учні Христа – будучи навченими, – мали правильні спонуки. Тож чистота у них була справжня, – а не лицемірна, як у фарисеїв та законників:
42 Горе вам, фарисеям, – бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати!
43 Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках!
44 Горе вам, – бо ви як гроби непомітні, – люди ж ходять по них і не знають того»...
45 Озвався ж один із законників, і каже Йому: «Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш!»
Як справедливий Суддя, Ісус Христос не мовчав, коли бачив несправедливість та лицемірство – хто б то не був:
- Зарозумілі законники:
46 А Він відказав: «Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів!
Законники – це ті, хто трактує (пояснює) Мойсеєвий Закон. І трактуючи, вони до Божих наказів додавали ще цілий ряд своїх – які, на їхню думку, мали б регулювати дотримання Божих Законів – Ісаї 28 розділ:
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там».
Та думки законників з Божими не сходилися – Ісаї 55 розділ:
8 Бо ваші думки – не Мої це думки, а дороги Мої – то не ваші дороги, говорить Господь.
9 Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої – за ваші думки.
Будучи прискіпливими до Букви Закону, вони не розуміли його суті – Матвія 12 розділ:
7 Коли б знали ви, що то є: «Милости хочу, а не жертви», то ви не судили б невинних...
В гонитві за надуманим дотриманням Букви Закону попередники законників часів Ісуса Христа вбивали Божих посланців:
47 Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, – ваші ж батьки були їх повбивали...
48 Так, – визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте!
49 Через те й мудрість Божа сказала: «Я пошлю їм пророків й апостолів, – вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть,
50 щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу,
51 від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом!» Так, кажу вам, – відомститься це все на цім роді!
Таки так – цей рід вчинив ще гірше від своїх попередників – вони вбили Божого Сина. Тому на них відомститься за все…
52 Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили!»
Так було тоді, так є і тепер – ті, хто мав би навчати людей Істини, самі її не розуміють та не знають – тому навчити інших не можуть. Але, надаючи собі ваги та авторитету, забороняють тим, хто шукає Істину, її шукати та шанувати.
53 А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, –
54 вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).
Що ж – від своїх попередників вони не відрізнялись…